Деяния 15 глава

Деяния апостолов
Русского Библейского Центра → Переклад Хоменка

Гости из Иудеи учили братьев: «Не обрежетесь по Моисееву обряду — не спасетесь».

Тим часом деякі, що прийшли з Юдеї, навчали братів: «Коли ви не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не зможете спастися.»

У Павла и Варнавы вышло с ними серьезное разногласие, и они заспорили. Было решено направить с этим в Иерусалим к апостолам и пресвитерам делегацию: Павла, Варнаву и других братьев.

По чималій суперечці та змаганні Павла і Варнави з ними, вирішено, щоб Павло і Варнава, і деякі інші з них, пішли в цій справі в Єрусалим до апостолів і старших.

Церковь их проводила, и они пошли через Финикию и Самарию, рассказывая об обращении язычников. Великую радость доставили они всем братьям.

Тож вони, виряджені Церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення поган, і чинили всім братам велику радість.

В Иерусалиме они были радушно приняты церковью, апостолами и пресвитерами и всех там известили, как распорядился ими Бог.

Прибувши ж у Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами та старшими й оповіли, що Бог зробив через них.

При этом фарисеи, из тех, что поверили, выступили с требованием: «Язычникам — обрезываться, соблюдать Моисеев Закон».

Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея.

Для рассмотрения дела собрались апостолы и пресвитеры.

От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.

В завершение долгих прений Петр сказал: «Мужи братья! Вам известно, что Бог с первых дней усмотрел среди вас Свой выбор: язычникам услышать из моих уст слово евангелия и уверовать.

По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували.

Бог Провидец предъявил им и знак: наравне с нами даровал им Святого Духа.

І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам,

Верой очистил Он их сердца, устранил всякое между нами различие.

і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні.

Для чего же вы теперь искушаете Бога и ученикам на шею надеваете ярмо, оказавшееся не по силам ни нашим отцам, ни нам самим?

Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?

Мы верим, что и нас, и их — всех спасет благодать Господа Иисуса».

А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.»

В собрании наступила тишина. Все стали слушать рассказ Варнавы и Павла о том, какие дивные дела и чудеса сотворял их руками среди язычников Бог.

Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами.

Потом слово взял Иаков. Он сказал: «Слушайте, мужи братья!

А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене!

Симон напомнил вам, как Бог отнюдь не в последнюю очередь озаботился привлечением под Свое имя народа из язычников.

Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його.

С этим согласуются слова Пророков, как написано:

З тим згоджуються і слова пророків, як написано:

“После этого вернусь и скинию Давидову павшую отстрою заново. Из руин подниму и поставлю, как было.

А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю,

И взыщут Господа все прочие люди, все язычники, собранные под Мое имя, — говорит Господь, возвестивший об этом

щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, — каже Господь, що чинить це,

Еще в древности.”

йому відоме споконвіку.

Поэтому я рассудил не чинить преград язычникам, которые обращаются к Богу,

Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога,

А только написать им, чтобы воздерживались от идольской скверны, от разврата и от удавленины и крови.

але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови.

Не зря же столько поколений подряд во всех городах по субботам звучат в синагогах голоса толкователей и чтецов Моисеева Закона».

Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.»

Тогда апостолы и пресвитеры и с ними вся церковь сошлись на том, чтобы выделить от себя посланцев: Иуду, по прозванию Варсава, и Силу, руководящих среди братьев, — и направить их с Павлом и Варнавой в Антиохию.

Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами.

И передали с ними в письме следующее: «Братья апостолы и пресвитеры — братьям из язычников в Антиохии, Сирии и Киликии: приветствуем вас!

Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт!

Мы узнали, что некоторые из наших пришли и запугали вас своими запретами, обеспокоили ваши умы. Этого мы им не поручали.

Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі,

Мы теперь все вместе договорились послать к вам с дорогими нашими братьями Варнавой и Павлом, —

то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом,

Теми, кто жизни своей не щадит ради Господа нашего Иисуса Христа, —

людьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа.

Иуду и Силу, которые передадут вам это же на словах.

Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме.

Угодно же Святому Духу и нам более не возлагать на вас бремени, а лишь необходимое:

Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного:

Воздерживаться от жертвоприношения идолам, от крови и удавленины и от разврата. Избегая всего этого, хорошо сделаете. Прощайте».

стримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.»

Их проводили в дорогу, и они пришли в Антиохию. Всех собрав, вручили письмо.

Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа,

Письмо там прочитали и порадовались ободряющему наставлению.

а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою.

Иуда и Сила, сами пророки, еще больше подбодрили братьев, прибавили им решимости.

Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом.

Некоторое время спустя братья с миром проводили их в обратный путь.

По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.

[ отсутствует ]

Сила задумав зостатися там.

Павел и Варнава остались и со многими другими братьями учили антиохийцев, опираясь на Слово Господне.

Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє.

Прошло время, и Павел сказал Варнаве: «Пора нам вернуться в города, где мы возвещали Слово Господне, и навестить наших братьев: как они там?».

По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.»

Варнава предложил взять с собой Иоанна Марка.

А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком.

Но Павел посчитал за лучшее бросившего их в Памфилии и с их делом с ними не ходившего товарища не брать.

Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу.

Из-за этого произошла между ними размолвка. Они расстались, и Варнава отплыл с Марком на Кипр.

І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру.

Павел, которого братья препоручили Божьей милости, остановил свой выбор на Силе. С ним и отправился он в путь

А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті.

По Сирии и Киликии, где укреплял церкви.

І проходив він через Сирію та Кілікію, зміцняючи Церкви.

« 14 глава 16 глава »