Деяния 2 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Огієнка

И когда подходил к концу день Пятидесятницы, были они все вместе.

Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

И вдруг раздался с неба шум, как бы от несущегося сильного ветра, и наполнил весь дом, где они находились,

І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

и явились им разделяющиеся языки, как бы огненные, и почили по одному на каждом из них.

І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

И исполнились все Духа Святого и начали говорить иными языками, как Дух давал им вещать.

Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

Жили в Иерусалиме Иудеи, благоговейные люди из всякого народа под небом.

Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

Когда же прошел об этом слух, собралось много людей и пришли в смятение, потому что каждый из них слышал, как они говорили на его собственном наречии.

А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

Изумлялись все и дивились, говоря: вот все эти говорящие, разве они не Галилеяне?

Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

Как же мы их слышим каждый на своем собственном наречии, в котором мы родились:

Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

Парфяне, и Мидяне, и Эламиты, и живущие в Месопотамии, в Иудее и Каппадокии, Понте и Асии,

Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

Фригии и Памфилии, в Египте и в частях Ливии, примыкающих к Киринее, и пришедшие из Рима, как Иудеи, так и прозелиты,

і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

Критяне и Арабы — слышим, как они говорят на наших языках о великих делах Божиих?

юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

И все изумлялись и недоумевали, говоря друг другу: что бы это могло быть?

І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

А иные издеваясь говорили: они напились сладкого вина.

А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

Петр же, став с одиннадцатью, возвысил свой голос и возгласил им: мужи Иудейские и все, живущие в Иерусалиме! Да будет вам это известно и вслушайтесь в слова мои.

Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

Ибо не пьяны они, как вы предполагаете: ведь только третий час дня.

Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

Но это то, что сказано чрез пророка Иоиля:

а це те, що пророк Йоі́л передрік:

«И будет в последние дни, говорит Бог: изолью от Духа Моего на всякую плоть, и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши, и юноши ваши будут видеть видения. И старцам вашим будут сниться сны,

„І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

и на рабов Моих и на рабынь Моих в те дни изолью от Духа Моего, и будут пророчествовать.

І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

И дам чудеса на небе вверху и знамения на земле внизу, кровь и огонь и клубы дыма.

І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

Солнце превратится в тьму, и луна в кровь, прежде чем придет день Господень великий и блистающий.

Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

И будет: всякий, кто призовет имя Господне, будет спасен».

І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.

Мужи Израильские! Выслушайте эти слова: Иисуса Назорея, Мужа, Богом отмеченного для вас силами, и чудесами, и знамениями, которые сотворил чрез Него Бог среди вас, как вы сами знаете,

Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

Его, по определению и предведению Божию преданного, вы, пригвоздив рукою беззаконных, убили.

Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.

Бог Его воскресил, разрешив муки смерти, потому что Он не мог быть держим ею.

Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.

Ибо Давид говорит о Нем: «Я видел Господа предо мною непрестанно, ибо Он по правую мою сторону, дабы я не поколебался.

Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

Оттого возрадовалось мое сердце и возликовал язык мой, даже и плоть моя пребудет в надежде,

Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.

ибо Ты не оставишь души моей во аде и не дашь святому Твоему увидеть тление.

Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

Ты поведал мне пути жизни, Ты исполнишь меня радости пред лицом Твоим».

Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!

Мужи братья! Да позволено будет сказать вам с дерзновением о патриархе Давиде, что он и скончался и погребен, и гробница его у нас до сего дня.

Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.

Итак, будучи пророком и зная, что клятвою поклялся ему Бог от плода чресл его посадить на престоле его,

А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,

— он, провидя, изрек о воскресении Христа, что и Он не оставлен во аде, и плоть Его не увидела тления.

у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.

Этого Иисуса воскресил Бог, чему все мы свидетели.

Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

Итак, десницей Божией вознесённый, и приняв от Отца обещанного Духа Святого, Он излил то, что вы и видите и слышите.

А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

Ибо Давид не восшел на небеса, но он сам говорит: «Сказал Господь Господу Моему: сядь по правую сторону Мою,

Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

доколе Я не положу врагов Твоих в подножие ног Твоих».

доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

Итак, твердо знай весь дом Израилев, что и Господом и Христом сделал Его Бог, Того Иисуса, Которого вы распяли.

Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“

Они же, услышав, поражены были в самое сердце, и сказали Петру и остальным апостолам: что нам делать, мужи братья?

Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“

А Петр им сказал: покайтесь, и да крестится каждый из вас во имя Иисуса Христа для отпущения грехов ваших, и вы получите дар Святого Духа.

А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!

Ибо для вас обещание и для детей ваших и для всех дальних, кого ни призовет Господь Бог наш.

Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.

И иными многими словами он свидетельствовал и увещал их, говоря: спасайтесь от этого извращенного рода.

І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

Итак, приняв слово его, они были крещены. И присоединилось в день тот душ около трех тысяч.

Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

И пребывали они постоянно в учении апостолов и в общении, в преломлении хлеба и в молитвах.

І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.

Был же во всякой душе страх. И много чудес и знамений совершалось чрез апостолов.

І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.

А все уверовавшие были вместе и всё у них было общее.

А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.

И то, чем владели и что имели, они продавали и разделяли это всем, смотря по нужде каждого.

І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.

И каждый день единодушно пребывая в храме, и преломляя по домам хлеб, они принимали пищу в веселии и простоте сердца,

І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

хваля Бога и будучи в милости у всего народа. А Господь прибавлял к ним спасаемых каждый день.

вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.

« 1 глава 3 глава »