Деяния 2 глава

Деяния
Слово Жизни → Переклад Огієнка

Наступил день Пятидесятницы, и все ученики были вместе.

Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

Вдруг с небес послышался звук, напоминающий шум ураганного ветра, который заполнил весь дом, где они сидели.

І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

Ученики увидели нечто похожее на огненные языки, которые разделились и остановились по одному на каждом из них.

І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

Все они исполнились Святым Духом и начали говорить на других языках: Дух давал им такую способность.

Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

В Иерусалим в это время пришли набожные иудеи из разных стран.

Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

На шум собралось много народа; люди недоумевали, потому что каждый из них слышал, как апостолы говорили на его родном языке!

А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

Вне себя от изумления, они спрашивали: — Разве все эти люди не галилеяне?

Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

Как же это каждый из нас слышит их говорящими на нашем родном языке?

Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

Среди нас есть парфяне, мидяне, эламиты, жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и Aсии,

Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

Фригии и Памфилии, Египта, окрестностей Ливии, прилегающих к Кирене, римляне,

і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

евреи и обращенные в иудаизм, критяне и арабы, и все мы слышим, как они говорят о великих делах Божьих на наших языках!

юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

Удивленные и растерянные, они спрашивали друг друга: — Что бы это могло значить?

І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

Некоторые же посмеивались: — Они напились сладкого вина!

А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

Петр, поднявшись вместе с другими одиннадцатью апостолами и обращаясь к народу, громко сказал: — Иудеи и все жители Иерусалима! Чтобы вам стало понятно, выслушайте внимательно, что я скажу.

Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

Люди эти не пьяны, как вы думаете: сейчас ведь всего девять часов утра.

Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

Но это исполняются слова пророка Иоиля:

а це те, що пророк Йоі́л передрік:

"В последние дни, — говорит Бог, — Я пролью Дух Мой на всех людей. Ваши сыновья и дочери будут пророчествовать, молодые будут видеть видения, а пожилым будут сниться пророческие сны.

„І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

На слуг и на служанок Моих, Я изолью в те дни Мой Дух, и они будут пророчествовать.

І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

Я покажу чудеса в вышине небес и знамения внизу на земле: кровь, огонь и клубы дыма.

І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

Солнце превратится в тьму и луна в кровь, перед тем, как наступит великий и славный день Господа.

Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

И каждый, кто призовет имя Господа, — будет спасен".

І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.

— Израильтяне, выслушайте, что я вам скажу: Иисуса из Назарета, которого Бог отрекомендовал вам могущественными делами, чудесами и знамениями, которые, как вы сами знаете, Бог совершал у вас на глазах, —

Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

Его, преданного по замыслу и предведению Бога, вы, пригвоздив руками беззаконников, убили.

Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.

Но Бог воскресил Его, освободив из плена смерти, и смерть была не в силах Его удержать.

Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.

— Давид говорит о Нем: "Я всегда видел Господа перед собой: Он по правую руку от меня, чтобы я не поколебался.

Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

Поэтому веселится мое сердце и радуется язык, и тело мое будет жить надеждой!

Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.

Ведь Ты не оставишь мою душу в мире мертвых! Ты не дашь Твоему святому увидеть тление!

Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

Ты показал мне путь жизни и исполнишь меня радостью перед лицом Твоим!"

Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!

— Братья, я могу с уверенностью сказать вам, что праотец Давид умер и был похоронен. Его могила сохранилась у нас до сегодняшнего дня.

Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.

Он был пророком, и зная о том, что Бог обещал ему с клятвой возвести на его престол одного из его потомков,

А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,

он, провидя будущее, говорил о воскресении Мессии, что Он не был оставлен в мире мертвых и Его тело не увидело тления.

у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.

И вот Бог воскресил Иисуса, и мы все этому свидетели!

Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

Он был вознесен рукой Бога и, получив от Отца обещанного Святого Духа, совершил то, что вы сейчас видите и слышите.

А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

Ведь Давид не поднимался на небеса, но он сказал: "Господь сказал моему Господу: сядь по правую руку от Меня,

Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

пока Я не повергну врагов Твоих к Твоим ногам".

доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

— Поэтому пусть весь дом Израиля будет уверен в том, что этого Иисуса, которого вы распяли, Бог сделал и Господом, и Мессией!

Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“

Когда люди услышали это, их сердца стали терзаться муками совести. Они спрашивали Петра и других апостолов: — Братья, что нам делать?

Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“

Петр отвечал: — Покайтесь, и пусть каждый из вас будет крещен во имя Иисуса Христа для прощения ваших грехов, и вы получите дар Святого Духа.

А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!

Потому что это обещание относится к вам, вашим детям и к дальним: ко всем, кто будет призван Господом нашим Богом.

Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.

И многими другими словами Петр убеждал их, говоря: — Спасайтесь от этого развращенного рода.

І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

Те, кто принимал его проповедь, были крещены. В тот день присоединилось около трех тысяч человек.

Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

Они держались учения апостолов, участвуя в общении, в преломлении хлеба и в молитвах.

І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.

Все были полны трепета перед Богом, а через апостолов совершалось много чудес и знамений.

І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.

Все верующие были вместе, и все у них было общее.

А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.

Они продавали свои владения и имущество и раздавали всем, в зависимости от нужды каждого.

І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.

Каждый день они собирались в храме и по домам, где преломляли хлеб и ели с радостью и в простоте сердца,

І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

прославляя Бога и пользуясь добрым расположением всего народа. Господь же ежедневно прибавлял к ним спасаемых.

вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.

« 1 глава 3 глава »