Деяния 26 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Українська Біблія. Турконяк

И сказал Агриппа Павлу: тебе разрешается говорить за себя. Тогда Павел, протянув руку, начал свою защитительную речь:

Агрипа сказав Павлові: Дозволяється тобі про себе самого говорити. Тоді Павло, простягнувши руку, почав оборону:

во всём, в чем обвиняют меня Иудеи, царь Агриппа, я почитаю себя счастливым защищаться сегодня перед тобой,

Царю Агрипо, вважаю себе щасливим, що сьогодні перед тобою можу дати відповідь на все те, у чому звинувачують мене юдеї;

потому особенно, что ты знаток всех обычаев и спорных мнений Иудеев. Поэтому прошу выслушать меня с долготерпением.

особливо тому, що ти обізнаний з усіма юдейськими звичаями та питаннями. Тому прошу тебе терпеливо вислухати мене.

Жизнь мою от юности, протекавшую с самого начала среди народа моего в Иерусалиме, ведают все Иудеи,

Отже, життя моє, яке змалку, із самого початку, пройшло між моїм народом у Єрусалимі, знають усі юдеї.

зная обо мне издавна если есть у них желание свидетельствовать — что жил я фарисеем, по строжайшему направлению в нашей вере.

Вони знають мене здавна: аби тільки хотіли посвідчити, що я жив фарисеєм — згідно з дуже строгою течією нашої віри.

И теперь я стою перед судом за надежду на обещание, бывшее от Бога отцам нашим,

А тепер я стою, і мене судять за надію обітниці, яку Бог дав нашим батькам,

исполнения которого надеются достичь наши двенадцать колен, усердно служа Богу день и ночь. За эту надежду, царь, и обвиняют меня Иудеи.

до якої дванадцять наших поколінь, служачи безнастанно ніч і день, надіються дійти, — за цю надію, царю, я звинувачений юдеями!

Почему у вас считается невероятным, что Бог воздвигает мертвых?

Чи вважаєте ви неймовірним, що Бог воскрешає мертвих?

Ведь я и сам думал, что против имени Иисуса Назорея надо мне многое сделать.

Правда, я вважав, що мені належить багато зробити проти Імені Ісуса Назарянина.

Это я и делал в Иерусалиме, и многих из святых я заключил в тюрьмы, получив власть от первосвященников, и когда их убивали, подавал свой голос против них;

Це я і зробив у Єрусалимі: багатьох зі святих я замкнув у в’язниці, одержавши владу від первосвящеників. Коли ж їх убивали, я давав згоду.

и по всем синагогам, многократно наказывая их, принуждал к хуле и, в чрезмерной против них ярости, преследовал их даже и в чужих городах.

І дуже часто, караючи їх по всіх синагогах, примушував їх хулити. А сильно лютуючи на них, переслідував їх — навіть по далеких містах.

В этих условиях, отправляясь в Дамаск с полномочиями и поручением от первосвященников,

Ідучи в Дамаск у цих справах з уповноваженнями і наказом від первосвящеників,

я в полдень на дороге увидел, царь, свет с неба, сильнее солнечного блеска, осиявший меня и шедших со мной.

опівдні в дорозі побачив я, царю, світло з неба, яскравіше від сонячного світла, яке осяяло мене та тих, хто йшов зі мною.

И когда все мы упали на землю, я услышал голос, говорящий мне на еврейском языке: «Саул, Саул, что ты меня гонишь? Трудно тебе идти против рожна».

Коли ми всі попадали на землю, я почув голос, який говорив до мене [й промовляв] єврейською мовою: Савле, Савле, чого Мене переслідуєш? Тяжко тобі бити ногою колючку!

Я сказал: «Кто Ты, Господи?» Господь сказал: «Я Иисус, Которого ты гонишь.

Я запитав: Хто Ти, Господи? Господь відповів: Я — Ісус, Якого ти переслідуєш.

