Это они — пятно на ваших вечерях любви, когда пиршествуют с вами без страха, самих себя упитывая; они — безводные облака ветром носимые; они — деревья осенние, бесплодные, дважды умершие, вырванные с корнем;
Вони — підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням;