Деяния 15 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Сучасний переклад

И какие-то люди, пришедшие из Иудеи, учили братьев: если вы не обрежетесь по обычаю Моисея, вы не можете спастись.

Через деякий час прийшли якісь люди до Антіохії з Юдеї і почали навчати братів: «Якщо ви не обрізані за звичаєм Мойсеєвим, то не можете бути врятовані».

Когда же у Павла и Варнавы возникло разногласие и немалый спор, было постановлено, чтобы Павел и Варнава и некоторые другие из них шли по этому вопросу к апостолам и пресвитерам в Иерусалим,

Павло й Варнава не погодилися з цим, і між ними зав’язалася гостра суперечка. Павло й Варнава і ще дехто були обрані йти до апостолів та старійшин у Єрусалим, і там обговорити це питання.

Итак, церковь их отправила, и они проходили Финикию и Самарию, рассказывая об обращении язычников, и вызывали радость великую у всех братьев.

Церква вирядила їх в дорогу, і вони рушили через Фінікію та Самарію. По дорозі вони розповідали людям, як поганам потрібно було прийти до істинного Бога. Ці розповіді скрізь викликали радість поміж братів.

И прибыв в Иерусалим, они были приняты церковью и апостолами и пресвитерами, и возвестили всё, что Бог сотворил с ними.

Коли вони прибули до Єрусалиму, їх радо зустріли церква, апостоли й старійшини, а вони розповіли про все, що Бог зробив разом із ними.

Но встали некоторые из толка фарисейского, уверовавшие, и говорили, что надо обрезывать их и требовать соблюдать Закон Моисеев.

Дехто з віруючих, ті, хто належали до фарисеїв, встали й мовили: «Погани мусять бути обрізані, вони зобов’язані виконувати Закон Мойсеїв!»

И собрались апостолы и пресвитеры рассмотреть это дело.

Тоді апостоли й старійшини зібралися разом, щоб вирішити це питання.

После многих прений встал Петр и сказал им: мужи братья, вы знаете, что от дней начальных Бог в вашей среде сделал выбор, чтобы из моих уст услышали язычники слово Евангелия и уверовали.

Після довгих обговорень Петро встав і сказав: «Браття, ви знаєте, що в найперші дні Бог обрав серед вас мене. Він зробив так, щоб саме з моїх уст погани почули Благовість і повірили.

И Сердцеведец Бог дал им свидетельство, даровав Духа Святого, как и нам,

Бог, Якому відкриті серця, засвідчив їм Свою прихильність, давши їм Дух Святий, як раніше нам.

и никакого различия не положил между нами и ими, верою очистив сердца их.

Бог не зробив ніякої різниці між ними й нами, Він очистив серця їхні вірою.

Так почему же вы теперь искушаете Бога, возлагая на шею учеников ярмо, которого ни отцы наши, ни мы не могли понести?

А раз так, то нащо ж ви Бога випробовуєте? Навіщо намагаєтеся на шиї цих учнів накинути ярмо,[38] якого ні самі ми, ані наші предки не були спроможні нести?

Но по благодати Господа Иисуса верим, что мы спасены таким же образом, как и они.

Але милістю Господа Ісуса вони вірять, щоб бути спасенними так само, як ми».

И всё собрание умолкло и слушали Варнаву и Павла, рассказывавших о всех тех знамениях и чудесах, какие Бог сотворил через них среди язычников.

Запала мовчанка. Вони уважно слухали розповідь Варнави й Павла про всі ті знамення й чудеса, які Бог чинив через них перед поганами.

После же того, как они умолкли, стал говорить Иаков: мужи братья, выслушайте меня.

Коли вони скінчили розповідати, встав Яків і сказав: «Браття, послухайте мене.

Симеон изъяснил, как первоначально усмотрел Бог взять из язычников народ, посвященный имени Его.

Симон розповів нам, як Бог уперше виявив Своє любов до поган, коли прийняв їх до Себе, щоб стали вони Його людьми.

И с этим согласны слова Пророков, как написано:

Слова пророків узгоджуються з цим. Адже написано:

«После этого Я возвращусь и воссоздам скинию Давидову падшую, и разрушенное в ней воссоздам, и исправлю её,

„Я повернусь після того і відбудую занепалий дім Давидів. Я підніму його з руїн і наново поставлю,

дабы взыскали Господа остальные из людей и все язычники, над которыми наречено имя Мое над ними», говорит Господь, делающий это

щоб і решта людства, які будуть покликані іменем Моїм, могли шукати Господа. Отак мовить Господь, Який зробив все це.

известным от века.

І це було відоме в віках”. [39]

Я поэтому полагаю не затруднять обращающихся к Богу из язычников,

Через те, я вважаю, ми не повинні відштовхувати поган, які приходять до Бога.

но написать им, чтобы воздерживались от осквернения идолами, и от блуда, и от удавленины и от крови [и чтобы не делали другим, чего не хотят себе].

