Деяния 8 глава

Деяния апостолов
Русского Библейского Центра → Переклад Хоменка

Савл оправдывал это убийство. С того дня в Иерусалиме началось жестокое гонение на церковь. Люди бежали в Иудею, в Самарию. Остались одни апостолы.

Савло ж погоджувався з його вбивством. І настало того дня велике переслідування Церкви, що в Єрусалимі. Всі, крім апостолів, розсипались по селах Юдеї та Самарії.

Стефана с великим плачем похоронили богобоязненные люди.

Побожні люди поховали Стефана і зчинили великий плач по ньому.

Савл терзал церковь. Переходя из дома в дом, он выволакивал мужчин, женщин и гнал их в тюрьму.

Савло ж руйнував Церкву: вдираючись до хат, виволікав чоловіків та жінок і передавав їх у в'язницю.

Тем временем бежавшие ходили по городам с проповедью Слова.

Ті, отже, що порозсипались, ходили по країні й звіщали слово (Боже).

Филипп пришел в Самарию и возвещал Христа горожанам.

Так і Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа.

Толпа слушала. Люди видели, какие чудеса совершает Филипп, и прониклись к нему доверием.

А народ однодушне уважав на те, що Филип говорив, слухаючи його й бачивши ті знаки, що він чинив,

С неистовым воплем выходили из одержимых нечистые духи и к паралитикам и хромым калекам возвращалось здоровье.

бо з багатьох виходили нечисті духи, що в них були, кричачи голосом великим, і сила паралітиків та кривих видужувала.

В городе поселилась великая радость.

Радість же була велика в тім місті.

Там все знали мага Симона. Он выдавал себя за какого-то божка, и до последнего времени его искусство повергало в изумление весь самаритянский люд.

А був перед тим у тому місті один чоловік, Симон на ім'я, що займався чаклунством і дивував люд самарійський та видавав себе за щось велике.

Стар и млад, все доверчиво слушали его и говорили: «Вот она, великая Божья сила».

За ним усі від найменшого до найбільшого слідом ходили, кажучи: «Цей чоловік — сила Божа, що її звуть великою.»

Колдовское искусство Симона пользовалось успехом уже много лет, и до сих пор его авторитет был непререкаем.

Отож вони до нього були уважні, бо він довго дивував їх чарами своїми.

Но когда Филипп возвестил о Божьем Царстве и Иисусе Христе, поверили Филиппу. Мужчины и женщины стали приходить и принимать крещение.

Та як повірили Филипові, що звіщав їм царство Боже й ім'я Ісуса Христа, христились чоловіки й жінки.

Поверил и Симон, принял крещение и больше уже не отходил от Филиппа. Он все забывал, когда на его глазах происходили явления нездешней силы и чудеса.

Увірував тоді й сам Симон і, охристившись, перебував з Филипом; а бачивши знаки й великі чуда, що робились, дивувався.

Апостолам в Иерусалиме стало известно, что Самария приняла Божье Слово, и они послали туда Петра и Иоанна.

Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана.

Те пришли и стали в молитвах просить за самаритян о даровании им Святого Духа:

Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого,

После крещения во имя Господа Иисуса ни на кого из самаритян Дух еще не сходил.

бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрищені в ім'я Господа Ісуса.

Петр и Иоанн возложили на них руки — и людям был дарован Святой Дух.

Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа.

Симон увидел, что возложением апостольских рук дается Святой Дух, принес им денег

Якже побачив Симон, що через накладання апостольських рук дається Дух, приніс їм гроші

И говорит: «Дайте и мне такие полномочия. Пусть при возложении моих рук людям даруется Святой Дух».

і каже: «Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа.»

Но Петр сказал ему: «На погибель тебе твое серебро, потому что задумал приобрести Божий дар за деньги.

Петро ж сказав до нього: «Срібло твоє нехай з тобою буде на погибіль, бо ти за гроші думав придбати дар Божий.

