Деяния 7 глава

Деяния
Слово Жизни → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

 
 

Затем первосвященник спросил Стефана: — Это так?
 
І сказаў ахрірэй: Ці-ж гэта так?

Стефан ответил: — Братья и отцы! Выслушайте меня. Бог славы явился нашему праотцу Aврааму, когда он жил еще в Месопотамии — до того, как он поселился в Харране.
 
Той-жа адказаў: Паслухайце, мужы браты і айцы! Бог славы зьявіўся айцу нашаму Аўрааму, калі той быў у Мэзапатаміі, пе́рш, чым быў асе́ўшы ў Харране,

"Оставь свою страну и своих родственников, — сказал Он ему, — и иди в землю, которую Я тебе укажу".
 
ды прамовіў да яго: Выйдзі з зямлі тваёй і з сям’і тваёй, ды йдзі ў зямлю, якую табе́ пакажу.

Aвраам покинул страну халдеев и поселился в Харране. Оттуда, после смерти его отца, Бог переселил Aвраама в эту страну, в которой вы сейчас живете.
 
Тады, выйшаўшы з зямлі Хальдэйскае, асе́ў ён у Харране. І стуль, пасьля сьме́рці бацькі ягонага, перасяліў яго ў тую зямлю, у якой вы цяпе́р жывецё.

Он не дал ему здесь никакого наследия, не дал земли даже на ширину ступни. Но Бог обещал дать эту землю во владение ему и его потомкам, хотя в то время у Aвраама не было ребенка.
 
І ня даў яму ў ёй спадчыны ні на стапу́ нагі; і абяцаў яму даць яе́ ў валаданьне яму й патомству ягонаму пасьля́ яго, а ня было ў яго тады дзіцяці.

Бог говорил ему: "Твои потомки будут странниками в чужой стране; они будут обращены в рабство и будут терпеть зло четыреста лет.
 
І прамаўляў да яго Бог гэтак: Што патомкі ягоныя будуць прыхаджанамі ў чужой зямлі, і паняволяць іх ды будуць мучыць іх чатырыста гадоў.

Но Я накажу народ, поработивший их, — сказал Бог, — и тогда они выйдут из той страны и будут служить Мне на этом месте".
 
Але я, сказаў Бог, учыню суд над народам, якому будуць яны рабамі; і пасьля то́га яны выйдуць і будуць служыць Мне́ ў гэтым ме́сцы.

Затем Он дал Aврааму завет обрезания. Aвраам стал отцом Исаака и обрезал его на восьмой день после рождения, так же, как Исаак обрезал Иакова, а Иаков — двенадцать патриархов.
 
І даў яму запаведзь абразаньня. І гэтак ён спарадзіў Ізаака ды абрэзаў яго на восмы дзе́нь; а Ізаак Якава, а Якаў дванаццаць патрыархаў.

— Патриархи из зависти к Иосифу продали его в Египет. Но Бог был с ним
 
І патрыархі праз завісьць прадалі Язэпа ў Эгіпет; і Бог быў з ім

и помогал ему во всех бедах. Он дал Иосифу мудрость и помог ему заслужить доброе расположение фараона, царя Египта. Тот сделал Иосифа правителем всего Египта и всего своего дома.
 
і ратаваў яго з усіх бе́д ягоных, і даў яму ласку й мудрасьць перад Фараонам, царом Эгіпецкім; і той паставіў яго за начальніка над Эгіптам дый над усім домам сваім.

Затем во всем Египте и в Ханаане начался голод и великое бедствие, и наши праотцы не могли найти пищи.
 
І прыйшоў голад на ўсю зямлю Эгіпецкую ды Ханаанскую і гора вялікае, і бацькі нашыя не знаходзілі жыўнасьці.

Когда Иаков услышал о том, что в Египте есть зерно, он послал туда наших праотцев. Это было их первым посещением Египта.
 
Якаў жа, пачуўшы, што ёсьць збожжа ў Эгіпце, паслаў пе́ршы раз нашых айцоў,

Когда они пришли во второй раз, Иосиф открылся своим братьям, и фараон узнал о родственниках Иосифа.
 
а другім разам Язэп быў пазна́ны братамі ягонымі, і Фараону выявіўся род Язэ́павы.

После этого Иосиф послал за своим отцом Иаковом и за всеми своими родственниками, которых насчитывалось семьдесят пять человек.
 
