От Луки 1 глава

Евангелие от Луки
Новый русский перевод → Переклад Хоменка

Поскольку уже многие принялись составлять описание произошедших среди нас событий[1]

Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,

на основе сведений, переданных нам людьми, которые с самого начала были очевидцами и служителями Слова,

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

то и я решил, тщательно исследовав всё от начала, описать тебе, достопочтеннейший Феофил, всё по порядку,

вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,

чтобы ты мог убедиться в достоверности того, чему был научен.

щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

Во время правления Ирода[2], царя Иудеи, был священник по имени Захария, из смены Авии[3]. Его жена тоже была потомком Аарона, её звали Елизавета.

Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.

Оба они были праведны перед Богом, живя непорочно и строго соблюдая все заповеди и установления Господа.

Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.

Но у них не было детей, потому что Елизавета была бесплодна. Они оба были уже в преклонном возрасте.

Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.

Однажды, когда была очередь служить смене, к которой принадлежал Захария, он нес службу перед Богом.

І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,

В соответствии с установленным для священников порядком ему выпало по жребию войти в храм Господа и возжигать благовония[4].

згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.

Во время возжигания благовоний множество народа молилось снаружи.

А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

Захарии же явился ангел Господа. Он стоял справа от жертвенника, где возжигались благовония.

Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

Увидев его, Захария был чрезвычайно поражен и испуган.

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

Ангел сказал ему: — Не бойся, Захария, твоя молитва услышана. Твоя жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанном.

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

Твое сердце наполнится счастьем и ликованием, и многие будут радоваться его рождению,

І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;

потому что он будет великим перед Господом. Он никогда не будет пить вина и других хмельных напитков. Ещё до своего рождения он будет исполнен Святым Духом.

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

Многих израильтян он обратит к Господу, их Богу.

і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.

Он будет предшествовать Ему в духе и силе Илии, чтобы обратить сердца отцов к детям, а непокорных — к мудрости праведных, приготовляя народ к приходу Господа[5].

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”

Захария спросил ангела: — Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я уже стар, и жена моя в преклонных годах.

Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”

Ангел ответил: — Я — Гавриил, стоящий перед Богом, и я послан, чтобы сообщить тебе эту радостную весть.

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.

Но сейчас за то, что ты не поверил моим словам, которые обязательно исполнятся в своё время, ты лишишься дара речи и не будешь говорить до того дня, пока это не сбудется.

І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”

Между тем люди ждали Захарию и удивлялись, почему он так долго не выходит из храма.

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

Захария, выйдя, не мог говорить и вынужден был общаться с ними жестами. Все поняли, что в храме ему было видение.

Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

Срок служения Захарии закончился, и он возвратился домой.

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

Вскоре его жена Елизавета забеременела и пять месяцев не выходила из дома[6].

Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

Она говорила: — Вот что сделал для меня Господь, по милости Своей сняв с меня позор перед людьми!

“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

На шестом месяце беременности Елизаветы, Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,

к деве по имени Мария[7], которая была обручена с Иосифом, потомком Давида.

до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.

Ангел пришёл к ней и сказал: — Приветствую тебя, получившая милость! С тобой Господь!

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

Марию эти слова очень удивили, и она размышляла, что бы значило такое приветствие.

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Ангел продолжал: — Не бойся, Мария, потому что Бог проявил к тебе благодать!

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

Ты забеременеешь и родишь Сына, и назовешь Его Иисусом[8].

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.

Он станет великим, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Его предка Давида,

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,

и Он будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Его Царству не будет конца.

і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”

— Как это может быть? — спросила Мария. — Ведь я ещё не была с мужчиной.

А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

Ангел ответил: — Святой Дух сойдет на тебя, и тебя осенит сила Всевышнего. Поэтому Ребёнок, Который родится у тебя, будет свят — Он будет зваться Сыном Бога.

Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

Вот и твоя родственница Елизавета тоже родит сына в её преклонные годы. О ней говорили, что она бесплодна, но она уже на шестом месяце беременности.

Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;

Для Бога нет ничего невозможного.

нічого бо немає неможливого в Бога.”

— Я служанка Господа, — ответила Мария, — пусть всё произойдёт со мной так, как ты сказал. И ангел оставил её.

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

Вскоре после этого Мария собралась и поспешила в город, расположенный в нагорьях Иудеи.

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.

Она вошла в дом Захарии и поприветствовала Елизавету.

Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.

Как только Елизавета услышала приветствие Марии, ребенок внутри у неё встрепенулся; Елизавету наполнил Святой Дух,

І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом

и она громким голосом воскликнула: — Благословенна ты среди женщин, и благословен Ребенок, Которого ты носишь!

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

Чем я заслужила такую милость, что ко мне пришла мать моего Господа?

І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?

