Деяния 2 глава

Деяния Святых Апостолов
Библейской Лиги ERV → Сучасний переклад

В день Пятидесятницы все апостолы собрались в одном месте.

Коли настала П’ятдесятниця, всі вони зібралися разом у одному місці.

Вдруг с небес раздался звук, похожий на шум неистового порыва ветра, и наполнил весь дом, где они сидели.

Несподівано з неба долинув звук, подібний до завивань лютого вітру. Він заповнив увесь будинок, де були апостоли.

Им явилось нечто, подобное языкам пламени. Эти языки разделились, и на каждого из апостолов пал такой огненный язык.

Вони побачили щось подібне до язиків вогню, що осіли на кожному з них.

Все они исполнились Духом Святым и стали говорить на разных языках. Святой Дух даровал им эту способность.

І всі вони сповнилися Духом Святим, та почали говорити іншими мовами, бо Святий Дух дав їм таку здатність.

В Иерусалиме же находились набожные иудеи из всех стран мира.

У тий час побожні юдеї з усіх країн світу жили в Єрусалимі.

И когда раздался этот звук, собралась толпа; люди были удивлены, так как каждому из них слышалось, что апостолы говорят на его родном языке.

Коли пролунав цей звук, зібрався великий натовп, і всі люди дивувалися з цього, бо кожен із них почув свою рідну мову.

Все были поражены и, недоумевая, говорили: «Разве все эти люди, которые говорят, не галилеяне?

Люди були вражені. Вони здивовано перепитували один одного: «Чи всі ці люди, які розмовляють, не ґалилеяни?

Как же это каждому из нас слышится, что они говорят на его родном языке?

Як же могло таке статися, що тепер кожен із нас чує від них свою рідну мову?

Среди нас есть и парфяне, и мидяне, и эламиты, жители Месопотамии и Иудеи, каппадокийцы, жители Понта и Азии,

9-11 Серед нас же тут парфяни, мидяни й еламіти! Тут мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту і Азії, Фриґії та Памфилії, з Єгипту і лівійських земель поблизу Кирени, гості з Рима, як юдеї, так і новонавернені, критяни й араби. Ми всі чуємо, що ці люди говорять про величні Божі діла нашими рідними мовами!»

Фригии и Памфилии, Египта и тех частей Ливии, которые примыкают к Киринее, римляне

и иудеи, и уверовавшие в Господа язычники, критяне и аравийцы — все мы слышим, как они рассказывают о великих делах Божьих на наших родных языках».

Все они были изумлены и озадачены и спрашивали друг друга: «Что это значит?»

Усі присутні були здивовані й збентежені, та все перепитували одне одного: «Що б це могло означати?»

Но некоторые, насмехаясь, говорили: «Они выпили слишком много сладкого вина».

А інші навпаки, насміхалися з них, говорячи: «Вони випили надто багато вина».

Тогда Пётр и остальные одиннадцать апостолов поднялись, и Пётр громким голосом обратился к народу: «Мужи иудейские и жители Иерусалима! Я объясню вам, что это значит. Слушайте внимательно слова мои!

Тоді Петро встав з одинадцятьма апостолами, і голосно звернувся до людей: «Брати юдейські і ви всі, хто мешкає в Єрусалимі, дозвольте сказати, що це все означає. Добре вслухайтеся в мої слова!

Люди эти не пьяны, как вы думаете, ведь сейчас только девять часов утра!

Ці люди не п’яні, як ви думаєте, адже тільки дев’ята ранку.

То, что вы видите, было предсказано через пророка Иоиля:

А сталося якраз те, про що пророк Йоіл говорив:

„Бог говорит: „В дни последние я изолью Духа Своего на всех людей. И дочери, и сыновья ваши будут пророчествовать, и юноши ваши будут видеть видения, а старикам вашим будут сниться сны.

„В останні дні, — говорить Бог, — Я проллю Мій Дух на всіх людей, і ваші сини і дочки будуть пророкувати, а ваші юнаки бачимуть з’яви, старим же снитимуться сни.

В эти дни Я изолью Духа Своего на рабов и рабынь Своих, и будут они пророчествовать.

Так, у ті дні Я проллю Дух Мій на слуг Моїх: чоловіків і жінок — і ті почнуть пророкувати.

И явлю Я знамения вверху, на небесах, и внизу, на земле: кровь, огонь и клубы дыма.

Знамення покажу Я в Небесах, і знаки різні на землі: кров і вогонь, і клуби диму.

Солнце померкнет, а луна станет красной как кровь. А затем настанет великий и славный День Господний,

Сонце стане темним, а місяць — кривавим у переддень великого і славного приходу Господа.

и каждый, кто взывает к имени Господа, будет спасён”.

Та кожен, хто вірить у Господа,[3] буде помилуваний”.

Братья мои, израильтяне, выслушайте слова мои: Иисус из Назарета был человеком, Чья божественная власть была ясно доказана вам всеми силами, чудесами и знамениями, которые Бог сотворил через Него. Вы сами знаете это, так как произошло это здесь, среди вас.

Ізраїльтяни, послухайте мої слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, Якого Бог прославив перед вами чудесами і знаменнями. Усе це Бог чинив серед вас Його руками. Ви й самі це знаєте.

Этот Человек был отдан под вашу власть по намерению и предвидению Божьему, а вы убили Его руками беззаконных, пригвоздив к кресту.

