Деяния 15 глава

Деяния апостолов
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

Гости из Иудеи учили братьев: «Не обрежетесь по Моисееву обряду — не спасетесь».

Та деякі, прийшовши з Юдеї, навчали братів: Якщо ви не будете обрізані за звичаєм Мойсея, не зможете спастися!

У Павла и Варнавы вышло с ними серьезное разногласие, и они заспорили. Было решено направить с этим в Иерусалим к апостолам и пресвитерам делегацию: Павла, Варнаву и других братьев.

Коли ж виникло протистояння і чималі диспути Павла та Варнави з ними, то постановили, аби Павло й Варнава та деякі інші з них пішли до апостолів і старших у Єрусалим із цим питанням.

Церковь их проводила, и они пошли через Финикию и Самарию, рассказывая об обращении язычников. Великую радость доставили они всем братьям.

Тож вони, послані Церквою, проходили Фінікію і Самарію, розповідали про навернення язичників і приносили велику радість усім братам.

В Иерусалиме они были радушно приняты церковью, апостолами и пресвитерами и всех там известили, как распорядился ими Бог.

Прийшовши в Єрусалим, були прийняті Церквою, апостолами і старшими. Вони розповіли, що Бог зробив через них.

При этом фарисеи, из тех, что поверили, выступили с требованием: «Язычникам — обрезываться, соблюдать Моисеев Закон».

Та піднялися деякі з партії фарисеїв [1] , які повірили, і говорили, що їм треба обрізатись і наказати, аби вони зберігали Закон Мойсея.

Для рассмотрения дела собрались апостолы и пресвитеры.

Тож зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.

В завершение долгих прений Петр сказал: «Мужи братья! Вам известно, что Бог с первых дней усмотрел среди вас Свой выбор: язычникам услышать из моих уст слово евангелия и уверовать.

Після тривалого обговорення Петро, уставши, сказав їм: Мужі-брати, ви знаєте, що з перших днів Бог зробив серед нас вибір, щоб моїми устами язичники почули слово Євангелія і повірили.

Бог Провидец предъявил им и знак: наравне с нами даровал им Святого Духа.

І Серцезнавець Бог засвідчив їм, давши [їм], як і нам, Святого Духа;

Верой очистил Он их сердца, устранил всякое между нами различие.

жодної різниці не зробив між нами й ними, вірою очистивши їхні серця.

Для чего же вы теперь искушаете Бога и ученикам на шею надеваете ярмо, оказавшееся не по силам ни нашим отцам, ни нам самим?

То чому ж тепер випробовуєте Бога, намагаючись накласти учням на шию ярмо, якого не змогли понести ні наші батьки, ні ми?

Мы верим, что и нас, и их — всех спасет благодать Господа Иисуса».

Але віримо, що ми, як і вони, спасемося благодаттю Господа Ісуса.

В собрании наступила тишина. Все стали слушать рассказ Варнавы и Павла о том, какие дивные дела и чудеса сотворял их руками среди язычников Бог.

Замовкли всі люди й слухали Варнаву та Павла, які розповідали, скільки через них зробив Бог ознак і чудес між язичниками.

Потом слово взял Иаков. Он сказал: «Слушайте, мужи братья!

Коли вони закінчили, Яків у відповідь сказав: Мужі-брати, послухайте мене.

Симон напомнил вам, как Бог отнюдь не в последнюю очередь озаботился привлечением под Свое имя народа из язычников.

Симон розповів, як від самого початку навідався Бог, щоб вибрати з язичників народ для Свого Імені.

С этим согласуются слова Пророков, как написано:

І з цим узгоджуються слова пророків, як написано:

“После этого вернусь и скинию Давидову павшую отстрою заново. Из руин подниму и поставлю, как было.

Після цього повернуся і відбудую зруйнований намет Давида, і руїну його відбудую, і підніму його,

И взыщут Господа все прочие люди, все язычники, собранные под Мое имя, — говорит Господь, возвестивший об этом

щоб решта людей і всі язичники, над якими закликається Моє Ім’я, шукали Господа, — говорить Господь, Який чинить це [все];

Еще в древности.”

відомі від віку [Богові всі Його діла]!

Поэтому я рассудил не чинить преград язычникам, которые обращаются к Богу,

Тому я вважаю, що не треба завдавати турбот тим язичникам, які навертаються до Бога,

А только написать им, чтобы воздерживались от идольской скверны, от разврата и от удавленины и крови.

але застерегти їх, щоби стримувалися від ідольських жертв, розпусти, задушеного і крові.

