Деяния 2 глава

Деяния Святых Апостолов
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

В день Пятидесятницы все апостолы собрались в одном месте.

Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

Вдруг с небес раздался звук, похожий на шум неистового порыва ветра, и наполнил весь дом, где они сидели.

І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

Им явилось нечто, подобное языкам пламени. Эти языки разделились, и на каждого из апостолов пал такой огненный язык.

І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

Все они исполнились Духом Святым и стали говорить на разных языках. Святой Дух даровал им эту способность.

Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

В Иерусалиме же находились набожные иудеи из всех стран мира.

Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

И когда раздался этот звук, собралась толпа; люди были удивлены, так как каждому из них слышалось, что апостолы говорят на его родном языке.

А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

Все были поражены и, недоумевая, говорили: «Разве все эти люди, которые говорят, не галилеяне?

Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

Как же это каждому из нас слышится, что они говорят на его родном языке?

Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

Среди нас есть и парфяне, и мидяне, и эламиты, жители Месопотамии и Иудеи, каппадокийцы, жители Понта и Азии,

Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

Фригии и Памфилии, Египта и тех частей Ливии, которые примыкают к Киринее, римляне

і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

и иудеи, и уверовавшие в Господа язычники, критяне и аравийцы — все мы слышим, как они рассказывают о великих делах Божьих на наших родных языках».

юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

Все они были изумлены и озадачены и спрашивали друг друга: «Что это значит?»

І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

Но некоторые, насмехаясь, говорили: «Они выпили слишком много сладкого вина».

А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

Тогда Пётр и остальные одиннадцать апостолов поднялись, и Пётр громким голосом обратился к народу: «Мужи иудейские и жители Иерусалима! Я объясню вам, что это значит. Слушайте внимательно слова мои!

Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

Люди эти не пьяны, как вы думаете, ведь сейчас только девять часов утра!

Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

То, что вы видите, было предсказано через пророка Иоиля:

а це те, що пророк Йоі́л передрік:

„Бог говорит: „В дни последние я изолью Духа Своего на всех людей. И дочери, и сыновья ваши будут пророчествовать, и юноши ваши будут видеть видения, а старикам вашим будут сниться сны.

„І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

В эти дни Я изолью Духа Своего на рабов и рабынь Своих, и будут они пророчествовать.

І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

И явлю Я знамения вверху, на небесах, и внизу, на земле: кровь, огонь и клубы дыма.

І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

Солнце померкнет, а луна станет красной как кровь. А затем настанет великий и славный День Господний,

Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

и каждый, кто взывает к имени Господа, будет спасён”.

І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.

Братья мои, израильтяне, выслушайте слова мои: Иисус из Назарета был человеком, Чья божественная власть была ясно доказана вам всеми силами, чудесами и знамениями, которые Бог сотворил через Него. Вы сами знаете это, так как произошло это здесь, среди вас.

Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

Этот Человек был отдан под вашу власть по намерению и предвидению Божьему, а вы убили Его руками беззаконных, пригвоздив к кресту.

Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.

Но Бог воскресил Его и освободил от смертных мук, потому что Он не мог быть во власти смерти.

Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.

Давид говорит о Нём: „Я непрестанно видел Господа передо мной: Он — по правую руку от меня, чтобы я не поколебался.

Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

И от этого сердце моё ликует, уста мои произносят речи радостные, и даже тело моё пребывает в надежде,

Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.

потому что не оставишь мою душу в стране мёртвых и не дашь Святому Твоему увидеть тление.

Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

Ты наставил меня на путь жизни, и Твоё присутствие наполнит меня радостью”.

Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!

Братья мои! С уверенностью могу сказать вам о патриархе Давиде, что он умер и был погребён, и могила его здесь до сегодняшнего дня с нами.

Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.

Он был пророком и знал, что Бог поклялся ему, что возведёт на престол Давида, одного из его потомков.

А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,

Предвидел он и воскресение Христа, когда сказал: „Не был Он оставлен в стране мёртвых, и тело Его не истлело в могиле”.

у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.

Бог воскресил Иисуса, и все мы свидетели тому.

Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

Теперь Он вознесён по правую руку от Бога и, получив от Отца обещанного Святого Духа, Он излил на вас то, что вы видите и слышите.

А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

Так как, хотя Давид сам не был вознесён на небо, однако вот его слова: „Господь сказал Господу Моему: Сядь по правую руку от Меня,

Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

пока Я не повергну врагов Твоих к ногам Твоим”.

доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

Так знай же, народ Израиля, что Бог сделал Иисуса Господом и Христом, а вы распяли Его!»

Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“

Услышав это, они были поражены в самое сердце и спросили Петра и других апостолов: «Братья, что же нам делать?»

Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“

«Покайтесь! — ответил Пётр, — и каждый из вас должен быть крещён во имя Иисуса Христа в искупление ваших грехов, и вы получите дар Святого Духа.

А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!

Так как обещано это вам и детям вашим, и всем, кто ещё далёк от Бога, всем, кого призовёт к себе Господь Бог наш».

Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.

Многими другими словами он предостерегал их и молил: «Оберегайте себя от наказания, которое Бог пошлёт злым людям, живущим ныне!»

І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

Те, кто приняли его слово, были крещены, а всего в тот день около трёх тысяч человек прибавилось к числу верующих.

Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

Они проводили время в постоянном приобщении к апостольским учениям и в общении друг с другом, ели и молились все вместе.

І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.

Тогда чувство благоговейного трепета овладело каждым, и много чудес и знамений было совершено апостолами.

І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.

Все уверовавшие держались вместе и делились друг с другом всем.

А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.

Они стали продавать своё имущество и владения свои и раздавать всем, кто в этом нуждался.

І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.

Каждый день они собирались вместе в храме, а в домах у себя ели все вместе, радостно и щедро делясь друг с другом пищей,

І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

восхваляя Бога и радуясь тому, с каким уважением весь народ относился к ним. А Господь ежедневно прибавлял к ним спасённых.

вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.

« 1 глава 3 глава »