Деяния 4 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Українська Біблія. Турконяк

А пока они говорили к народу, приступили к ним священники и начальник храмовой стражи и саддукеи,

Коли вони промовляли до народу, підійшли до них священики, начальник сторожі храму та садукеї [1] ,

досадуя на то, что они учат народ и возвещают в Иисусе воскресение из мертвых,

обурені тим, що вони навчали народ, проповідували воскресіння з мертвих в Ісусі.

и наложили на них руки и отдали под стражу до следующего дня, ибо был уже вечер.

Вони наклали на них руки і посадили у в’язницю до ранку, оскільки був уже вечір.

Многие же из слышавших слово уверовали. И достигло число мужей тысяч до пяти.

Багато з тих, які чули слово, повірили; кількість таких людей сягала п’яти тисяч.

И было на следующий день, что собрались в Иерусалиме начальники их и старейшины и книжники,

А наступного дня в Єрусалимі зібралися їхні начальники, старші й книжники [2];

и Анна первосвященник и Каиафа, и Иоанн и Александр, и все, кто были из первосвященнического рода,

і Анна — первосвященик, і Каяфа, і Іван, і Олександр, і всі інші, які були з первосвященицького роду;

и, поставив их посредине, допрашивали: какой силой или каким именем вы это сделали?

поставивши їх посередині, вони допитувалися: Якою силою чи яким ім’ям ви це зробили?

Тогда Петр, исполнившись Духа Святого, сказал им: начальники народа и старейшины,

Тоді Петро, сповнений Святим Духом, сказав їм: Начальники народу і старші [ізраїльські]!

если нам сегодня чинят допрос о благодеянии человеку больному, каким образом он спасен,

Якщо нас нині допитують про добрий учинок хворій людині, як вона одужала,

то да будет известно вам и всему народу Израильскому, что именем Иисуса Христа Назорея, Которого вы распяли, Которого Бог воздвиг из мертвых, — Им стоит он перед вами здоровый.

то хай буде всім вам і всьому народові ізраїльському відомо: Ім’ям Ісуса Христа, Назарянина, Якого ви розіп’яли. Його Бог воскресив із мертвих; це Він зцілив того, хто стоїть перед вами.

Он есть Камень, признанный негодным вами — строителями, оказавшийся во главе угла.

Він є камінь, знехтуваний вами, будівничими, — камінь, що став наріжним.

И нет ни в ком другом спасения. Ибо под небом нет и иного имени, данного людям, которым надлежит нам быть спасенными.

І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!

Видя же дерзновение Петра и Иоанна, и поняв, что они люди некнижные и простецы, удивлялись и признавали их, что они были с Иисусом.

Помітивши відвагу Петра й Івана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, вони дивувалися, бо знали їх, що були з Ісусом.

И видя, что человек, исцеленный, с ними стоит, ничего не могли возразить.

І дивлячись на оздоровленого чоловіка, який стояв з ними, вони нічого не могли сказати проти.

И, приказав им выйти вон из синедриона, совещались друг с другом

Наказавши їм вийти із синедріону [3] , вони радилися між собою,

и говорили: что нам делать с этими людьми? Ведь то, что ими совершено замечательное знамение, это явно всем живущим в Иерусалиме, и мы не можем отрицать;

кажучи: Що нам робити з цими людьми? Адже через них зроблено явне чудо, яке відоме всім, хто живе в Єрусалимі, — і не можемо того заперечувати.

но, чтобы оно еще больше не распространилось в народе, пригрозим им, чтобы они уже от этого имени не говорили никому из людей.

Але щоби більше не поширювалося між народом, заборонімо їм [під загрозою], щоби далі нікому з людей не говорили про це Ім’я!

И, призвав их, приказали совсем не говорить и не учить во имя Иисуса.

І, покликавши їх, наказали зовсім не говорити і не навчати в Ім’я Ісуса.

