Деяния 4 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Пераклад праваслаўнай царквы

 
 

А пока они говорили к народу, приступили к ним священники и начальник храмовой стражи и саддукеи,
 
Калі ж яны прамаўля́лі да наро́ду, падступíлі да іх святары́, і нача́льнік хра́мавай ва́рты, і садуке́і,

досадуя на то, что они учат народ и возвещают в Иисусе воскресение из мертвых,
 
раздражнёныя тым, што яны навуча́юць народ і абвяшча́юць у Іісусе ўваскрасе́нне з мёртвых;

и наложили на них руки и отдали под стражу до следующего дня, ибо был уже вечер.
 
і накла́лі на іх ру́кі, і ўзялí іх пад ва́рту да ра́ніцы, бо ўжо быў ве́чар.

Многие же из слышавших слово уверовали. И достигло число мужей тысяч до пяти.
 
Мно́гія ж з тых, што слу́халі сло́ва, уве́равалі; і ста́ла ко́лькасць мужо́ў такіх каля́ пяцí ты́сяч.

И было на следующий день, что собрались в Иерусалиме начальники их и старейшины и книжники,
 
І ста́лася на насту́пны дзень, што былí сабра́ны ў Іерусалім нача́льнікі іх, і старэ́йшыны, і кнíжнікі,

и Анна первосвященник и Каиафа, и Иоанн и Александр, и все, кто были из первосвященнического рода,
 
і Анна першасвята́р, і Каіа́фа, і Іаан, і Аляксандр, і іншыя з ро́ду першасвята́рскага;

и, поставив их посредине, допрашивали: какой силой или каким именем вы это сделали?
 
і, паста́віўшы іх пасярэ́дзіне, пыта́ліся: якою сілаю ці якім íмем зрабілі вы гэта?

Тогда Петр, исполнившись Духа Святого, сказал им: начальники народа и старейшины,
 
Тады Пётр, напо́ўніўшыся Ду́хам Святы́м, прамовіў да іх: нача́льнікі народа і старэ́йшыны Ізра́ільскія!

если нам сегодня чинят допрос о благодеянии человеку больному, каким образом он спасен,
 
калі нас сёння дапы́тваюць пра дабрадзе́йства хво́раму чалаве́ку, як ён быў ацалёны,

то да будет известно вам и всему народу Израильскому, что именем Иисуса Христа Назорея, Которого вы распяли, Которого Бог воздвиг из мертвых, — Им стоит он перед вами здоровый.
 
то няхай вядо́ма будзе ўсім вам і ўсяму народу Ізра́ільскаму, што íмем Іісуса Хрыста́ Назарэ́я, Якога вы распя́лі і Якога Бог уваскрасíў з мёртвых, — Ім паста́ўлены ён перад вамі здаро́вы;

Он есть Камень, признанный негодным вами — строителями, оказавшийся во главе угла.
 
Ён — ка́мень, якім вы, будаўнікí, пагрэ́бавалі, аднак ён стаў галаво́ю вугла́, і няма ні ў кім іншым спасе́ння,

И нет ни в ком другом спасения. Ибо под небом нет и иного имени, данного людям, которым надлежит нам быть спасенными.
 
бо няма пад небам іншага імя́, да́дзенага лю́дзям, праз якое нале́жыць нам спасцíся.

Видя же дерзновение Петра и Иоанна, и поняв, что они люди некнижные и простецы, удивлялись и признавали их, что они были с Иисусом.
 
Ба́чачы адва́гу Пятра і Іаана і разуме́ючы, што гэта людзі невучо́ныя і про́стыя, яны здзіўля́ліся, разам з тым і пазнава́лі іх, што тыя былí з Іісусам;

И видя, что человек, исцеленный, с ними стоит, ничего не могли возразить.
 
а ба́чачы ацалёнага чалавека, які стаяў з імі, не маглі нічога сказаць су́праць.

И, приказав им выйти вон из синедриона, совещались друг с другом
 
І, загада́ўшы ім вы́йсці з сінедрыёна, яны ра́іліся між сабою,

и говорили: что нам делать с этими людьми? Ведь то, что ими совершено замечательное знамение, это явно всем живущим в Иерусалиме, и мы не можем отрицать;
 
гаво́рачы: што нам рабіць з гэтымі людзьмí? бо я́ўны цуд, учы́нены імі, ўсім жыхара́м Іерусаліма вядо́мы, і мы не можам адмаўля́ць гэтага;

но, чтобы оно еще больше не распространилось в народе, пригрозим им, чтобы они уже от этого имени не говорили никому из людей.
 
але каб гэта шырэ́й не распаўсю́дзілася ў народзе, дава́йце накладзём суро́вую забаро́ну, каб яны больш не прамаўля́лі ў імя́ гэтае ніко́му з людзе́й.

И, призвав их, приказали совсем не говорить и не учить во имя Иисуса.
 
І, паклíкаўшы іх, яны загада́лі ім зусíм не абвяшча́ць і не навуча́ць у імя́ Іісуса.

Но Петр и Иоанн сказали им в ответ: рассудите, справедливо ли пред Богом, слушать вас больше чем Бога?
 
