От Луки 1 глава

Евангелие от Луки благовествование
Еврейский Новый Завет → Переклад Хоменка

Дорогой Феофил, многие взялись за составление описаний событий, произошедших среди нас.

Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,

Они основаны на фактах, переданных нам теми, кто с самого начала были очевидцами и глашатаями вести.

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

И потому, Ваше Превосходительство, после тщательного исследования всего с самого начала, я посчитал правильным изложить для Вас всё точно и последовательно,

вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,

чтобы Вы знали прочное основание того, чему были научены.

щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

Во времена Ирода, Царя Иуды, был священник по имени Захария, входивший в смену Авия. Его жена была из рода Аарона, звали её Елисавета.

Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.

Оба они были праведны перед Богом и безукоризненно следовали всем заповедям и постановлениям Господа.

Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.

Однако у них не было детей, потому что Елисавета была бесплодна; а оба были уже в летах.

Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.

Однажды Захария выполнял обязанности священника, когда его смена совершала служение перед Богом,

І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,

и ему выпал жребий (согласно традиции священников) войти в Храм и совершить всесожжение.

згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.

Все находились снаружи и молились, пока совершалось всесожжение,

А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

как вдруг справа от жертвенника перед Захарией предстал ангел Господа.

Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

Увидев его, Захария пришёл в ужас.

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

Но ангел сказал ему: "Не бойся, Захария, потому что молитва твоя была услышана. Жена твоя Елисавета родит тебе сына, а ты назови его Иоанн.

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

Он станет радостью и утешением для вас, и многие будут радоваться его рождению,

І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;

так как он будет велик в глазах Господа. Он не будет пить вина и других крепких напитков и ещё в чреве матери будет исполнен Святого Духа.

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

Многих из народа Израиля обратит он к Господу, Богу их.

і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.

Он выйдет перед Господом в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов к детям (Малахия 3:23-24(4:5-6), и непокорных — к мудрости праведных, чтобы приготовить для Господа народ".

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”

Захария сказал ангелу: "Как я могу быть уверен в этом? Ведь я старый человек, жена моя тоже в летах".

Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”

"Я Гавриил, — ответил ему ангел, — и стою в присутствии Бога. Я был послан говорить с тобой и сообщить тебе эту радостную весть.

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.

Теперь же, поскольку ты не поверил сказанному мной, и что оно исполнится в должное время, ты будешь молчать и не сможешь говорить до того дня, как всё это произойдёт".

І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”

Между тем люди ждали Захарию, удивляясь тому, что он так долго находится в Храме.

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

Когда же он вышел и не мог говорить, они поняли, что он видел в Храме видение. Не говоря ни слова, он объяснялся с ними жестами.

Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

Когда время его служения в Храме подошло к концу, он вернулся домой.

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

Вслед за тем его жена Елисавета зачала и в течение пяти месяцев жила в уединении, говоря:

Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

"Господь сделал это для меня; проявил ко мне благосклонность в эти дни, сняв с меня позор".

“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

На шестой месяц ангел Гавриил был послан Богом в город в Галилеи под названием Назарет

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,

к девушке, обручённой с человеком по имени Иосиф, из дома Давида; девушку ту звали Мария.

до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.

Приблизившись к ней, ангел сказал: "Мир вам, госпожа, снискавшая расположение! Господь с тобой!"

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

Она была сильно взволнована его словами и не могла понять, что это за приветствие.

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Ангел сказал ей: "Не бойся, Мария, ибо ты снискала расположение у Бога.

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

Вот, ты зачнёшь и родишь сына, и назовёшь его Иисус.

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.

Он будет велик, и назовётся Сыном Всевышнего. Господь, Бог, отдаст ему трон его праотца Давида;

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,

и он будет править Домом Иакова вечно, и его Царству не будет конца".

і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”

"Как это может произойти, если я девственница?" — спросила Мария у ангела.

А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

Ангел сказал ей в ответ: "Святой Дух сойдёт на тебя, сила Всевышнего покроет тебя. Поэтому святое дитя, рождённое тобой, будет названо Божьим Сыном.

Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

У тебя есть родственница, Елисавета, которая уже стара, и все считают её бесплодной. Однако она зачала сына и беременна уже шесть месяцев!

Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;

Потому что у Бога нет ничего невозможного".

нічого бо немає неможливого в Бога.”

