Деяния 7 глава

Деяния
Слово Жизни → Переклад Огієнка

Затем первосвященник спросил Стефана: — Это так?

Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“

Стефан ответил: — Братья и отцы! Выслушайте меня. Бог славы явился нашему праотцу Aврааму, когда он жил еще в Месопотамии — до того, как он поселился в Харране.

Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,

"Оставь свою страну и своих родственников, — сказал Он ему, — и иди в землю, которую Я тебе укажу".

і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.

Aвраам покинул страну халдеев и поселился в Харране. Оттуда, после смерти его отца, Бог переселил Aвраама в эту страну, в которой вы сейчас живете.

Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.

Он не дал ему здесь никакого наследия, не дал земли даже на ширину ступни. Но Бог обещал дать эту землю во владение ему и его потомкам, хотя в то время у Aвраама не было ребенка.

Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.

Бог говорил ему: "Твои потомки будут странниками в чужой стране; они будут обращены в рабство и будут терпеть зло четыреста лет.

І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.

Но Я накажу народ, поработивший их, — сказал Бог, — и тогда они выйдут из той страны и будут служить Мне на этом месте".

„Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.

Затем Он дал Aврааму завет обрезания. Aвраам стал отцом Исаака и обрезал его на восьмой день после рождения, так же, как Исаак обрезал Иакова, а Иаков — двенадцать патриархов.

І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.

— Патриархи из зависти к Иосифу продали его в Египет. Но Бог был с ним

А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,

и помогал ему во всех бедах. Он дал Иосифу мудрость и помог ему заслужить доброе расположение фараона, царя Египта. Тот сделал Иосифа правителем всего Египта и всего своего дома.

і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.

Затем во всем Египте и в Ханаане начался голод и великое бедствие, и наши праотцы не могли найти пищи.

А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.

Когда Иаков услышал о том, что в Египте есть зерно, он послал туда наших праотцев. Это было их первым посещением Египта.

Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.

Когда они пришли во второй раз, Иосиф открылся своим братьям, и фараон узнал о родственниках Иосифа.

А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.

После этого Иосиф послал за своим отцом Иаковом и за всеми своими родственниками, которых насчитывалось семьдесят пять человек.

Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.

Иаков пришел в Египет, где умерли и он, и наши праотцы.

І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.

Тела их были перенесены в Сихем и положены в гробнице, которую Aвраам купил за серебро у сыновей Еммора в Сихеме.

І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.

— По мере того, как приближалось время исполнения обещаний, данных Богом Aврааму, возрастала численность нашего народа в Египте.

А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,

Так продолжалось, пока в Египте не начал править другой царь, который ничего не знал об Иосифе.

аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.

Он притеснял наших предков, действуя с коварством против нашего народа: он заставлял их выбрасывать новорожденных младенцев, чтобы те умирали.

Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.

В это время родился Моисей, прекрасный перед Богом. Три месяца его вскармливали в отцовском доме,

Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.

а когда бросили, его подобрала дочь фараона и воспитала, как своего собственного сына.

А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.

Моисей был научен всей египетской мудрости; он был силен и в слове, и в деле.

І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.

Когда ему было сорок лет, он решил навестить своих братьев израильтян.

А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.

Увидев, что одного из них обижают, он вступился и отомстил, убив египтянина.

Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.

Он думал, его братья поймут, что Бог через него дает им избавление, но они не поняли.

Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.

На следующий день Моисей увидел, как двое израильтян дерутся. Он попытался помирить их. "Вы же братья, — говорил он, — зачем вы обижаете друг друга?"

А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“

Тогда обидчик оттолкнул Моисея и сказал: "Кто поставил тебя начальником и судьей над нами?

А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?

Или ты хочешь убить и меня, как вчера убил египтянина?"

Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“

Услышав такие слова, Моисей бежал и поселился в Мидианской земле как чужеземец. Там у него родились два сына.

І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.

— Через сорок лет Моисею явился ангел в пламени горящего куста в пустыне, недалеко от горы Синай.

А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.