Але Пётр і Іаан, сказалі ім у адказ: судзíце, ці пра́ведна перад Богам слу́хацца вас больш, чым Бога́

Ибо не можем мы не говорить о том, что видели и слышали.
 
мы ж не можам не гаварыць пра тое, што ба́чылі і чу́лі.

И, снова пригрозив, отпустили их, так и не находя повода наказать их, из-за народа, потому что все прославляли Бога за происшедшее.
 
І, зноў пагразíўшы ім і не знайшо́ўшы за што пакара́ць, адпусцілі іх з-за народу, бо ўсе праслаўля́лі Бога за тое, што адбыло́ся;

Ибо больше сорока лет было тому человеку, над которым произошло это знамение исцеления.
 
а было́ больш за сорак гадо́ў таму чалаве́ку, з якім адбы́ўся гэты цуд ацале́ння.

Будучи отпущены, они пришли к своим и сообщили им всё, что им сказали первосвященники и старейшины.
 
Калі ж іх адпусцíлі, яны прыйшлі да сваіх і паве́дамілі тое, што́ ім гаварылі першасвятары́ і старэ́йшыны.

Они же, выслушав, возвысили голос к Богу и сказали: Владыко, Ты, сотворивший небо и землю, и море, и всё, что в них,
 
Тыя ж, пачуўшы, аднаду́шна ўзвы́сілі голас да Бога і сказалі: Уладару́! Ты Бог, Які ствары́ў неба, і зямлю́, і мора, і ўсё, што ў іх,

сказавший чрез Духа Святого, устами отца нашего Давида, отрока Твоего: «Почему разъярились язычники, и народы замыслили праздное?
 
Які ву́снамі айца нашага Давіда, слугí Твайго, сказаў Ду́хам Святы́м: «чаму ўзбунтава́ліся язы́чнікі і народы заду́малі ма́рнае́

Предстали цари земные, и начальники собрались вместе против Господа и против Помазанника Его».
 
паўста́лі цары́ зямны́я, і князí сабра́ліся разам су́праць Госпада і су́праць Хрыста Яго».

Собрались, ведь, воистину в городе этом на Святого Отрока Твоего Иисуса, Которого Ты помазал, Ирод и Понтий Пилат с язычниками и народами Израиля,
 
Бо сапраўды́ сабра́ліся ў горадзе гэтым су́праць Святога Сы́на Твайго Іісуса, пама́занага Табою, і Ірад, і Понцій Пілат з язы́чнікамі і народам Ізра́ільскім,

чтобы сделать то, чему предопределила быть Твоя рука и совет.
 
каб зрабіць тое, чаму ста́цца прадвы́значыла рука́ Твая і заду́ма Твая;

И теперь, Господи, взгляни на угрозы их и дай рабам Твоим со всяким дерзновением говорить слово Твое,
 
і цяпер, Госпадзі, спагля́нь на пагро́зы іх і дай рабам Тваім з усёй адва́гай прамаўля́ць слова Тваё

простирая руку Твою так, чтобы были исцеления, знамения и чудеса именем Святого Отрока Твоего Иисуса.
 
ў той час, калі Ты прасціра́еш руку́ Тваю для ацале́ння, каб знаме́нні і цу́ды здзяйсня́ліся ў імя́ Святога Сына Твайго Іісуса.

И когда они помолились, поколебалось место, где они были собраны, и исполнились все Святого Духа и говорили слово Божие с дерзновением.
 
І калі памалíліся яны, здрыгану́лася месца тое, дзе яны былí сабра́ны, і напо́ўніліся ўсе Ду́хам Святы́м ды прамаўля́лі слова Божае з адва́гаю.

Было же у множества уверовавших сердце и душа одна. И никто ничего из имения своего не называл собственным, но было у них всё общее.
 
У мно́ства ж тых, што ўве́равалі, было́ адно сэ́рца і адна душа́, і ніхто нічога з маёмасці сваёй не называ́ў сваім, але ўсё ў іх было́ супо́льнае.

И с великою силой свидетельствовали апостолы о воскресении Господа Иисуса, и благодать великая была на всех их.
 
І з вялікай сілаю Апосталы све́дчылі пра ўваскрасе́нне Госпада Іісуса Хрыста, і благада́ць вялікая была́ на ўсіх іх.

Ибо не было и никого нуждающегося между ними. А все, кто были собственниками земель или домов, продавая, приносили цену продаваемого
 
Не было́ сярод іх ніко́га, хто цярпе́ў няста́чу, бо ўсе, хто меў зямлю́ ці дамы́, прада́ўшы, прыно́сілі гро́шы за прада́дзенае

и полагали у ног апостолов. И раздавалось каждому смотря по нужде его.
 
і кла́лі да ног Апосталаў; і дава́лася кожнаму, колькі яму было́ патрэ́бна.

Иосиф же, прозванный апостолами Варнавой, что в переводе значит «сын утешения», левит, родом Кипрянин,
 
Так, Іасíя, назва́ны Апосталамі Варна́вам, што ў перакла́дзе азнача́е «сын суцяшэ́ння», левіт, родам Кіпрыёт,

так как у него была земля, продав, принес деньги и положил к ногам апостолов.
 
ме́ўшы поле, прада́ў яго, прынёс грошы і пакла́ў да ног Апосталаў.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.