Деяния 26 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Хоменка

И сказал Агриппа Павлу: тебе разрешается говорить за себя. Тогда Павел, протянув руку, начал свою защитительную речь:

Агриппа ж сказав до Павла: «Дозволяється тобі про себе говорити.» Тоді Павло, простягши руку, розпочав свою оборону.

во всём, в чем обвиняют меня Иудеи, царь Агриппа, я почитаю себя счастливым защищаться сегодня перед тобой,

«Царю Аґриппо! Вважаю себе щасливим, що сьогодні маю виправдатись перед тобою від усього того, в чому юдеї мене винуватять,

потому особенно, что ты знаток всех обычаев и спорных мнений Иудеев. Поэтому прошу выслушать меня с долготерпением.

— особливо ж тому, що знаєш усі звичаї юдейські та їхні спірні питання. Тому я прошу вислухати мене терпляче.

Жизнь мою от юности, протекавшую с самого начала среди народа моего в Иерусалиме, ведают все Иудеи,

Моє життя змалку, як воно пройшло між моїм народом і в Єрусалимі, знають усі юдеї.

зная обо мне издавна если есть у них желание свидетельствовать — что жил я фарисеем, по строжайшему направлению в нашей вере.

Вони здавна мене знають, коли б хотіли свідчити, що я жив за найсуворішою сектою нашої віри — фарисеєм.

И теперь я стою перед судом за надежду на обещание, бывшее от Бога отцам нашим,

Та й нині мене судять за надію на обітницю, що була батькам нашим дана Богом;

исполнения которого надеются достичь наши двенадцать колен, усердно служа Богу день и ночь. За эту надежду, царь, и обвиняют меня Иудеи.

(обітницю), якої дванадцять поколінь наших, уночі і вдень з витривалістю Богові служивши, надіються осягти. За цю надію, царю, мене юдеї винуватять.

Почему у вас считается невероятным, что Бог воздвигает мертвых?

Чому вважається у вас за неймовірне, що Бог воскрешає мертвих?

Ведь я и сам думал, что против имени Иисуса Назорея надо мне многое сделать.

Справді, і я гадав, що треба мені було багато діяти проти імени Ісуса Назарянина,

Это я и делал в Иерусалиме, и многих из святых я заключил в тюрьмы, получив власть от первосвященников, и когда их убивали, подавал свой голос против них;

— що я і робив у Єрусалимі. Сам я багато святих позамикав був у в'язницях, одержавши від первосвящеників на те владу; а коли їх убивали, я давав проти них свій голос.

и по всем синагогам, многократно наказывая их, принуждал к хуле и, в чрезмерной против них ярости, преследовал их даже и в чужих городах.

І часто, по всіх синагогах караючи їх, я примушував їх хулити й у несамовитій люті переслідував їх ген по далеких містах.

В этих условиях, отправляясь в Дамаск с полномочиями и поручением от первосвященников,

Отак, ідучи в Дамаск з уповноваженням та відпорученням первосвящеників,

я в полдень на дороге увидел, царь, свет с неба, сильнее солнечного блеска, осиявший меня и шедших со мной.

у дорозі опівдні, царю, я побачив з неба світло понад сяйво сонця, що опромінило навкруги мене й тих, що йшли зо мною.

И когда все мы упали на землю, я услышал голос, говорящий мне на еврейском языке: «Саул, Саул, что ты меня гонишь? Трудно тебе идти против рожна».

Усі ми попадали на землю, я ж почув голос, що говорив до мене єврейською мовою: «Савле, Савле! Чого ти мене переслідуєш? Трудно тобі проти рожна бити ногою.»

Я сказал: «Кто Ты, Господи?» Господь сказал: «Я Иисус, Которого ты гонишь.

А я озвався: «Господи, хто ти?» Господь же сказав: «Я — Ісус, якого ти переслідуєш.

Но встань и стань на ноги твои, ибо Я для того явился тебе, чтобы поставить тебя служителем и свидетелем Моим, как ты Меня видел, и как Я явлюсь тебе,

Але встань і підведись на ноги: на це бо я тобі з'явився, щоб вибрати тебе слугою й свідком видіння, в якому ти мене бачив, і тих, в яких тобі ще з'явлюся.