Натомість ми повинні написати їм і застерегти їх від вживання їжі, споганеної бовванами, від перелюбу, від м’яса удушених тварин та крові.

Ибо, читаемый в синагогах каждую субботу, Моисей от древних поколений имеет во всех городах проповедующих его.

Вони не повинні цього робити, бо в кожному місті з давніх-давен є ті, хто проповідують Закон Мойсея, та читають його щосуботи у синагогах».

Тогда угодно было апостолам и пресвитерам со всею церковью, избрав из своей среды мужей, послать в Антиохию с Павлом и Варнавой: Иуду, называемого Варсавой, и Силу, мужей, руководящих среди братьев,

Тоді апостоли та старійшини разом з усією церквою вирішили обрати з-поміж себе тих, кого вони пошлють до Антиохії разом з Павлом та Варнавою. Вони обрали Юду, якого ще звали Варсавою, та Силу — чоловіків, котрих поважали брати.

написав через них: апостолы и пресвитеры — братья, — находящимся в Антиохии и Сирии и Киликии братьям из язычников, радоваться.

Через них передали такого листа:«Апостоли й старійшини, ваші брати шлють вітання братам з поган в Антиохії, Сирії та Кілікії.Любі Брати,

Так как мы услышали, что некоторые из нас смутили вас своими словами, волнуя ваши души, — люди, которым мы не давали поручения,

Ми чули, що дехто звертається до вас від нашого імені й своїми словами турбує і бентежить вас, але все те робилося без наших вказівок.

— угодно было нам с общего согласия, избрав мужей, послать к вам с возлюбленными нашими Варнавой и Павлом,

Усі ми згодилися й вирішили обрати з-поміж себе людей і послати їх до вас разом з нашими любими друзями Варнавою та Павлом.

людьми, предавшими души свои за имя Господа нашего Иисуса Христа.

Вони віддали своє життям в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.

Итак, мы послали Иуду и Силу, которые объявят вам то же самое на словах.

Тож ми посилаємо Юду й Силу, і вони на словах перекажуть вам те саме.

Ибо угодно было Духу Святому и нам не возлагать на вас никакого лишнего бремени, кроме этого необходимого:

Для Святого Духа й для нас добре не обтяжувати вас нічим більшим, ніж ці необхідні речі:

воздерживаться от идоложертвенного, и крови, и удавленины и блуда. [И не делайте другому, чего не хотите себе]. Храня себя от этого, вы поступите хорошо. Будьте здоровы.

Не вживайте того, що було принесене в пожертву бовванам, від вживання крові, м’яса задушених тварин та від розпусти.

Итак, простившись, они сошли в Антиохию, и, собрав общину, вручили письмо.

Коли посланці Варнава, Павло, Юда й Сила прибули до Антиохії, вони зібрали віруючих і вручили їм листа.

Те же, прочитав письмо, были рады этому наставлению.

Ті прочитали й дуже зраділи такій підтримці.

А Иуда и Сила, будучи и сами пророками, обильным словом наставили братьев и утвердили,

Юда й Сила, які самі були пророками, багато говорили з браттями, підтримуючи й зміцнюючи їхню віру.

И проведя так некоторое время, они с миром отпущены были братьями к пославшим их.

Вони пробули там деякий час, а потім браття відпустили Юду й Силу з миром, і вони повернулися до тих, хто послав їх.

Но Силе угодно было остаться там,

[Однак Сила вирішив залишитися там.] [40]

Павел же и Варнава оставались в Антиохии, уча и благовествуя, совместно и с многими другими, слово Господне.

Але Павло й Варнава залишилися в Антиохії. Разом з багатьма іншими вони навчали народ Слова Божого й Благовісті Господній.

Но через несколько дней сказал Варнаве Павел: вернемся, посетим братьев в каждом городе, где мы возвестили слово Господне: как они живут?

За кілька днів по тому, Павло сказав Варнаві: «Давай повернемося до братів наших у всіх тих містах, де ми проповідували Слово Господа, й подивимося, як їм живеться».

Варнава же хотел взять с собой и Иоанна, называемого Марком.

Варнава хотів узяти з собою Іоана, якого ще називали Марком,

Но Павел настаивал на том, чтобы того, кто отстал от них в Памфилии и не пошел с ними на дело, этого с собой не брать.

але Павло не вважав, що буде краще взяти з собою того, хто кинув їх у Памфилії і не пішов з ними на працю.

Произошло же острое разногласие, так что они расстались друг с другом, и Варнава, взяв Марка, отплыл в Кипр,

Між Павлом та Варнавою виникла незгода, і як наслідок, вони вирушили кожен своїм шляхом. Варнава взяв Марка й поплив з ним до Кіпру.

а Павла братья поручили благодати Господней, и он, избрав себе Силу, отправился в путь.

40-41 Павло обрав Силу і вони пішли через Сирію та Кілікію, допомагаючи церквам зміцнюватися, а браття з Антиохії доручили їх піклуванню Господа.

И проходил Сирию и Киликию, утверждая церковь.

« 14 глава 16 глава »