Но Петр и Иоанн сказали им в ответ: рассудите, справедливо ли пред Богом, слушать вас больше чем Бога?

А Петро та Іван у відповідь сказали їм: Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога?

Ибо не можем мы не говорить о том, что видели и слышали.

Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули!

И, снова пригрозив, отпустили их, так и не находя повода наказать их, из-за народа, потому что все прославляли Бога за происшедшее.

Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знаходячи, щоби покарати їх, — через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.

Ибо больше сорока лет было тому человеку, над которым произошло это знамение исцеления.

А чоловік, з яким сталося це чудо зцілення, мав понад сорок років.

Будучи отпущены, они пришли к своим и сообщили им всё, что им сказали первосвященники и старейшины.

Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переказали те, що їм говорили первосвященики і старші.

Они же, выслушав, возвысили голос к Богу и сказали: Владыко, Ты, сотворивший небо и землю, и море, и всё, что в них,

Ті, коли почули, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: Владико [Боже], Ти, Котрий створив небо і землю, море й усе, що в них!

сказавший чрез Духа Святого, устами отца нашего Давида, отрока Твоего: «Почему разъярились язычники, и народы замыслили праздное?

Який Святим Духом устами нашого батька, Твого слуги Давида, сказав: Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?

Предстали цари земные, и начальники собрались вместе против Господа и против Помазанника Его».

Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа!

Собрались, ведь, воистину в городе этом на Святого Отрока Твоего Иисуса, Которого Ты помазал, Ирод и Понтий Пилат с язычниками и народами Израиля,

Адже справді в цьому місті зібралися проти святого Слуги Твого Ісуса, Якого Ти помазав, — Ірод і Понтій Пилат із язичниками та людьми Ізраїлю,

чтобы сделать то, чему предопределила быть Твоя рука и совет.

аби здійснити те, що наперед призначила Твоя рука і Твоя воля, щоб воно сталося.

И теперь, Господи, взгляни на угрозы их и дай рабам Твоим со всяким дерзновением говорить слово Твое,

Тепер же, Господи, поглянь на їхні погрози і дай Своїм рабам з усією сміливістю говорити Твоє слово.

простирая руку Твою так, чтобы были исцеления, знамения и чудеса именем Святого Отрока Твоего Иисуса.

Коли простягнеш Свою руку для оздоровлення, ознак і чудес, щоби збувалися вони святим Ім’ям Твого слуги Ісуса!

И когда они помолились, поколебалось место, где они были собраны, и исполнились все Святого Духа и говорили слово Божие с дерзновением.

І як вони помолилися, затряслося те місце, де вони були зібрані, і всі наповнилися Святим Духом і сміливо почали говорити Боже Слово.

Было же у множества уверовавших сердце и душа одна. И никто ничего из имения своего не называл собственным, но было у них всё общее.

Усі ті, які повірили, мали одне серце і душу; і ніхто нічого зі свого майна не називав власним, бо все було в них спільне.

И с великою силой свидетельствовали апостолы о воскресении Господа Иисуса, и благодать великая была на всех их.

Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх.

Ибо не было и никого нуждающегося между ними. А все, кто были собственниками земель или домов, продавая, приносили цену продаваемого

Не було між ними жодного нужденного. Бо ті, хто мав поле або дім, продавали їх та приносили кошти від проданого

и полагали у ног апостолов. И раздавалось каждому смотря по нужде его.

і клали біля ніг апостолів, а кожному давалося те, чого хто потребував.

Иосиф же, прозванный апостолами Варнавой, что в переводе значит «сын утешения», левит, родом Кипрянин,

Так Йосиф, прозваний апостолами Варнавою, — що в перекладі означає «син потіхи», — левіт, родом з Кіпру,

так как у него была земля, продав, принес деньги и положил к ногам апостолов.

мав поле; він продав його, приніс гроші й поклав біля ніг апостолів.

« 3 глава 5 глава »