Деяния 2 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Українська Біблія. Турконяк

И когда подходил к концу день Пятидесятницы, были они все вместе.

Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.

И вдруг раздался с неба шум, как бы от несущегося сильного ветра, и наполнил весь дом, где они находились,

Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.

и явились им разделяющиеся языки, как бы огненные, и почили по одному на каждом из них.

І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них.

И исполнились все Духа Святого и начали говорить иными языками, как Дух давал им вещать.

І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти.

Жили в Иерусалиме Иудеи, благоговейные люди из всякого народа под небом.

А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом.

Когда же прошел об этом слух, собралось много людей и пришли в смятение, потому что каждый из них слышал, как они говорили на его собственном наречии.

Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.

Изумлялись все и дивились, говоря: вот все эти говорящие, разве они не Галилеяне?

Вони в нестямі дивувалися і говорили [один до одного]: Хіба всі ці, які говорять, не галилейці?

Как же мы их слышим каждый на своем собственном наречии, в котором мы родились:

Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?

Парфяне, и Мидяне, и Эламиты, и живущие в Месопотамии, в Иудее и Каппадокии, Понте и Асии,

Партянці й мідянці, еламітці й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії,

Фригии и Памфилии, в Египте и в частях Ливии, примыкающих к Киринее, и пришедшие из Рима, как Иудеи, так и прозелиты,

Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни,

Критяне и Арабы — слышим, как они говорят на наших языках о великих делах Божиих?

юдеї і прозеліти, критяни й араби, — чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!

И все изумлялись и недоумевали, говоря друг другу: что бы это могло быть?

Тож усі дивувалися і, розгублені, говорили одне одному: Що ж це має бути?

А иные издеваясь говорили: они напились сладкого вина.

Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.

Петр же, став с одиннадцатью, возвысил свой голос и возгласил им: мужи Иудейские и все, живущие в Иерусалиме! Да будет вам это известно и вслушайтесь в слова мои.

А Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і сказав їм: Мужі юдейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай буде це вам відоме, — прислухайтеся до моїх слів!

Ибо не пьяны они, как вы предполагаете: ведь только третий час дня.

Вони не п’яні, як ви думаєте, бо щойно третя година [1] дня.

Но это то, что сказано чрез пророка Иоиля:

Але це те, що провістив пророк Йоіл:

«И будет в последние дни, говорит Бог: изолью от Духа Моего на всякую плоть, и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши, и юноши ваши будут видеть видения. И старцам вашим будут сниться сны,

І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни.

и на рабов Моих и на рабынь Моих в те дни изолью от Духа Моего, и будут пророчествовать.

І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати.

И дам чудеса на небе вверху и знамения на земле внизу, кровь и огонь и клубы дыма.

І дам чудеса на небі вгорі й ознаки на землі внизу: кров, вогонь і куряву диму.

Солнце превратится в тьму, и луна в кровь, прежде чем придет день Господень великий и блистающий.

Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж прийде Господній день, великий та славний!

И будет: всякий, кто призовет имя Господне, будет спасен».

І станеться, що кожний, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!

Мужи Израильские! Выслушайте эти слова: Иисуса Назорея, Мужа, Богом отмеченного для вас силами, и чудесами, и знамениями, которые сотворил чрез Него Бог среди вас, как вы сами знаете,

Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог учинив через Нього серед вас, як самі знаєте,

Его, по определению и предведению Божию преданного, вы, пригвоздив рукою беззаконных, убили.

Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників;

Бог Его воскресил, разрешив муки смерти, потому что Он не мог быть держим ею.

та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його.

Ибо Давид говорит о Нем: «Я видел Господа предо мною непрестанно, ибо Он по правую мою сторону, дабы я не поколебался.

Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся.

Оттого возрадовалось мое сердце и возликовал язык мой, даже и плоть моя пребудет в надежде,

Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,

ибо Ты не оставишь души моей во аде и не дашь святому Твоему увидеть тление.

бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління.

Ты поведал мне пути жизни, Ты исполнишь меня радости пред лицом Твоим».

Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї!

Мужи братья! Да позволено будет сказать вам с дерзновением о патриархе Давиде, что он и скончался и погребен, и гробница его у нас до сего дня.

Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер.

Итак, будучи пророком и зная, что клятвою поклялся ему Бог от плода чресл его посадить на престоле его,

Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі,

— он, провидя, изрек о воскресении Христа, что и Он не оставлен во аде, и плоть Его не увидела тления.

він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.

Этого Иисуса воскресил Бог, чему все мы свидетели.

Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі.

Итак, десницей Божией вознесённый, и приняв от Отца обещанного Духа Святого, Он излил то, что вы и видите и слышите.

Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.

Ибо Давид не восшел на небеса, но он сам говорит: «Сказал Господь Господу Моему: сядь по правую сторону Мою,

Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене,

доколе Я не положу врагов Твоих в подножие ног Твоих».

доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги!

Итак, твердо знай весь дом Израилев, что и Господом и Христом сделал Его Бог, Того Иисуса, Которого вы распяли.

Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!

Они же, услышав, поражены были в самое сердце, и сказали Петру и остальным апостолам: что нам делать, мужи братья?

Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?

А Петр им сказал: покайтесь, и да крестится каждый из вас во имя Иисуса Христа для отпущения грехов ваших, и вы получите дар Святого Духа.

А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!

Ибо для вас обещание и для детей ваших и для всех дальних, кого ни призовет Господь Бог наш.

Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, кого лише покличе Господь, Бог наш!

И иными многими словами он свидетельствовал и увещал их, говоря: спасайтесь от этого извращенного рода.

Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: Спасайтеся від цього лукавого роду!

Итак, приняв слово его, они были крещены. И присоединилось в день тот душ около трех тысяч.

Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ.

И пребывали они постоянно в учении апостолов и в общении, в преломлении хлеба и в молитвах.

Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах.

Был же во всякой душе страх. И много чудес и знамений совершалось чрез апостолов.

І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх].

А все уверовавшие были вместе и всё у них было общее.

А всі, які повірили, були разом і мали все спільне.

И то, чем владели и что имели, они продавали и разделяли это всем, смотря по нужде каждого.

Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував.

И каждый день единодушно пребывая в храме, и преломляя по домам хлеб, они принимали пищу в веселии и простоте сердца,

І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу,

хваля Бога и будучи в милости у всего народа. А Господь прибавлял к ним спасаемых каждый день.

вихваляючи Бога та маючи милість у всіх людей. Господь же додавав до них щодня тих, які спасалися.

« 1 глава 3 глава »