избавляя тебя от народа и от язычников, к которым Я посылаю тебя,

Я визволю тебе від народу та від поган, до яких я тебе посилаю,

открыть им глаза, чтобы обратились они от тьмы к свету и от власти сатаны к Богу, и чтобы получили они отпущение грехов и удел вместе с освященными, по вере в Меня».

щоб їм відкрити очі, щоб вони повернулися від темряви до світла і від влади сатани до Бога, та щоб вірою в мене одержали відпущення гріхів і спадщину між освяченими.

Поэтому, царь Агриппа, я не оказал непослушания небесному видению,

Тому, царю Аґриппо, я не був неслухняний небесному видінню,

но сперва находящимся в Дамаске и Иерусалиме, и по всей стране Иудейской, и язычникам возвещал, чтобы они каялись и обращались к Богу, творя дела, достойные покаяния.

а, навпаки, я почав проповідувати спочатку тим, що в Дамаску, а потім тим, що в Єрусалимі і по всім краю Юдейськім, а також поганам, щоб покаялись і навернулися до Бога та й чинили діла, достойні покаяння.

За это Иудеи, задержав меня в храме, пытались расправиться со мной.

За це юдеї, схопивши мене в храмі, хотіли роздерти.

Итак, с помощью, которая приходит от Бога, я устоял до сего дня, свидетельствуя малому и великому, не говоря ничего, кроме того, о чем Пророки сказали и Моисей, что должно тому быть:

Але, одержавши від Бога допомогу, я по цей день стою і свідчу малим і великим, нічого не кажучи, крім того, що Мойсей і пророки говорили, що має наступити:

Христу — пострадать и, воскресши первым из мертвых, свет возвещать народу и язычникам.

що Христос має страждати, і що він перший, воскресши з мертвих, має проповідувати світло народові й поганам.»

Когда он так защищался, Фест громким голосом говорит: ты безумствуешь, Павел. Большая ученость доводит тебя до безумия.

Коли ж він так боронився, Фест мовив голосом сильним: «Сходиш з глузду, Павле! Велика наука приводить тебе до божевілля.»

А Павел говорит: я не безумствую, Превосходнейший Фест, но возглашаю слова истины и здравого смысла.

А Павло озвався: «Я не зійшов з глузду, велебний Фесте, а слова правди й розуму говорю.

Ибо знает об этом царь, которому я и говорю с дерзновением. Ведь я не верю, чтобы сокрыто было от него что-либо из этого; ибо не в углу это было совершено.

Знає бо про те цар, до якого я з відвагою говорю, певний, що нічого з цього від нього не втаїлося, бо це не в закутку діялося.

Веришь ли, царь Агриппа, Пророкам? Знаю, что веришь.

Чи віруєш, царю Аґриппо, у пророків? Знаю, що віруєш.»

Но Агриппа Павлу: еще немного, и ты будешь убеждать меня сделаться христианином.

Агриппа ж до Павла: «Ще трохи, і ти мене переконаєш стати християнином!»

А Павел: молил бы я Бога, чтобы мало ли, много ли, не только ты, но и все слушающие меня сегодня, сделались такими же как и я, кроме этих уз.

А Павло: «Чи трохи, чи багато, я молив би Бога, щоб не лише ти, а всі, що нині це чують, стали такими, як і я, — без оцих кайданів.»

И встал царь и правитель и Вереника и сидевшие с ними,

Встав же цар і правитель, Верніка й ті, що сиділи з ними,

и удалившись, говорили между собой, что ничего достойного смерти или уз человек этот не делает.

і відійшли набік та розмовляли між собою: «Цей чоловік — казали — не зробив нічого, гідного смерти чи кайданів.»

Агриппа же сказал Фесту: мог бы быть освобожден человек этот, если бы не потребовал суда Кесаря.

Аґриппа ж сказав до Феста: «Цього чоловіка можна було б відпустити, якби він не покликався на кесаря.»

« 25 глава 27 глава »