Деяния 15 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Хоменка

И какие-то люди, пришедшие из Иудеи, учили братьев: если вы не обрежетесь по обычаю Моисея, вы не можете спастись.

Тим часом деякі, що прийшли з Юдеї, навчали братів: «Коли ви не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не зможете спастися.»

Когда же у Павла и Варнавы возникло разногласие и немалый спор, было постановлено, чтобы Павел и Варнава и некоторые другие из них шли по этому вопросу к апостолам и пресвитерам в Иерусалим,

По чималій суперечці та змаганні Павла і Варнави з ними, вирішено, щоб Павло і Варнава, і деякі інші з них, пішли в цій справі в Єрусалим до апостолів і старших.

Итак, церковь их отправила, и они проходили Финикию и Самарию, рассказывая об обращении язычников, и вызывали радость великую у всех братьев.

Тож вони, виряджені Церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення поган, і чинили всім братам велику радість.

И прибыв в Иерусалим, они были приняты церковью и апостолами и пресвитерами, и возвестили всё, что Бог сотворил с ними.

Прибувши ж у Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами та старшими й оповіли, що Бог зробив через них.

Но встали некоторые из толка фарисейского, уверовавшие, и говорили, что надо обрезывать их и требовать соблюдать Закон Моисеев.

Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея.

И собрались апостолы и пресвитеры рассмотреть это дело.

От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.

После многих прений встал Петр и сказал им: мужи братья, вы знаете, что от дней начальных Бог в вашей среде сделал выбор, чтобы из моих уст услышали язычники слово Евангелия и уверовали.

По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували.

И Сердцеведец Бог дал им свидетельство, даровав Духа Святого, как и нам,

І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам,

и никакого различия не положил между нами и ими, верою очистив сердца их.

і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні.

Так почему же вы теперь искушаете Бога, возлагая на шею учеников ярмо, которого ни отцы наши, ни мы не могли понести?

Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?

Но по благодати Господа Иисуса верим, что мы спасены таким же образом, как и они.

А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.»

И всё собрание умолкло и слушали Варнаву и Павла, рассказывавших о всех тех знамениях и чудесах, какие Бог сотворил через них среди язычников.

Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами.

После же того, как они умолкли, стал говорить Иаков: мужи братья, выслушайте меня.

А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене!

Симеон изъяснил, как первоначально усмотрел Бог взять из язычников народ, посвященный имени Его.

Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його.

И с этим согласны слова Пророков, как написано:

З тим згоджуються і слова пророків, як написано:

«После этого Я возвращусь и воссоздам скинию Давидову падшую, и разрушенное в ней воссоздам, и исправлю её,

А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю,

дабы взыскали Господа остальные из людей и все язычники, над которыми наречено имя Мое над ними», говорит Господь, делающий это

щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, — каже Господь, що чинить це,

известным от века.

йому відоме споконвіку.

Я поэтому полагаю не затруднять обращающихся к Богу из язычников,

Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога,

но написать им, чтобы воздерживались от осквернения идолами, и от блуда, и от удавленины и от крови [и чтобы не делали другим, чего не хотят себе].

але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови.

Ибо, читаемый в синагогах каждую субботу, Моисей от древних поколений имеет во всех городах проповедующих его.

Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.»

Тогда угодно было апостолам и пресвитерам со всею церковью, избрав из своей среды мужей, послать в Антиохию с Павлом и Варнавой: Иуду, называемого Варсавой, и Силу, мужей, руководящих среди братьев,

Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами.

написав через них: апостолы и пресвитеры — братья, — находящимся в Антиохии и Сирии и Киликии братьям из язычников, радоваться.

Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт!

Так как мы услышали, что некоторые из нас смутили вас своими словами, волнуя ваши души, — люди, которым мы не давали поручения,

Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі,

— угодно было нам с общего согласия, избрав мужей, послать к вам с возлюбленными нашими Варнавой и Павлом,

то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом,

людьми, предавшими души свои за имя Господа нашего Иисуса Христа.

людьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа.

Итак, мы послали Иуду и Силу, которые объявят вам то же самое на словах.

Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме.

Ибо угодно было Духу Святому и нам не возлагать на вас никакого лишнего бремени, кроме этого необходимого:

Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного:

воздерживаться от идоложертвенного, и крови, и удавленины и блуда. [И не делайте другому, чего не хотите себе]. Храня себя от этого, вы поступите хорошо. Будьте здоровы.

стримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.»

Итак, простившись, они сошли в Антиохию, и, собрав общину, вручили письмо.

Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа,

Те же, прочитав письмо, были рады этому наставлению.

а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою.

А Иуда и Сила, будучи и сами пророками, обильным словом наставили братьев и утвердили,

Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом.

И проведя так некоторое время, они с миром отпущены были братьями к пославшим их.

По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.

Но Силе угодно было остаться там,

Сила задумав зостатися там.

Павел же и Варнава оставались в Антиохии, уча и благовествуя, совместно и с многими другими, слово Господне.

Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє.

Но через несколько дней сказал Варнаве Павел: вернемся, посетим братьев в каждом городе, где мы возвестили слово Господне: как они живут?

По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.»

Варнава же хотел взять с собой и Иоанна, называемого Марком.

А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком.

Но Павел настаивал на том, чтобы того, кто отстал от них в Памфилии и не пошел с ними на дело, этого с собой не брать.

Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу.

Произошло же острое разногласие, так что они расстались друг с другом, и Варнава, взяв Марка, отплыл в Кипр,

І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру.

а Павла братья поручили благодати Господней, и он, избрав себе Силу, отправился в путь.

А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті.

И проходил Сирию и Киликию, утверждая церковь.

І проходив він через Сирію та Кілікію, зміцняючи Церкви.

« 14 глава 16 глава »