І Язэп, паслаўшы, паклікаў бацьку свайго, Якава, ды ўсю сям’ю ягоную, душ се́мдзесят пяць.

Иаков пришел в Египет, где умерли и он, и наши праотцы.
 
І Якаў перабраўся ў Эгіпет ды паме́р тутака сам і нашы айцы;

Тела их были перенесены в Сихем и положены в гробнице, которую Aвраам купил за серебро у сыновей Еммора в Сихеме.
 
і перане́сьлі іх у Сіхе́м ды паклалі ў магілы, што закупіў Аўраам за цану серабра ў сыноў Ямора Сіхе́мавага.

— По мере того, как приближалось время исполнения обещаний, данных Богом Aврааму, возрастала численность нашего народа в Египте.
 
А як набліжаўся час абяцаньню, якім кляўся Бог Аўрааму, нарастаў народ ды памнажаўся ў Эгіпце

Так продолжалось, пока в Египте не начал править другой царь, который ничего не знал об Иосифе.
 
да часу, калі настаў новы цар, што ня ве́даў Язэпа.

Он притеснял наших предков, действуя с коварством против нашего народа: он заставлял их выбрасывать новорожденных младенцев, чтобы те умирали.
 
Той, хітруючы проці народу нашага, уціскаў айцоў нашых, прымушаючы выкідаць дзіцянятак, каб не выжывалі.

В это время родился Моисей, прекрасный перед Богом. Три месяца его вскармливали в отцовском доме,
 
У тым часе ўрадзіўся Майсе́й ды быў угодны Богу; яго гадавалі тры ме́сяцы ў доме бацькі ягонага.

а когда бросили, его подобрала дочь фараона и воспитала, как своего собственного сына.
 
Калі-ж выкінулі, дык узяла яго дачка́ Фараонава дый узгадавала яго за сына сабе́.

Моисей был научен всей египетской мудрости; он был силен и в слове, и в деле.
 
І навучыўся Майсе́й усяе́ мудрасьці Эгіпецкае і быў дуж у словах і дзялох.

Когда ему было сорок лет, он решил навестить своих братьев израильтян.
 
Калі-ж мінула яму сорак гадоў ве́ку, прыйшло яму на сэрца даве́дацца братоў сваіх, сыноў Ізраілявых.

Увидев, что одного из них обижают, он вступился и отомстил, убив египтянина.
 
І, убачыўшы, як аднаго крыўдзілі, заступіўся за яго дый памсьціўся за пакры́ўджанага, забіўшы Эгіпцяніна.

Он думал, его братья поймут, что Бог через него дает им избавление, но они не поняли.
 
Ён думаў, што браты ягоныя зразуме́юць, што Бог ягонай рукой дае́ць ім выбаўле́ньне; ды тыя не зразуме́лі.

На следующий день Моисей увидел, как двое израильтян дерутся. Он попытался помирить их. "Вы же братья, — говорил он, — зачем вы обижаете друг друга?"
 
На другі-ж дзе́нь ён зьявіўся ім, як яны біліся, ды вёў іх да згоды, мовячы: О, мужы, вы-ж — браты! Чаму-ж крыўдзіце адны адных?

Тогда обидчик оттолкнул Моисея и сказал: "Кто поставил тебя начальником и судьей над нами?
 
Але той, што быў крыўдзіў бліжняга, адапхнуў яго, кажучы: Хто паставіў цябе́ за начальніка й судзьдзю над намі?

Или ты хочешь убить и меня, как вчера убил египтянина?"
 
Ці й мяне́ хочаш забіць, як забіў учора Эгіпцяніна?

Услышав такие слова, Моисей бежал и поселился в Мидианской земле как чужеземец. Там у него родились два сына.
 
І ўцёк Майсе́й на слове гэтым ды быў прыхаджанінам у зямлі Мадыямскай, дзе спарадзіў двух сыноў.

— Через сорок лет Моисею явился ангел в пламени горящего куста в пустыне, недалеко от горы Синай.
 
Калі-ж мінула сорак гадоў, паказаўся яму ў пустыні пад гарою Сынаем Ангел Гасподні ў вагнявым полымі ў кусьце́.