Как только я услышала твое приветствие, ребенок во мне так и встрепенулся от радости.

Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.

Блаженна поверившая в исполнение того, что сказал Господь!

Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”

Мария ответила: «Душа моя славит Господа,

І мовила Марія: “Величає душа моя Господа

и дух мой радуется о Боге, Спасителе моем,

і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

потому что Он увидел смирение Своей служанки[9]. Отныне все поколения будут называть меня благословенной,

бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

потому что Всемогущий совершил для меня такое великое дело! Его имя свято![10]

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.

Из поколения в поколение Он проявляет милость к боящимся Его![11]

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

Его рукой совершены великие дела: Он рассеял гордых в надмении сердца их,

Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

сверг правителей с их престолов и возвысил смиренных!

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

Он насытил благами голодных, а богатых отослал ни с чем.

наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Он помог Своему слуге Израилю, помня о милости,

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

которую обещал нашим предкам — Аврааму и его семени вовеки».

як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”

Мария погостила у Елизаветы около трех месяцев и затем возвратилась домой.

Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

Елизавете подошло время родить, и родила она сына.

Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.

Её соседи и родственники услышали о том, что Господь явил ей великую милость, и радовались вместе с ней.

Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.

На восьмой день[12] они пришли, чтобы совершить над ребенком обряд обрезания, и хотели назвать его в честь отца Захарией.

Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;

Но мать ребенка возразила: — Нет! Его будут звать Иоанном.

його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”

Ей стали говорить: — Но ведь среди ваших родственников нет никого с таким именем!

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

Они стали жестами спрашивать отца, как бы он хотел назвать сына.

І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.

Захария попросил табличку для письма и, к удивлению всех, написал: «Его имя Иоанн».

І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.

В тот же миг к нему вернулась речь, и он начал говорить, прославляя Бога.

Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.

Всех соседей объял страх, и весть о случившемся разнеслась по всем нагорьям Иудеи.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.

Все, кто слышал об этом, с удивлением спрашивали: «Кем же станет этот ребенок?» — потому что рука Господа была с ним.

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

Святой Дух наполнил Захарию, отца Иоанна, и он начал пророчествовать:

А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:

«Благословен Господь, Бог Израиля[13], Который посетил Свой народ и искупил его!

“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій

Он воздвиг нам рог спасения[14] из дома Своего слуги Давида,

і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;

как Он издавна и обещал через Своих святых пророков,

як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,

что Он спасет нас от врагов и от рук тех, кто ненавидит нас.

що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,

Так Он проявил милость к нашим предкам, помня Свой святой завет,

що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;

клятву, которой Он поклялся нашему предку Аврааму:

клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,

избавить нас от рук наших врагов, чтобы мы могли без страха служить Ему,

що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно

живя перед Ним в святости и праведности во все дни нашей жизни!

у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.

И ты, дитя, будешь назван пророком Всевышнего, потому что будешь идти перед Господом, чтобы приготовить Ему пути[15],

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

возвестить Его народу спасение через прощение грехов,

дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

по глубочайшему милосердию нашего Бога, Который пошлет нам Утреннюю Зарю свыше,

завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

чтобы дать свет живущим во тьме и тени смертной[16] и направить наши стопы на путь мира!»

щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

Ребенок рос и укреплялся в духе[17]. Он жил в пустыне до того времени, когда открыто явился Израилю.

Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [1] — Или: описание событий, представляющих для нас истину.

5 [2] — Ирод Великий, был царем Иудеи в 40-4 гг. до н. э. Кроме Иудеи, в его владения входили также Самария и Галилея.

5 [3] — Служение в Иерусалимском храме было разделено между 24 сменами священников, потомков Аарона (см. 1Пар 24:1-19).

9 [4] — См. Исх 30:6-8.

17 [5] — См. Мал 4:5-6.

24 [6] — Букв.: скрывала себя.

27 [7] — Греч. Мариа́м — так в оригинале по всей книге, за исключением ст. 41.

31 [8] — Имя Иисус на языке иудеев звучит как Йешу́а и означает: Господь [ЙГВГ, Яхве] спасает.

48 [9] — См. 1Цар 1:11; 1Цар 2:1.

49 [10] — См. Пс 110:9.

50 [11] — См. Пс 102:17.

59 [12] — По Закону Божьему обрезание производилось на восьмой день (см. Быт 17:12).

68 [13] — См. Пс 40:14; Пс 71:18; Пс 105:48.

69 [14] — Рог спасения. В знач.: «могучий Спаситель»; (см. Пс 17:3). Рог был символом могущества, власти и силы (см. напр., 1Цар 2:10; Иер 48:25; Мих 4:13).

76 [15] — См. Ис 40:3; Мал 3:1.

79 [16] — См. Ис 9:2.

80 [17] — Или: в Духе.

« 16 глава 2 глава »