Деяния 2 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Сучасний переклад

И когда подходил к концу день Пятидесятницы, были они все вместе.

Коли настала П’ятдесятниця, всі вони зібралися разом у одному місці.

И вдруг раздался с неба шум, как бы от несущегося сильного ветра, и наполнил весь дом, где они находились,

Несподівано з неба долинув звук, подібний до завивань лютого вітру. Він заповнив увесь будинок, де були апостоли.

и явились им разделяющиеся языки, как бы огненные, и почили по одному на каждом из них.

Вони побачили щось подібне до язиків вогню, що осіли на кожному з них.

И исполнились все Духа Святого и начали говорить иными языками, как Дух давал им вещать.

І всі вони сповнилися Духом Святим, та почали говорити іншими мовами, бо Святий Дух дав їм таку здатність.

Жили в Иерусалиме Иудеи, благоговейные люди из всякого народа под небом.

У тий час побожні юдеї з усіх країн світу жили в Єрусалимі.

Когда же прошел об этом слух, собралось много людей и пришли в смятение, потому что каждый из них слышал, как они говорили на его собственном наречии.

Коли пролунав цей звук, зібрався великий натовп, і всі люди дивувалися з цього, бо кожен із них почув свою рідну мову.

Изумлялись все и дивились, говоря: вот все эти говорящие, разве они не Галилеяне?

Люди були вражені. Вони здивовано перепитували один одного: «Чи всі ці люди, які розмовляють, не ґалилеяни?

Как же мы их слышим каждый на своем собственном наречии, в котором мы родились:

Як же могло таке статися, що тепер кожен із нас чує від них свою рідну мову?

Парфяне, и Мидяне, и Эламиты, и живущие в Месопотамии, в Иудее и Каппадокии, Понте и Асии,

9-11 Серед нас же тут парфяни, мидяни й еламіти! Тут мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту і Азії, Фриґії та Памфилії, з Єгипту і лівійських земель поблизу Кирени, гості з Рима, як юдеї, так і новонавернені, критяни й араби. Ми всі чуємо, що ці люди говорять про величні Божі діла нашими рідними мовами!»

Фригии и Памфилии, в Египте и в частях Ливии, примыкающих к Киринее, и пришедшие из Рима, как Иудеи, так и прозелиты,

Критяне и Арабы — слышим, как они говорят на наших языках о великих делах Божиих?

И все изумлялись и недоумевали, говоря друг другу: что бы это могло быть?

Усі присутні були здивовані й збентежені, та все перепитували одне одного: «Що б це могло означати?»

А иные издеваясь говорили: они напились сладкого вина.

А інші навпаки, насміхалися з них, говорячи: «Вони випили надто багато вина».

Петр же, став с одиннадцатью, возвысил свой голос и возгласил им: мужи Иудейские и все, живущие в Иерусалиме! Да будет вам это известно и вслушайтесь в слова мои.

Тоді Петро встав з одинадцятьма апостолами, і голосно звернувся до людей: «Брати юдейські і ви всі, хто мешкає в Єрусалимі, дозвольте сказати, що це все означає. Добре вслухайтеся в мої слова!

Ибо не пьяны они, как вы предполагаете: ведь только третий час дня.

Ці люди не п’яні, як ви думаєте, адже тільки дев’ята ранку.

Но это то, что сказано чрез пророка Иоиля:

А сталося якраз те, про що пророк Йоіл говорив:

«И будет в последние дни, говорит Бог: изолью от Духа Моего на всякую плоть, и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши, и юноши ваши будут видеть видения. И старцам вашим будут сниться сны,

„В останні дні, — говорить Бог, — Я проллю Мій Дух на всіх людей, і ваші сини і дочки будуть пророкувати, а ваші юнаки бачимуть з’яви, старим же снитимуться сни.

и на рабов Моих и на рабынь Моих в те дни изолью от Духа Моего, и будут пророчествовать.

Так, у ті дні Я проллю Дух Мій на слуг Моїх: чоловіків і жінок — і ті почнуть пророкувати.

И дам чудеса на небе вверху и знамения на земле внизу, кровь и огонь и клубы дыма.

Знамення покажу Я в Небесах, і знаки різні на землі: кров і вогонь, і клуби диму.

Солнце превратится в тьму, и луна в кровь, прежде чем придет день Господень великий и блистающий.

Сонце стане темним, а місяць — кривавим у переддень великого і славного приходу Господа.

И будет: всякий, кто призовет имя Господне, будет спасен».

Та кожен, хто вірить у Господа,[3] буде помилуваний”.

Мужи Израильские! Выслушайте эти слова: Иисуса Назорея, Мужа, Богом отмеченного для вас силами, и чудесами, и знамениями, которые сотворил чрез Него Бог среди вас, как вы сами знаете,

Ізраїльтяни, послухайте мої слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, Якого Бог прославив перед вами чудесами і знаменнями. Усе це Бог чинив серед вас Його руками. Ви й самі це знаєте.

Его, по определению и предведению Божию преданного, вы, пригвоздив рукою беззаконных, убили.

