Деяния 17 глава

Деяния
Слово Жизни → Переклад Огієнка

Пройдя Aмфиполь и Aполлонию, они пришли в Фессалоники, где была иудейская синагога.

Як вони перейшли Амфіпо́ль й Аполло́нію, то прийшли до Солу́ня, де була синагога юдейська.

Павел, по своему обычаю, пошел в синагогу. Там он три субботы подряд рассуждал с иудеями о Писании,

І Павло, за звича́єм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писа́ння,

объясняя и доказывая, что Мессия должен был пострадать и воскреснуть из мертвых. — Иисус, о котором я вам проповедую, и есть этот Мессия, — говорил Павел.

виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскре́снути з мертвих, і що Христос Той — Ісус, про Якого „я вам проповідую“.

Им удалось убедить нескольких иудеев, многих богобоязненных греков и немало знатных женщин, и они присоединились к Павлу и Силе.

І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, — безліч побожних із ге́лленів та немало з шляхе́тних жінок.

Это возбудило зависть остальных иудеев, и они, взяв с собой негодных людей из уличного сброда, собрали толпу и устроили в городе беспорядки. Они ринулись к дому Иасона, ища Павла и Силу, чтобы вывести их к толпе.

А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх.

Не найдя их там, они потащили Иасона и других братьев к городским властям. — Эти люди устраивают беспорядки по всему миру, а сейчас пришли и сюда, — кричала толпа,

А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили!

— и Иасон принял их в свой дом. Они нарушают повеления императора и говорят, что есть другой царь, которого зовут Иисус.

А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“.

Толпа и городские власти, слыша это, встревожились.

І вони зворохо́били наро́д та начальників міста, що слухали це.

Они взяли с Иасона и остальных залог и отпустили их.

Але, узявши поруку з Ясо́на та з інших, вони їх відпустили.

Братья же немедленно ночью отправили Павла и Силу в Верию. Прибыв в Верию, они пошли в иудейскую синагогу.

А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Ве́рії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську.

Верийцы, в отличие от фессалоникийцев, были людьми более широкого склада ума. Они с большим интересом восприняли сказанное Павлом и каждый день исследовали Писания, чтобы проверить, соответствует ли это истине.

Ці були шляхетні́ші за солу́нян, — і слова́ прийняли з повним за́палом, і Писа́ння досліджували день-у-день, чи та́к воно є.

Многие из них поверили, поверило также много знатных гречанок и немало греков.

Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних ге́лленсьих жінок та немало із му́жів.

Но когда иудеи в Фессалониках узнали о том, что Павел проповедует слово Божье в Верии, они пришли и туда и стали волновать и возмущать народ.

Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Ве́рії, прибули́ вони, і там баламутили та бунтували наро́д.

Братья сразу же отослали Павла к морю, а Сила и Тимофей остались в городе.

Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позоста́лися там.

Провожатые Павла пришли с ним в Aфины и затем отправились обратно с повелением Павла Силе и Тимофею как можно скорее прийти к нему.

А ті, що Павла́ відпроваджували, провели́ його аж до Ате́н, а прийнявши нака́за про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули́.

Павел в ожидании своих спутников ходил по Aфинам, и его возмущало огромное количество идолов в этом городе.

Як Павло ж їх чекав у в Ате́нах, у ньо́му кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.

Он беседовал в синагоге с иудеями и чтущими Бога греками. Каждый день он говорил со случайными встречными на базарной площади.

Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрі́чними.

В беседу с ним вступали и некоторые философы, принадлежавшие к школам эпикурейцев и стоиков. Одни спрашивали: — И что этот пустомеля хочет сказать? Другие говорили: — Он, кажется, проповедует чужеземных богов, — потому что Павел проповедовал Радостную весть о Христе и Его воскресении.

А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“ А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення.

Павла привели в Aреопаг и попросили: — Расскажи нам, что это за новое учение, которое ты проповедуешь?

І, взявши його, повели в ареопа́г та й казали: „Чи можемо знати, що́ то є ця наука нова́, яку проповідуєш ти?

Ты говоришь о чем-то странном, и нам хотелось бы знать, что все это значит.

Бо чудне́ щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що́ то значити має?“

Наилучшим времяпрепровождением для афинян и живущих там иностранцев было говорить или слушать что-нибудь новое.

А всі ате́няни та захожі чужи́нці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове́ говорити чи слухати.

И Павел, встав посреди Aреопага, сказал: — Aфиняне! Я по всему вижу, что вы очень религиозны.

Тоді Павло став посе́редині ареопа́гу й промовив: „Му́жі ате́нські! Із усьо́го я бачу, що ви дуже побожні.

Я ходил вокруг и внимательно осматривал ваши святыни. На одном из жертвенников было написано: "Неизвестному богу". Об этом неизвестном Боге, которого вы почитаете, даже не зная, кто Он такой, я и хочу вам рассказать.

Бо, проходячи та оглядаючи свя́тощі ваші, я знайшов також же́ртівника, що на ньому написано: „Незнаному Богові“. Ось Того, Кого навмання́ ви шануєте, Того я проповідую вам.

Бог, сотворивший мир и все, что в нем, является Господом неба и земли. Он не живет в храмах, построенных руками людей,

Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в хра́мах, рукою збудова́них,

и не нуждается в том, чтобы люди служили Ему своими руками, как будто Ему что-то нужно, ведь Он сам дает всем людям жизнь, дыхание и все.

і Він не вимагає служі́ння рук лю́дських, ніби в чо́мусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.

От одного человека Он произвел все человечество, чтобы люди заселили всю землю, на которой Он определил для всех время и место обитания,

І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх,

и чтобы они искали Бога, могли ощутить Его и найти Его, хотя Он и не далек от каждого из нас.

щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не зна́йдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.

В Нем мы живем, движемся и существуем, как об этом говорили и некоторые из ваших поэтов: "Ведь мы — Его род".

Бо ми в Нім живемо́, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: „Навіть рід ми Його!“

И если мы от Него произошли, то мы не должны представлять Божество в виде золотого, серебряного или каменного истукана, или в виде какого-либо образа, сделанного по замыслу и умением человека.

Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки.

Итак, оставляя в стороне времена невежества, Бог повелевает сейчас всем людям повсюду покаяться.

Не зважаючи ж Бог на часи невідо́мости, ось тепер усім лю́дям наказує, щоб скрізь ка́ялися,

Он назначил день, когда Он будет судить мир справедливым судом через Человека, которого Он сам избрал. Он удостоверил для всех Его избрание, воскресив Его из мертвых!

бо Він ви́значив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав до́каза всім, із мертвих Його воскресивши“.

Когда они услышали о воскресении из мертвых, то некоторые из них начали посмеиваться, другие же сказали: — Об этом мы послушаем тебя в другой раз.

Як почули ж вони про воскре́сення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: „Про це бу́демо слухати тебе іншим ра́зом“.

С этим Павел и покинул собрание.

Так вийшов Павло з-поміж них.

Несколько человек, однако, заняли сторону Павла и поверили. Среди них были Дионисий, член Aреопага, женщина по имени Дамарь и другие.

А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними.

« 16 глава 18 глава »