Ісус був виданий вам з певною метою і передбаченням Божим. Але ви, руками лихих людей, вбили Його, розіп’явши на хресті.

Но Бог воскресил Его и освободил от смертных мук, потому что Он не мог быть во власти смерти.

Бог звільнив Його від смертельних страждань і воскресив із мертвих, бо смерть не могла втримати Його.

Давид говорит о Нём: „Я непрестанно видел Господа передо мной: Он — по правую руку от меня, чтобы я не поколебался.

Адже ще Давид говорив про Нього: „Я завжди бачив Господа перед собою. Він незмінно праворуч від мене, щоб я був у безпеці.

И от этого сердце моё ликует, уста мои произносят речи радостные, и даже тело моё пребывает в надежде,

26-27 І через це радіє моє серце і вуста мої радіють, і тіло моє буде жити з надією, тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,[4] Ти не даси Своєму Святому [5] зазнати тління.

потому что не оставишь мою душу в стране мёртвых и не дашь Святому Твоему увидеть тление.

Ты наставил меня на путь жизни, и Твоё присутствие наполнит меня радостью”.

Ти відкрив мені дороги життя. Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”».

Братья мои! С уверенностью могу сказать вам о патриархе Давиде, что он умер и был погребён, и могила его здесь до сегодняшнего дня с нами.

«Брати мої, — продовжував Петро, — я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні.

Он был пророком и знал, что Бог поклялся ему, что возведёт на престол Давида, одного из его потомков.

Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків.[6]

Предвидел он и воскресение Христа, когда сказал: „Не был Он оставлен в стране мёртвых, и тело Его не истлело в могиле”.

Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив: „Душа Його не залишиться в країні мертвих, і тіло Його не зазнає тління”.

Бог воскресил Иисуса, и все мы свидетели тому.

Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього.

Теперь Он вознесён по правую руку от Бога и, получив от Отца обещанного Святого Духа, Он излил на вас то, что вы видите и слышите.

Ісус був вознесений на Небеса і зараз знаходиться по праву руку від Бога. Христос одержав обіцяний Дух Святий від Отця, і пролив його неначе дощ. Саме це ви зараз бачите і чуєте.

Так как, хотя Давид сам не был вознесён на небо, однако вот его слова: „Господь сказал Господу Моему: Сядь по правую руку от Меня,

34-35 Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив: „Господь мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх Тобі підніжком [7]””.

пока Я не повергну врагов Твоих к ногам Твоим”.

Так знай же, народ Израиля, что Бог сделал Иисуса Господом и Христом, а вы распяли Его!»

Ось чому нехай весь Ізраїль знає напевно: Бог зробив Ісуса, Якого ви розіп’яли, водночас і Господом, і Христом!»

Услышав это, они были поражены в самое сердце и спросили Петра и других апостолов: «Братья, что же нам делать?»

Почувши це, люди були дуже засмучені. Вони запитали Петра й інших апостолів: «Браття, що нам робити?»

«Покайтесь! — ответил Пётр, — и каждый из вас должен быть крещён во имя Иисуса Христа в искупление ваших грехов, и вы получите дар Святого Духа.

Петро відповів їм: «Покайтеся! Тоді нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів. І тоді ви приймете Дар Святого Духа.

Так как обещано это вам и детям вашим, и всем, кто ещё далёк от Бога, всем, кого призовёт к себе Господь Бог наш».

Бо ця обітниця для вас і для ваших дітей, і для всіх, хто далеко. Це обітниця для всіх, кого Господь Бог наш кличе до Себе».

Многими другими словами он предостерегал их и молил: «Оберегайте себя от наказания, которое Бог пошлёт злым людям, живущим ныне!»

І ще багато чого говорив Петро, застерігаючи людей, і молив їх: «Рятуйтеся від цього лукавого роду!»

Те, кто приняли его слово, были крещены, а всего в тот день около трёх тысяч человек прибавилось к числу верующих.

Хто сприйняв Петрове послання, той охрестився. Близько трьох тисяч людей додалося до числа віруючих того дня.

Они проводили время в постоянном приобщении к апостольским учениям и в общении друг с другом, ели и молились все вместе.

Віруючі присвячували життя своє вивченню вчення апостолів. Вони їли разом [8] і молилися разом.

Тогда чувство благоговейного трепета овладело каждым, и много чудес и знамений было совершено апостолами.

Пошана до Бога перебувала в серці кожного з них, й багато чудес і знамень чинили апостоли.

Все уверовавшие держались вместе и делились друг с другом всем.

Всі віруючі були разом і ділилися всім, що мали.

Они стали продавать своё имущество и владения свои и раздавать всем, кто в этом нуждался.

Вони продавали своє майно і власність, та розподіляли їх між усіма за потребою кожного.

Каждый день они собирались вместе в храме, а в домах у себя ели все вместе, радостно и щедро делясь друг с другом пищей,

Щодня вони всім товариством зустрічалися в Храмі. В вдома вони розламували хліб і їли разом. І були вони щасливі й щирі серцями.

восхваляя Бога и радуясь тому, с каким уважением весь народ относился к ним. А Господь ежедневно прибавлял к ним спасённых.

Віруючі славили Бога і втішалися з того, що всі люди добре ставилися до них, й щодня Господь додавав до їхньої спільноти тих, хто спаслися.

« 1 глава 3 глава »