От Луки 1 глава

Евангелие от Луки святое благовествование
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Хоменка

Так как уже многие взялись за составление повествования о совершившихся среди нас событиях,

Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,

как передали нам те, кому от начала довелось быть очевидцами и служителями слова,

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

решил и я, тщательно исследовав все с самого начала, последовательно написать для тебя, превосходнейший Феофил,

вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,

чтобы ты познал достоверность того учения, в котором был наставлен.

щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

Был в дни Ирода, царя Иудейского, некий священник по имени Захария, из чреды Авиевой, и жена у него из дочерей Аароновых, имя ее Елисавета.

Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.

Были же праведны они оба пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним безукоризненно.

Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.

И были они бездетны, ибо Елисавета была неплодна, и оба достигли преклонного возраста.

Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.

Было же: когда священнодействовал он в порядке чреды своей пред Богом, по обычаю священного служения,

І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,

выпал ему жребий воскурить фимиам, войдя в храм Господень;

згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.

а все множество народа молилось вне во время каждения,

А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

Явился же ему ангел Господень, став по правую сторону жертвенника кадильного.

Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

И смущен был Захария этим видением, и страх напал на него.

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

Сказал же ему ангел: не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречешь имя ему: Иоанн.

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

И будет радость тебе и ликование, и многие о рождении его возрадуются;

І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;

ибо он будет велик пред Господом, и вина и хмельного не будет пить, и Духа Святого исполнится еще от чрева матери своей,

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

и многих из сынов Израилевых обратит к Господу Богу их.

і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.

он будет идти перед Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям и непокорным образ мыслей праведных, представить Господу народ приготовленный.

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”

И сказал Захария ангелу: по какому знаку узнаю я это? Я ведь стар, и жена моя достигла преклонного возраста.

Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”

И ответил ему ангел: я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить тебе и благовествовать тебе это.

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.

И вот, ты будешь молчать и не сможешь говорить до того дня, когда сбудется это, за то, что ты не поверил словам моим, которые исполнятся в свое время.

І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”

И ожидал народ Захарию и удивлялся промедлению его в храме.

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

А выйдя, он не мог с ними говорить, и поняли они, что он имел видение в храме; и сам он делал им знаки и оставался нем.

Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

И было: когда окончились дни служения его, ушел он в дом свой.

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

После же этих дней зачала Елисавета, жена его, и пять месяцев скрывала себя от всех, говоря:

Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

так мне сотворил Господь в дни, когда Ему угодно было снять с меня поношение среди людей.

“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

В шестой же месяц послан был ангел Гавриил от Бога в город Галилейский, по имени Назарет,

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,

к деве, обрученной мужу по имени Иосиф, из дома Давидова; и имя девы — Мариам.

до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.

И войдя к Ней, ангел сказал: радуйся, Благодатная! Господь с Тобою!

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

Она же была смущена этой речью и размышляла: что же это за приветствие?

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

И сказал Ей ангел: не бойся, Мариам, ибо Ты обрела благодать у Бога.

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

И вот. Ты зачнешь во чреве и родишь Сына и наречешь имя Ему: Иисус.

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.

Он будет велик, и Сыном Всевышнего будет назван, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его,

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,

и будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Царству Его не будет конца.

і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”

Сказала же Мариам ангелу: как же будет это, раз Я мужа не знаю?

А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

И ответил Ей ангел: Дух Святой найдет на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; потому и рождаемое Святое названо будет Сыном Божиим.

Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

И вот Елисавета, родственница Твоя, и та зачала сына в старости своей, и этот месяц уже шестой для нее, которую называют неплодной,

Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;

ибо у Бога не останется бессильным никакое слово.

нічого бо немає неможливого в Бога.”

Сказала же Мариам: вот — раба Господня; да будет Мне по слову твоему. И отошел от Нее ангел.

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

В эти дни Мариам, отправившись в путь, пошла с поспешностью в горную страну, в город Иудин,

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.

и вошла в дом Захарии и приветствовала Елисавету.

Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.

И было: когда услышала Елисавета приветствие Марии, вострепетал младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Духа Святого,

І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом

и воскликнула громким голосом и сказала: благословенна Ты в женах, и благословен плод чрева Твоего!

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

И откуда это мне, что Мать Господа моего пришла ко мне?

І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?

Ибо когда прозвучал голос приветствия Твоего в ушах моих, вострепетал в ликовании младенец во чреве моем,

Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.

и блаженна Поверившая, что совершится сказанное Ей от Господа.

Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”

И сказала Мариам: Величает душа Моя Господа,

І мовила Марія: “Величає душа моя Господа

и возликовал дух Мой о Боге, Спасителе Моем,

і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

что призрел Он на малость рабы Своей; ибо отныне будут называть Меня блаженной все роды;

бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

что сотворил Мне великое Сильный, и свято имя Его,

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.

и милость Его в роды и роды боящимся Его;

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

соделал Он сильное рукою Своею, рассеял гордых в помышлениях сердца их;

Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

низложил властителей с престолов и возвысил смиренных;

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

алчущих преисполнил благ; и богатых отослал ни с чем;

наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

поддержал Израиля, отрока Своего, в память о милости —

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

как Он сказал отцам нашим, — милости к Аврааму и семени его вовек.

як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”

Пробыла же Мариам с ней около трех месяцев и возвратилась в дом Свой.

Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

Елисавете же настало время родить, и она родила сына,

Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.

и услышали соседи и родственники ее, что умножил Господь милость Свою к ней, и радовались с нею.

Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.

И было: в день восьмой пришли обрезать дитя, и хотели назвать его, по имени отца его, Захарией.

Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;

И мать его ответила: нет, но будет он назван Иоанном.

його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”

И сказали ей: никого нет из родни твоей, кто назывался бы этим именем;

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

и начали знаками задавать отцу его вопрос, как хотел бы он, чтобы называли его.

І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.

И попросив дощечку, он написал так: Иоанн — имя ему. И удивились все.

І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.

И тотчас открылись уста его и язык, и он говорил, благословляя Бога.

Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.

И был страх у всех живущих вокруг них, и по всей горной стране Иудейской шла молва о всём этом.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.

И все слышавшие положили это на сердце свое и говорили: что же будет дитя это? Ибо рука Господня была с ним.

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

И Захария, отец его, исполнился Духа Святого и пророчествовал, говоря:

А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:

Благословен Господь Бог Израилев, что посетил и сотворил искупление народу Своему,

“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій

и воздвиг нам рог спасения в доме Давида, отрока Своего, —

і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;

как Он сказал устами святых древних пророков Своих, —

як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,

спасение от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас:

що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,

сотворить милость отцам нашим и вспомнить завет Свой святой,

що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;

клятву, которою Он клялся Аврааму, отцу нашему,

клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,

чтобы безбоязненно, избавившись от руки врагов,

що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно

служили мы Ему в святости и праведности, все дни наши пред Ним.

у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.

И ты, дитя, пророком Всевышнего будешь названо, ибо ты будешь идти пред Ним, чтобы приготовить пути Ему,

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

дать народу Его познать спасение в отпущении грехов их,

дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

по глубине милосердия Бога нашего, которым с высоты посетит нас Восходящее Светило,

завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

воссиять сидящим во тьме и тени смерти, направить ноги наши на путь мира.

щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

Дитя же возрастало и укреплялось духом. И был он в пустынях до дня явления его пред Израилем.

Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

« 16 глава 2 глава »