Ісус був виданий вам з певною метою і передбаченням Божим. Але ви, руками лихих людей, вбили Його, розіп’явши на хресті.

Бог Его воскресил, разрешив муки смерти, потому что Он не мог быть держим ею.

Бог звільнив Його від смертельних страждань і воскресив із мертвих, бо смерть не могла втримати Його.

Ибо Давид говорит о Нем: «Я видел Господа предо мною непрестанно, ибо Он по правую мою сторону, дабы я не поколебался.

Адже ще Давид говорив про Нього: „Я завжди бачив Господа перед собою. Він незмінно праворуч від мене, щоб я був у безпеці.

Оттого возрадовалось мое сердце и возликовал язык мой, даже и плоть моя пребудет в надежде,

26-27 І через це радіє моє серце і вуста мої радіють, і тіло моє буде жити з надією, тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,[4] Ти не даси Своєму Святому [5] зазнати тління.

ибо Ты не оставишь души моей во аде и не дашь святому Твоему увидеть тление.

Ты поведал мне пути жизни, Ты исполнишь меня радости пред лицом Твоим».

Ти відкрив мені дороги життя. Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”».

Мужи братья! Да позволено будет сказать вам с дерзновением о патриархе Давиде, что он и скончался и погребен, и гробница его у нас до сего дня.

«Брати мої, — продовжував Петро, — я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні.

Итак, будучи пророком и зная, что клятвою поклялся ему Бог от плода чресл его посадить на престоле его,

Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків.[6]

— он, провидя, изрек о воскресении Христа, что и Он не оставлен во аде, и плоть Его не увидела тления.

Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив: „Душа Його не залишиться в країні мертвих, і тіло Його не зазнає тління”.

Этого Иисуса воскресил Бог, чему все мы свидетели.

Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього.

Итак, десницей Божией вознесённый, и приняв от Отца обещанного Духа Святого, Он излил то, что вы и видите и слышите.

Ісус був вознесений на Небеса і зараз знаходиться по праву руку від Бога. Христос одержав обіцяний Дух Святий від Отця, і пролив його неначе дощ. Саме це ви зараз бачите і чуєте.

Ибо Давид не восшел на небеса, но он сам говорит: «Сказал Господь Господу Моему: сядь по правую сторону Мою,

34-35 Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив: „Господь мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх Тобі підніжком [7]””.

доколе Я не положу врагов Твоих в подножие ног Твоих».

Итак, твердо знай весь дом Израилев, что и Господом и Христом сделал Его Бог, Того Иисуса, Которого вы распяли.

Ось чому нехай весь Ізраїль знає напевно: Бог зробив Ісуса, Якого ви розіп’яли, водночас і Господом, і Христом!»

Они же, услышав, поражены были в самое сердце, и сказали Петру и остальным апостолам: что нам делать, мужи братья?

Почувши це, люди були дуже засмучені. Вони запитали Петра й інших апостолів: «Браття, що нам робити?»

А Петр им сказал: покайтесь, и да крестится каждый из вас во имя Иисуса Христа для отпущения грехов ваших, и вы получите дар Святого Духа.

Петро відповів їм: «Покайтеся! Тоді нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів. І тоді ви приймете Дар Святого Духа.

Ибо для вас обещание и для детей ваших и для всех дальних, кого ни призовет Господь Бог наш.

Бо ця обітниця для вас і для ваших дітей, і для всіх, хто далеко. Це обітниця для всіх, кого Господь Бог наш кличе до Себе».

И иными многими словами он свидетельствовал и увещал их, говоря: спасайтесь от этого извращенного рода.

І ще багато чого говорив Петро, застерігаючи людей, і молив їх: «Рятуйтеся від цього лукавого роду!»

Итак, приняв слово его, они были крещены. И присоединилось в день тот душ около трех тысяч.

Хто сприйняв Петрове послання, той охрестився. Близько трьох тисяч людей додалося до числа віруючих того дня.

И пребывали они постоянно в учении апостолов и в общении, в преломлении хлеба и в молитвах.

Віруючі присвячували життя своє вивченню вчення апостолів. Вони їли разом [8] і молилися разом.

Был же во всякой душе страх. И много чудес и знамений совершалось чрез апостолов.

Пошана до Бога перебувала в серці кожного з них, й багато чудес і знамень чинили апостоли.

А все уверовавшие были вместе и всё у них было общее.

Всі віруючі були разом і ділилися всім, що мали.

И то, чем владели и что имели, они продавали и разделяли это всем, смотря по нужде каждого.

Вони продавали своє майно і власність, та розподіляли їх між усіма за потребою кожного.

И каждый день единодушно пребывая в храме, и преломляя по домам хлеб, они принимали пищу в веселии и простоте сердца,

Щодня вони всім товариством зустрічалися в Храмі. В вдома вони розламували хліб і їли разом. І були вони щасливі й щирі серцями.

хваля Бога и будучи в милости у всего народа. А Господь прибавлял к ним спасаемых каждый день.

Віруючі славили Бога і втішалися з того, що всі люди добре ставилися до них, й щодня Господь додавав до їхньої спільноти тих, хто спаслися.

« 1 глава 3 глава »