Моисей был поражен, когда это увидел. Он подошел ближе, чтобы лучше рассмотреть, и услышал голос Господа:
 
Майсе́й жа, убачыўшы, дзівіўся з ба́чанага; калі-ж падыходзіў разглядзе́ці, пачуўся да яго голас Госпада:

"Я Бог твоих отцов, Бог Aвраама, Исаака и Иакова". Моисей дрожал от страха и не решался поднять глаз.
 
Я — Бог айцоў тваіх, Бог Аўраама й Бог Ізаака й Бог Якава. І, задрыжэўшы, Майсе́й не адважыўся ўглядацца.

Господь сказал ему: "Сними обувь, потому что место, на котором ты стоишь, — святая земля.
 
Госпад жа сказаў яму: Разуй вобуй з ног тваіх, бо ме́сца, дзе́ ты стаіш, сьвятая зямля.

Я вижу угнетение Моего народа в Египте и слышу их стоны. Я пришел освободить их. Иди, Я пошлю тебя в Египет".
 
Я глядзе́ў і ўбачыў у́ціск народу Майго, што́ ў Эгіпце, ды пачуў стагнаньне ягонае. І зыйшоў вызваліць яго. Дык ідзі цяпе́р, я пашлю цябе́ ў Эгіпет.

Того самого Моисея, которого они отвергли и о котором говорили: "Кто сделал тебя начальником и судьей?", — Бог посылал теперь как вождя и избавителя через ангела, который явился ему в кусте.
 
Таго Майсе́я, якога яны вы́ракліся, мовячы: Хто паставіў цябе́ за начальніка й судзьдзю? — яго Бог за начальніка й збавіцеля паслаў рукой Ангела, што паказаўся яму ў кусьце́.

Моисей вывел их из Египта, совершая чудеса и знамения в Египте, у Красного моря и в пустыне на протяжении сорока лет.
 
Ён вы́веў іх, зрабіўшы цуды й знаме́ньні ў зямлі Эгіпецкай і ў Чырвоным моры і ў пустыні ў працягу сараку́ гадоў.

Этот же самый Моисей сказал израильтянам: "Бог поставит вам пророка из ваших же братьев, как поставил меня".
 
Гэта той Майсе́й, што сказаў сыном Ізраілявым: Паставіць вам Госпад Бог ваш Прарока із братоў вашых, як мяне́; яго слухайце.

Он — тот самый человек, который был с народом Израиля, собранным в пустыне; он был там с ангелом, который говорил с ним на горе Синай, и с нашими отцами. Он принял живые слова, чтобы передать их нам.
 
Той гэта, што быў у пустыні на зборцы з Ангелам, які з ім гутарыў на гары Сінаі, ды з айцамі нашымі; ён жа прыняў жывыя словы, каб даць нам.

Наши отцы, однако же, не послушались его; они отвергли его и хотели вернуться в Египет.
 
Якога не хаце́лі слухацца айцы́ нашыя, але адапхнулі яго ды зьвярнулі сэрцы свае́ да Эгіпту,

Они сказали Aарону: "Сделай нам богов, которые бы вели нас, потому что мы не знаем, что приключилось с этим Моисеем, который вывел нас из Египта".
 
кажучы Аарону: Зрабі нам багоў, якія-б ішлі напе́радзе нас, бо з Майсе́ем, тым, што вывеў нас з зямлі Эгіпецкай, ня ве́даем, што сталася з ім.

В те дни они сделали быка, принесли этому идолу жертву и радовались делу своих рук.
 
І зрабілі ў тыя дні цяля́, і прыне́сьлі ахвяру ідалу, і це́шыліся з дзе́ла рук сваіх.

Бог же отвернулся от них и оставил их поклоняться небесным телам, как об этом написано в книге пророков: "Приносили ли вы Мне заклания и жертвы сорок лет в пустыне, народ Израиля? Нет,
 
І адвярнуўся Бог і аддаў іх, каб служылі войску нябе́снаму, як напісана ў кнізе Прарокаў: Доме Ізраілявы, ці прыносілі вы Мне́ бітае й ахвяры ў працягу сараку́ гадоў у пустыні?

вы взяли с собой шатер Молоха, звезду вашего бога Ремфана и изображения, которые вы сделали для поклонения. Поэтому Я переселю вас за Вавилон".
 
І паднялі вы палатку Малохаву ды зорку бога Вашага Рэмфана, абразы́, што парабілі, каб ім пакланяцца. Дык перасялю вас ажно за Вавілон.

