Деяния 2 глава

Деяния апостолов
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

Наступил день Пятидесятницы. Все собрались в одном месте.

Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.

Внезапно с неба приблизился шум, как от мощного движения ветра, и заполнил весь дом, где они сидели.

Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.

Появились огни, наподобие разделяющихся языков, и по одному сели на каждого из них.

І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них.

Все исполнились Святого Духа и заговорили не своими языками: Дух сообщил им всем способность так вещать.

І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти.

Разноязычные благочестивые иудеи из иностранцев, оказавшиеся тогда в Иерусалиме,

А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом.

Толпами пришли на шум. И никто не мог взять в толк, отчего каждому слышится свое наречие.

Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.

Это было невероятно, и они с удивлением говорили: «Все они галилеяне, разве нет? Как же они так говорят,

Вони в нестямі дивувалися і говорили [один до одного]: Хіба всі ці, які говорять, не галилейці?

Что каждому из нас слышится свое родное наречие:

Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?

Парфянам, и мидянам, и эламитам, и жителям Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и Азии,

Партянці й мідянці, еламітці й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії,

Фригии и Памфилии, Египта и граничащих с Киреной областей Ливии, и заезжим римлянам, иудеям и прозелитам,

Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни,

Критянам и арабам? Каждому из нас на нашем языке они говорят о великих Божьих делах».

юдеї і прозеліти, критяни й араби, — чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!

Им это казалось удивительным, и они, недоумевая, спрашивали друг у друга: «Как это понимать?».

Тож усі дивувалися і, розгублені, говорили одне одному: Що ж це має бути?

Но коекто с насмешкой говорил: «Это у них от сладкого вина».

Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.

Вышел Петр и от других одиннадцати, возвысив голос, обратился к толпе: «Иудеи и все вы, жители Иерусалима! Вы все поймете, только выслушайте, что скажу.

А Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і сказав їм: Мужі юдейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай буде це вам відоме, — прислухайтеся до моїх слів!

Они не пьяны, как вы думаете, в этот девятый лишь час утра.

Вони не п’яні, як ви думаєте, бо щойно третя година [1] дня.

А предречено через пророка Иоиля:

Але це те, що провістив пророк Йоіл:

“Будут последние дни, — говорит Бог. — Пролью Дух Свой на всех и каждого. Ваши сыновья и дочери будут пророчествовать. Юношей посетят видения и старцев — вещие сны.

І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни.

В те дни пролью Дух Свой на рабов и рабынь — и будут пророчествовать.

І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати.

Сотворю чудеса наверху в небе и знамения внизу на земле: кровь, и огонь, и пелена дыма.

І дам чудеса на небі вгорі й ознаки на землі внизу: кров, вогонь і куряву диму.

Солнце обернется тьмой и луна — кровью. Придет День Господень, великий, бесподобный.

Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж прийде Господній день, великий та славний!

И будет: кто воззовет к имени Господа — спасется.”

І станеться, що кожний, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!

Послушайте, что я скажу вам, израильтяне! Иисуса Назарянина, человека со всеми Его явными признаками силы, чудесами и знамениями от Бога и Богом через Него сотворенными у вас на глазах, — это вы должны помнить, —

Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог учинив через Нього серед вас, як самі знаєте,

Не Его ли, отданного вам по предначертанию и предвидению Божьему, вы руками язычников взяли и, распяв на кресте, убили?

Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників;

Но Бог воскресил Его, разомкнув узы смерти, потому что удержать Его было не в ее власти.

та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його.

Давид говорит о Нем так: “Видел я перед собой Господа непрестанно. Он по правую мою руку — и не страшны мне страхи.

Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся.

Радость на сердце у меня и восторги на языке. Плоти моей подается живая надежда:

Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,

Душу мою Ты не оставишь в аду, не дашь Святому Твоему взяться тлением.

бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління.

Ты дал мне познание путей жизни. Ты исполнишь меня радостью перед Твоим лицом.”

Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї!

Мужи братья! Заручившись вашим позволением, наберусь смелости сказать о патриархе Давиде: он умер и погребен, и его гробница по сей день тут с нами.

Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер.

Он был пророком и помнил, что от Бога получил с клятвой обещание: Восседающий на его престоле будет его потомком.

Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі,

Еще тогда он сказал наперед о воскресении Христа, что не оставлена Его душа в аду и плоть Его не взялась тлением.

він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.

Этого Иисуса Бог воскресил, чему мы все свидетели.

Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі.

Он был вознесен к правой руке Божьей и принял от Отца обещанный дар Святого Духа. Его излияние вы сейчас видите и слышите.

Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.

Нет, не Давид вознесся на небеса. Он сам говорит: “Сказал Господь Господу моему: “Сядь по правую Мою руку,

Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене,

Пока не повергну Твоих врагов Тебе под ноги.”

доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги!

Знай же до конца, весь дом Израилев, что Бог сделал Господом и Христом того самого Иисуса, которого вы распяли».

Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!

Болью отозвались их сердца на эти слова, и они сказали Петру и другим апостолам: «Что нам делать, мужи братья?».

Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?

Петр ответил: «Пусть каждый покается и во имя Иисуса Христа примет крещение. Тогда с отпущением грехов будет вам дар — Святой Дух.

А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!

Обещание касается и вас, и ваших детей, и тех, кто далеко, — всех, кого бы ни призвал наш Господь Бог».

Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, кого лише покличе Господь, Бог наш!

Он привел немало других доводов в подтверждение сказанного и закончил призывом: «Спасайтесь от участи этого бесчестного поколения».

Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: Спасайтеся від цього лукавого роду!

Люди искренне прониклись его словом, приняли крещение. В тот день прибавилось около трех тысяч душ.

Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ.

Учение апостолов и обычай товарищества, преломление хлеба и молитвы прочно вошли в их жизнь.

Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах.

Страх посетил каждого человека. Много славных дел и чудес совершили апостолы.

І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх].

Все верующие держались вместе, и все у них было общее.

А всі, які повірили, були разом і мали все спільне.

Они продавали свою собственность и пожитки, и это делилось на всех, кто в чем нуждался.

Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував.

Каждый день они все как один шли на молитву в Храме, а еще собирались по домам и принимали пищу с преломлением хлеба в беспечальной приятности и сердечной простоте.

І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу,

И хвалили Бога. Они пользовались расположением всего народа. Господь каждый день прибавлял новых спасаемых.

вихваляючи Бога та маючи милість у всіх людей. Господь же додавав до них щодня тих, які спасалися.

« 1 глава 3 глава »