Деяния 12 глава

Деяния
Слово Жизни → Переклад Огієнка

Примерно в это же время царь Ирод арестовал некоторых членов церкви, чтобы сделать им зло.

А Цар І́род тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти.

Он приказал убить мечом Иакова, брата Иоанна.

І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

Когда он увидел, что иудеи этим довольны, он арестовал и Петра. Это произошло во время праздника Пресных хлебов.

А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.

Петра арестовали, заточили в тюрьму и выставили охрану из четырех групп солдат по четыре человека в каждой. Ирод намеревался после Пасхи вывести Петра к народу.

І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці.

Петр был под стражей в тюрьме, а церковь горячо молилась о нем Богу.

Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього.

В ночь перед тем, как Ирод должен был вывести его, Петр спал между двумя солдатами, скованный двумя цепями, а стражники у входа стерегли тюрьму.

А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.

Внезапно явился ангел Господа, и камеру осиял свет. Aнгел толкнул Петра в бок и разбудил его. — Вставай быстрее! — сказал он, и цепи упали с рук Петра.

І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.

Aнгел сказал: — Подпояшься и обуйся. Петр сделал это. — Обернись плащом и иди за мной, — сказал ангел.

А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.

Петр вышел за ангелом из тюрьмы, не понимая, что все, что делает ангел, происходит наяву. Ему казалось, что он видит видение.

І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.

Они прошли мимо первой стражи, прошли мимо второй и подошли к железным воротам, ведущим в город. Ворота открылись перед ними сами, и они вышли. Они прошли одну улицу, и вдруг ангел исчез.

Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.

Когда Петр пришел в себя, он сказал: — Теперь я действительно знаю, что Господь послал своего ангела и избавил меня от руки Ирода и от всего, чего ожидали иудеи.

Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.

Поняв, что произошло, Петр пошел в дом Марии, матери Иоанна, которого еще называли Марком, где собралось для молитвы много народа.

А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося.

Петр постучал в ворота, и на стук вышла служанка Рода.

І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да,

Она узнала Петра по голосу и, забыв от радости открыть ворота, побежала обратно сказать, что Петр стоит у ворот.

та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть!

— Ты не в своем уме! — сказали ей. Но она продолжала настаивать. — Это его ангел, — решили они.

А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“

Петр между тем продолжал стучать, и когда они наконец открыли ворота и увидели его, то пришли в изумление.

А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

Петр жестом попросил их молчать и рассказал, как Господь вывел его из тюрьмы. — Расскажите об этом Иакову и другим братьям, — сказал он им и ушел оттуда в другое место.

Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

Наутро среди солдат произошло большое замешательство, никто не знал, что случилось с Петром.

Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром.

Ирод искал его, но поскольку розыски не принесли результата, он допросил стражников и велел казнить их. Затем Ирод отправился из Иудеи в Кесарию на некоторое время.

А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.

Ирод был рассержен на жителей Тира и Сидона, и те, согласившись между собой, явились к нему и, заручившись поддержкой царского постельничего Власта, попросили мира, потому что их область зависела от области царя в поставке продовольствия.

А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.

В назначенный день Ирод надел царскую мантию, сел на трон и обратился к ним с речью.

Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив.

Народ стал восклицать: — Это голос Бога, а не человека!

А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“

Но в тот же момент ангел Господа поразил Ирода, потому что он не почтил Бога, и Ирод, изъеденный червями, умер.

І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.

Слово Божье между тем росло и распространялось.

Слово ж Боже росло та помно́жувалось.

Варнава и Савл выполнили возложенную на них миссию и возвратились в Иерусалим, взяв с собой Иоанна, которого еще называли Марком.

А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що про́званий Ма́рком.

« 11 глава 13 глава »