Мария сказала: "Я слуга Господа, пусть со мной всё будет так, как ты сказал".

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

Тотчас же Мария отправилась в дорогу и поспешила в город, находившийся в горах Иудеи,

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.

где жил Захария, вошла в его дом и поздоровалась с Елисаветой.

Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.

Когда Елисавета услышала приветствие Марии, ребёнок в её чреве зашевелился. Елисавета наполнилась Святым Духом

І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом

и громко сказала: "Благословенна ты среди женщин! И благословен ребёнок в твоём чреве!

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

Но кто я такая, чтобы мать моего Господа пришла ко мне?

І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?

Ведь как только звук твоего приветствия достиг моих ушей, ребёнок в моём чреве заиграл от радости!

Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.

В самом деле, благословенна ты, потому что поверила, что обещанное тебе Господом, исполнится".

Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”

Тогда Мария сказала: "Душа моя превозносит Господа,

І мовила Марія: “Величає душа моя Господа

и дух мой радуется в Боге, Спасителе моём,

і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

который заметил свою рабу в смирении её. (1 Царств 2:1, 1:11) Ибо впредь — подумать только! — все поколения будут называть меня благословенной!

бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Могущественный сделал для меня великое! Да, свято Его имя;

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.

и в каждом поколении Он проявляет милость к боящимся Его . (Псалом 110:9, 102:17)

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

Он сотворил великие дела Своей рукой, обратил в бегство гордых сердцем,

Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

свергнул с тронов правителей, возвысил смиренных,

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

дал блага голодным, а богатых отпустил ни с чем.

наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Он стал на сторону Своего слуги Израиля, помня о милости,

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

которую обещал нашим отцам, Аврааму и его семени навеки".

як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”

Мария оставалась у Елисаветы около трёх месяцев, и затем вернулась домой.

Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

Елисавете настало время рожать, и она родила сына.

Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.

Её соседи и родственники узнали о том, как добр был к ней Господь, и радовались вместе с ней.

Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.

На восьмой день они пришли сделать ребёнку ритуал обрезания. Они уже собирались назвать его Захарией, в честь отца,

Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;

но мать его громко сказала: "Нет, нужно назвать его Иоанном".

його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”

Они сказали ей: "У вас в роду никого так не звали",

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

и спрашивали у отца жестами, как бы он хотел его назвать.

І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.

Тот подал знак, чтобы ему принесли дощечку, и ко всеобщему удивлению написал на ней: "Его имя — Иоанн".

І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.

И в этот момент к нему вернулся дар речи, и первыми его словами было благословение Богу.

Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.

Все соседи были охвачены благоговейным страхом; и по всей горной области Иудеи люди говорили о том, что произошло.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.

Все, кто слышали об этом, задавались вопросом: "Кем же будет этот ребёнок?" Так как несомненно рука Господа была с ним.

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

Отец ребёнка, Захария, наполнился Святым Духом и произнёс пророчество:

А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:

"Да будет возвеличен Господь, Бог Израиля", (Псалом 40:14, 71:18, 105:48) потому что Он посетил Свой народ и сотворил для него искупление

“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій

воздвигнув для нас могущественного Спасителя, потомка слуги Его Давида.

і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;

Как говорил устами пророков от самого начала —

як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,

что мы будем освобождены от врагов и от власти всех ненавидящих нас.

що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,

Это случилось для того, чтобы Он мог проявить милость, обещанную нашим отцам, вспомнить Свой святой договор,

що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;

клятву, которой клялся отцу нашему Аврааму —

клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,

дать нам, по избавлении от наших врагов, служить Ему без страха;

що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно

в святости и праведности перед Ним все дни нашей жизни.

у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.

Ты, дитя, назовёшься пророком Всевышнего, Ты выйдешь перед Господом, чтобы приготовить Ему путь, (Малахия 3:1, Исайя 40:3)

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

возвещая среди Его народа о том, что спасение — в прощении грехов

дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

по любви и милосердию Бога, благодаря которым Утренняя Заря посетит нас с Небес,

завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

чтобы осветить находящихся во тьме, живущих в тени смертной (Исайя 9:1(2) и направить наши стопы на путь мира".

щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

Ребёнок рос и становился сильным в духе, и жил в пустыне до тех пор, пока не пришло время появиться открыто перед Израилем.

Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

« 16 глава 2 глава »