Моисей был поражен, когда это увидел. Он подошел ближе, чтобы лучше рассмотреть, и услышал голос Господа:

А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:

"Я Бог твоих отцов, Бог Aвраама, Исаака и Иакова". Моисей дрожал от страха и не решался поднять глаз.

„Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“ І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...

Господь сказал ему: "Сними обувь, потому что место, на котором ты стоишь, — святая земля.

І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!

Я вижу угнетение Моего народа в Египте и слышу их стоны. Я пришел освободить их. Иди, Я пошлю тебя в Египет".

Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.

Того самого Моисея, которого они отвергли и о котором говорили: "Кто сделал тебя начальником и судьей?", — Бог посылал теперь как вождя и избавителя через ангела, который явился ему в кусте.

Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.

Моисей вывел их из Египта, совершая чудеса и знамения в Египте, у Красного моря и в пустыне на протяжении сорока лет.

Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.

Этот же самый Моисей сказал израильтянам: "Бог поставит вам пророка из ваших же братьев, как поставил меня".

Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“

Он — тот самый человек, который был с народом Израиля, собранным в пустыне; он был там с ангелом, который говорил с ним на горе Синай, и с нашими отцами. Он принял живые слова, чтобы передать их нам.

Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;

Наши отцы, однако же, не послушались его; они отвергли его и хотели вернуться в Египет.

що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,

Они сказали Aарону: "Сделай нам богов, которые бы вели нас, потому что мы не знаем, что приключилось с этим Моисеем, который вывел нас из Египта".

промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.

В те дни они сделали быка, принесли этому идолу жертву и радовались делу своих рук.

І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.

Бог же отвернулся от них и оставил их поклоняться небесным телам, как об этом написано в книге пророков: "Приносили ли вы Мне заклания и жертвы сорок лет в пустыне, народ Израиля? Нет,

Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?

вы взяли с собой шатер Молоха, звезду вашего бога Ремфана и изображения, которые вы сделали для поклонения. Поэтому Я переселю вас за Вавилон".

Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“

— У наших отцов в пустыне была скиния свидетельства, сделанная согласно указаниям, которые Бог дал Моисею, и по образцу, который Моисей увидел.

У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

Получив эту скинию, наши отцы под предводительством Иисуса Навина внесли ее во владения народов, которых Бог изгнал перед ними. И так было до времен царствования Давида,

Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.

который был любим Богом и просил у Него позволения найти жилище для Бога Иакова.

Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

Однако дом Ему построил Соломон.

І Соломон збудував Йому дім.

Но Всевышний не живет в домах, построенных людьми. Пророк говорит об этом:

Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

"Небеса — престол Мой, и земля — подножье ног Моих! Какой вы можете построить Мне дом? — говорит Господь. — Где может быть место для отдыха Мне?

„Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?

Разве не Моей рукой все сотворено?"

Хіба не рука Моя все́ це створила?“

Вы, упрямый народ с необрезанными сердцами и ушами! Вы всегда идете против Духа Святого, как и ваши отцы!

О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

Кого из пророков ваши отцы не преследовали? Они убили тех, кто предсказывал пришествие Праведного, предателями и убийцами которого стали теперь вы!

Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

Приняв закон, переданный вам через ангелов, вы не соблюли его.

ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“

Улышав это, они пришли в ярость и начали скрежетать зубами от злости на Стефана.

Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.

Стефан же, исполненный Святого Духа, поднял глаза к небу и увидел славу Божью и Иисуса, стоящего по правую руку от Бога.

А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

— Смотрите, — сказал он, — я вижу открытые небеса и Сына Человеческого, стоящего по правую руку от Бога!

і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“

Тогда они, заткнув уши, с громким криком бросились на него.

Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

Они выволокли Стефана за пределы города и стали бросать в него камни. Свидетели оставили свои плащи у ног молодого человека, по имени Савл.

І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.

Когда они бросали в Стефана камни, Стефан молился: — Господь Иисус, прими дух мой.

І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“

Потом он упал на колени и громко сказал: — Господи, не наказывай их за этот грех. С этими словами он умер.

Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“ І, промовивши це, він спочив.

« 6 глава 8 глава »