Тут тебе не рынок и не прилавок. Ты насквозь неправ перед Богом.

Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце не праве перед Богом.

Покайся в своем бесчинстве и моли Господа: может быть, отпустится тебе недомыслие разума.

Покайся, отже, за лукавство своє і проси Господа, може буде відпущена тобі ця думка твого серця;

Вижу в тебе горькую желчь, а сам ты в узах неправды».

бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди.»

Тогда Симон сказал: «Помолитесь и вы за меня Господу, чтобы ничего из сказанного вами со мной не случилось».

А Симон відповів, кажучи: «Моліться ви до Господа за мене, щоб на мене ніщо не найшло з того, що ви сказали.»

Петр и Иоанн до всех донесли весть — Слово Господне — и на обратном пути в Иерусалим прошли с проповедью евангелия по многим селам Самарии.

Отож, вони, засвідчивши і звістивши слово Господнє, повернулися в Єрусалим, і благовістили чимало сіл самарійських.

А Филиппу ангел Господень сказал: «Знаешь на юге дорогу из Иерусалима на Газу? Ступай сейчас туда». (Этой дороги теперь нет).

Ангел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.»

Филипп тут же пошел. Тем временем евнух-эфиоп, вельможа эфиопской царицы Кандаки и ее казначей, приезжавший в Иерусалим на поклонение,

І встав він і пішов. Аж ось, етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, —

Ехал домой и, сидя в колеснице, читал пророка Исайю.

він повертався, сидячи на своїй колісниці й читаючи пророка Ісаю.

И Дух сказал Филиппу: «Поравняйся и иди рядом с колесницей».

Сказав Дух до Филипа: «Підійди і пристань до цієї колісниці.»

Подбежав, Филипп услышал, что эфиоп читает пророка Исайю. Филипп спрашивает: «А ты все понимаешь, что читаешь?».

Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: «Чи розумієш, що читаєш?»

Тот ответил: «Куда мне! Разве что кто-нибудь подскажет» — и попросил Филиппа взобраться к нему и сесть рядом.

А він відповів: «Та як можу, коли ніхто мене не наставить?» І попросив Филипа зійти й сісти біля нього.

Место из Писания, которое читал евнух, было такое: «Как овца, Он был приведен на заклание. И как агнец в руках стригущего безгласен, так и Он не разомкнул Своих уст.

Місце ж Писання, що той читав було це: «Його вели на заріз, мов овечку, мов те ягнятко перед тим, хто стриже його, безголосне; так він не відкриває рота свого.

Ему, уничиженному, было отказано в правосудии. Что будет с Его родословным древом? Пресеклась жизнь Его на земле».

В його приниженні відмовили йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його від землі вирвано.»

И евнух спрашивает: «Скажи, о ком говорит пророк? О себе или о ком другом?».

Озвався скопець і мовить до Филипа: «Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого, чи про іншого кого?»

Филипп ответил и начиная с этого места Писания подвел его к евангелию Иисуса.

Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив Ісуса йому.

Так они ехали, пока не показался водоем. Евнух сказал: «Вот и вода. Почему бы нельзя мне креститься?» —

А коли вони їхали шляхом, прибули до води якоїсь, і скопець каже: «Он вода! Що забороняє мені охриститись?»

[ отсутствует ]

Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, — можна.» Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий.»

И приказал остановить колесницу. Оба вошли в воду, и Филипп окрестил евнуха.

І повелів, щоб колісниця стала, і вони обидва — Филип та скопець — зійшли у воду і він охристив його.

Евнух ехал и радовался всю обратную дорогу. А Филиппа он больше не видел: когда они вышли из воды, его подхватил Господень Дух.

А коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; він їхав, радіючи, дорогою своєю.

Филипп появился в Азоте и оттуда с евангельской вестью прошел по всем городам до самой Кесарии.

Филип же опинився в Азоті й по дорозі звіщав Євангелію всім містам, аж поки не прийшов у Кесарію.

« 7 глава 9 глава »