— У наших отцов в пустыне была скиния свидетельства, сделанная согласно указаниям, которые Бог дал Моисею, и по образцу, который Моисей увидел.
 
Палатка сьве́дчаньня была ў айцоў нашых у пустыні, як загадаў той, што прамаўляў да Майсе́я, зрабіць яе́ на ўзор ба́чанае.

Получив эту скинию, наши отцы под предводительством Иисуса Навина внесли ее во владения народов, которых Бог изгнал перед ними. И так было до времен царствования Давида,
 
Яе́, узяўшы, і зане́сьлі айцы нашыя з Ісусам у зе́млі пага́наў, якіх Бог выгнаў ад аблічча айцоў нашых, да дзён Давіда,

который был любим Богом и просил у Него позволения найти жилище для Бога Иакова.
 
які знайшоў ласку ў вачох Бога ды маліў, каб знайсьці жыльлё Богу Якава.

Однако дом Ему построил Соломон.
 
Салямон жа пабудаваў яму дом.

Но Всевышний не живет в домах, построенных людьми. Пророк говорит об этом:
 
Але Найвышэйшы ня ў твораных рукамі дамох жыве́ць, як кажа Прарок.

"Небеса — престол Мой, и земля — подножье ног Моих! Какой вы можете построить Мне дом? — говорит Господь. — Где может быть место для отдыха Мне?
 
Госпад гавора: Не́ба — пасад Мой, зямля-ж — падножжа ног Маіх. Які-ж дом пабудуеце Мне́? Ці якое ме́сца дзеля супачынку Майго?

Разве не Моей рукой все сотворено?"
 
Ці-ж не Мая́ рука стварыла ўсё гэтае? (Ісая 66:1−2.)

Вы, упрямый народ с необрезанными сердцами и ушами! Вы всегда идете против Духа Святого, как и ваши отцы!
 
Людзі з цьвёрдым каркам, ды з неабрэзаным сэрцам і вушыма! Вы заўсёды працівіцеся Духу Сьвятому, як айцы вашыя, так і вы.

Кого из пророков ваши отцы не преследовали? Они убили тех, кто предсказывал пришествие Праведного, предателями и убийцами которого стали теперь вы!
 
Каго із Прарокаў ня гналі айцы вашыя? І пазабівалі прадве́сьнікаў прыходу Справядлівага, здраднікамі й забойцамі Якога вы цяпе́р сталіся.

Приняв закон, переданный вам через ангелов, вы не соблюли его.
 
Вы прынялі закон па загаду Ангелаў, ды не захавалі яго.

Улышав это, они пришли в ярость и начали скрежетать зубами от злости на Стефана.
 
Слухаючы-ж гэта, яны лопаліся ў сэрцах сваіх і скрыгаталі зубамі на яго.

Стефан же, исполненный Святого Духа, поднял глаза к небу и увидел славу Божью и Иисуса, стоящего по правую руку от Бога.
 
Ён-жа, поўны Духа Сьвятога, паўзіраўшыся на не́ба, угле́дзіў славу Божую ды Ісуса, стоючы праваруч Бога,

— Смотрите, — сказал он, — я вижу открытые небеса и Сына Человеческого, стоящего по правую руку от Бога!
 
і сказаў: Вось, бачу нябёсы расчыненыя і Сына Чалаве́чага, стоючы праваруч Бога.

Тогда они, заткнув уши, с громким криком бросились на него.
 
Яны-ж, загаласіўшы моцным голасам, пазатыкалі вушы свае́ ды аднадушна кінуліся на яго

Они выволокли Стефана за пределы города и стали бросать в него камни. Свидетели оставили свои плащи у ног молодого человека, по имени Савл.
 
і, вывеўшы за ме́ста, закаменавалі яго. А сьве́дкі паклалі вопраткі свае́ ля ног дзяцюка на ймя Саўла

Когда они бросали в Стефана камни, Стефан молился: — Господь Иисус, прими дух мой.
 
ды білі камнямі Сьцяпана, які маліўся мовячы: Госпадзе Ісусе, прымі дух мой!

Потом он упал на колени и громко сказал: — Господи, не наказывай их за этот грех. С этими словами он умер.
 
І, укле́нчыўшы, загаласіў моцным голасам: Госпадзе, не паліч ім грэху гэтага! І, сказаўшы гэта, паме́р. Саўл жа пахваляў забойства яго.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.