Но встань и стань на ноги твои, ибо Я для того явился тебе, чтобы поставить тебя служителем и свидетелем Моим, как ты Меня видел, и как Я явлюсь тебе,

Але підведися і стань на свої ноги, бо на те Я і з’явився тобі, щоби зробити тебе служителем і свідком того, що ти бачив, і того, що Я покажу тобі,

избавляя тебя от народа и от язычников, к которым Я посылаю тебя,

визволяючи тебе від твого народу та від язичників, до яких Я тебе посилаю, —

открыть им глаза, чтобы обратились они от тьмы к свету и от власти сатаны к Богу, и чтобы получили они отпущение грехов и удел вместе с освященными, по вере в Меня».

відкрити їм очі, щоб вони навернулися від темряви до світла та від влади сатани до Бога, щоб одержали вони прощення гріхів і спадок між освяченими вірою в Мене.

Поэтому, царь Агриппа, я не оказал непослушания небесному видению,

Тому, царю Агрипо, я не став чинити опір небесному видінню,

но сперва находящимся в Дамаске и Иерусалиме, и по всей стране Иудейской, и язычникам возвещал, чтобы они каялись и обращались к Богу, творя дела, достойные покаяния.

а проповідував: спочатку тим, які були в Дамаску, а потім тим, котрі в Єрусалимі, у кожній юдейській околиці, та язичникам, — щоби покаялися і навернулися до Бога, щоби чинили діла, гідні покаяння.

За это Иудеи, задержав меня в храме, пытались расправиться со мной.

Через це юдеї, схопивши мене в храмі, намагалися розірвати.

Итак, с помощью, которая приходит от Бога, я устоял до сего дня, свидетельствуя малому и великому, не говоря ничего, кроме того, о чем Пророки сказали и Моисей, что должно тому быть:

Та одержавши допомогу від Бога, аж до цього дня стою, щоб свідчити малому й великому, не розповідаючи нічого, крім того, що говорили пророки і Мойсей, що має статися:

Христу — пострадать и, воскресши первым из мертвых, свет возвещать народу и язычникам.

що має постраждати Христос, що Він, перший воскреслий з мертвих, має проповідувати світло Своєму народові та язичникам.

Когда он так защищался, Фест громким голосом говорит: ты безумствуешь, Павел. Большая ученость доводит тебя до безумия.

Коли він отак захищався, Фест гучним голосом сказав: Безумствуєш ти, Павле! Велика вченість приводить тебе до божевілля!

А Павел говорит: я не безумствую, Превосходнейший Фест, но возглашаю слова истины и здравого смысла.

Я не божевільний, високоповажний Фесте, — сказав Павло, — а звіщаю правдиві й розумні слова.

Ибо знает об этом царь, которому я и говорю с дерзновением. Ведь я не верю, чтобы сокрыто было от него что-либо из этого; ибо не в углу это было совершено.

Адже цар, до якого я сміливо говорю, знає про це, бо я не вірю, щоби щось із цього було скрите від нього, адже це не відбулося десь у закутку!

Веришь ли, царь Агриппа, Пророкам? Знаю, что веришь.

О, царю Агрипо! Чи віриш, пророкам? Знаю, що віриш!

Но Агриппа Павлу: еще немного, и ты будешь убеждать меня сделаться христианином.

Агрипа ж Павлові: Ще трохи і мене переконаєш стати християнином!

А Павел: молил бы я Бога, чтобы мало ли, много ли, не только ты, но и все слушающие меня сегодня, сделались такими же как и я, кроме этих уз.

А Павло: Чи трохи, чи багато, але благав би я Бога, щоб не тільки ти, а й усі, хто сьогодні мене чує, стали такими, як я, за винятком оцих кайданів.

И встал царь и правитель и Вереника и сидевшие с ними,

[І як сказав це йому], підвівся цар, і намісник, і Верніка, і ті, які сиділи з ними,

и удалившись, говорили между собой, что ничего достойного смерти или уз человек этот не делает.

і, відійшовши, говорили одне одному, зауважуючи, що нічого, вартого смерті або кайданів, цей чоловік не робить.

Агриппа же сказал Фесту: мог бы быть освобожден человек этот, если бы не потребовал суда Кесаря.

Агрипа ж сказав Фестові: Цього чоловіка можна було би звільнити, якби не покликався на кесаря.

« 25 глава 27 глава »