Не зря же столько поколений подряд во всех городах по субботам звучат в синагогах голоса толкователей и чтецов Моисеева Закона».

Адже Мойсей з давніх поколінь має своїх проповідників у містах, і вони читають його книги в синагогах щосуботи.

Тогда апостолы и пресвитеры и с ними вся церковь сошлись на том, чтобы выделить от себя посланцев: Иуду, по прозванию Варсава, и Силу, руководящих среди братьев, — и направить их с Павлом и Варнавой в Антиохию.

Тоді апостоли, старші й уся Церква вважали за потрібне послати в Антіохію з Павлом і Варнавою обраних з-поміж себе мужів: Юду, якого називали Варсавою, і Силу, — провідних мужів між братами.

И передали с ними в письме следующее: «Братья апостолы и пресвитеры — братьям из язычников в Антиохии, Сирии и Киликии: приветствуем вас!

І написали [таке] своєю рукою: Апостоли і старші, [і] брати, — вітання тим, хто в Антіохії, Сирії і Килікії, братам, які з язичників!

Мы узнали, что некоторые из наших пришли и запугали вас своими запретами, обеспокоили ваши умы. Этого мы им не поручали.

Ми почули, що деякі, кого ми не посилали, пішовши від нас, викликали у вас замішання вченням, яке схвилювало ваші душі, [навчаючи, що треба обрізатися і зберігати Закон];

Мы теперь все вместе договорились послать к вам с дорогими нашими братьями Варнавой и Павлом, —

ми, однодушно вибравши мужів, вважали за потрібне послати їх до вас із нашими улюбленими Варнавою і Павлом —

Теми, кто жизни своей не щадит ради Господа нашего Иисуса Христа, —

людьми, які посвятили свої душі Імені нашого Господа Ісуса Христа.

Иуду и Силу, которые передадут вам это же на словах.

Отже, послали ми Юду й Силу, і вони словами перекажуть те саме.

Угодно же Святому Духу и нам более не возлагать на вас бремени, а лишь необходимое:

Сподобалося Духові Святому і нам не накладати на вас жодного більшого тягаря, за винятком цього необхідного:

Воздерживаться от жертвоприношения идолам, от крови и удавленины и от разврата. Избегая всего этого, хорошо сделаете. Прощайте».

стримуватися від жертв ідолам, крові, задушеного і розпусти. Добре зробите, як цього будете уникати. Бувайте здорові!

Их проводили в дорогу, и они пришли в Антиохию. Всех собрав, вручили письмо.

Посланці прийшли до Антіохії і, зібравши людей, передали послання.

Письмо там прочитали и порадовались ободряющему наставлению.

Прочитавши, ті зраділи від цієї потіхи.

Иуда и Сила, сами пророки, еще больше подбодрили братьев, прибавили им решимости.

Юда і Сила, будучи самі пророками, багатьма словами втішали і зміцнювали братів.

Некоторое время спустя братья с миром проводили их в обратный путь.

А коли вони перебули деякий час, брати їх відпустили з миром до тих, хто їх послав.

[ отсутствует ]

[Але Сила захотів залишитися там, а Юда сам повернувся в Єрусалим].

Павел и Варнава остались и со многими другими братьями учили антиохийцев, опираясь на Слово Господне.

Павло ж і Варнава жили в Антіохії, навчаючи та разом з багатьма іншими благовістячи Господнє Слово.

Прошло время, и Павел сказал Варнаве: «Пора нам вернуться в города, где мы возвещали Слово Господне, и навестить наших братьев: как они там?».

А через декілька днів Павло сказав Варнаві: Ходімо знову, відвідаймо братів у всіх містах, де ми проповідували Господнє Слово, щоби побачити, як поживають.

Варнава предложил взять с собой Иоанна Марка.

Варнава забажав узяти із собою й Івана, прозваного Марком,

Но Павел посчитал за лучшее бросившего их в Памфилии и с их делом с ними не ходившего товарища не брать.

а Павло вважав за краще не брати того, хто покинув їх у Памфилії і не пішов разом з ними на працю.

Из-за этого произошла между ними размолвка. Они расстались, и Варнава отплыл с Марком на Кипр.

І постала незгода, так що розійшлися вони один з одним. Варнава, взявши Марка, відплив до Кіпру,

Павел, которого братья препоручили Божьей милости, остановил свой выбор на Силе. С ним и отправился он в путь

а Павло, переданий братами благодаті Божій, вибравши Силу, пішов.

По Сирии и Киликии, где укреплял церкви.

І проходив він Сирією та Килікією, зміцнюючи Церкви.

« 14 глава 16 глава »