Деяния 13 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Пераклад праваслаўнай царквы

 
 

Были же в Антиохии в местной церкви пророки и учители: Варнава, Симеон, называемый Нигер, и Лукий Киринеянин, Манаин, приближенный Ирода тетрарха, и Савл.
 
Былí ж у Антыяхíі ў та́машняй царкве некато́рыя прарокі і вучы́целі: Варнава, і Сімяо́н, якога звалі Нíгер, і Лукíй Кірыне́янін, і Манаíн, які гадава́ўся разам з Ірадам тэтра́рхам, і Саўл.

Когда они служили Господу и постились, Дух Святой сказал: отделите Мне Варнаву и Савла на дело, к которому Я призвал их.
 
Калі ж яны служы́лі Госпаду і пасцíлі, сказаў Дух Святы́: вы́лучыце Мне Варнаву і Саўла на справу, да якой Я паклíкаў іх.

Тогда они, совершив пост и молитву и возложив на них руки, отпустили их.
 
Тады яны, папасцíўшы і памаліўшыся, ускла́лі на іх ру́кі і адпусцíлі іх.

Итак, посланные Святым Духом, они пришли в Селевкию, а оттуда отплыли в Кипр,
 
І тыя, пасла́ныя Ду́хам Святы́м, прыйшлі ў Селеўкíю, а адтуль адплылí на Кіпр;

и прибыв в Саламин, проповедовали слово Божие в синагогах Иудейских; был же с ними и Иоанн, как помощник.
 
і, прыбы́ўшы ў Саламíн, прапаве́давалі слова Божае ў сінагогах Іудзейскіх; ме́лі яны таксама Іаана як памочніка.

Пройдя весь остров до Пафа, они нашли некоего человека волхва. Иудейского лжепророка, которому имя Вариисус.
 
Прайшоўшы ўвесь востраў аж да Па́фа, спатка́лі яны нейкага чалавека, чарадзе́я і лжэпраро́ка, Іудзея па íмені Варыісу́с,

Он был с проконсулом Сергием Павлом, мужем разумным. Этот, призвав Варнаву и Савла, пожелал услышать слово Божие.
 
які быў з прако́нсулам Се́ргіем Паўлам, чалавекам разумным. Гэты, паклíкаўшы Варнаву і Саўла, пажада́ў пачуць слова Божае;

Но противодействовал им Элима волхв (ибо таково в переводе имя его), стараясь отвратить проконсула от веры.
 
але ім супрацьстая́ў чарадзе́й Элíма, — так пераклада́ецца імя́ яго, — намага́ючыся адвярну́ць прако́нсула ад веры.

Но исполнившись Духа Святого, Савл, он же и Павел, устремив на него взор,
 
А Саўл, ён жа Павел, напо́ўніўшыся Ду́хам Святы́м і пільна ўгляда́ючыся ў яго,

сказал: о полный всякого коварства и всякого зла, сын диавола, враг всякой правды, перестанешь ли ты искривлять прямые пути Господни?
 
сказаў: о, по́ўны ўсякай хíтрасці і ўсякай зламы́снасці, сы́не дыя́вала, вораг усякай пра́веднасці! ці пераста́неш ты адво́дзіць ад прамы́х шляхо́ў Гасподніх?

И теперь, вот рука Господня на тебе, и ты будешь слеп, не видя солнца до времени. И тотчас напала на него мгла и тьма, и обращаясь во все стороны, он искал поводыря.
 
і цяпер, вось, рука́ Госпада на цябе, і будзеш ты сляпы́м і не ўбачыш сонца да пары́. І адразу напа́лі на яго змрок і цемра, і ён, абаро́чваючыся, шукаў павадыро́ў.

Тогда проконсул, увидев происшедшее, уверовал, дивясь учению Господню.
 
Тады прако́нсул, убачыўшы тое, што адбыло́ся, уве́раваў, ура́жаны вучэ́ннем Гасподнім.

А Павел и бывшие с ним, отплыв из Пафа, прибыли в Пергию в Памфилии. Иоанн же, отделившись от них, вернулся в Иерусалим.
 
Адплыўшы з Па́фа, Павел і тыя, што знахо́дзіліся з ім, прыбылí ў Пе́ргію Памфілíйскую, а Іаан, пакінуўшы іх, вярнуўся ў Іерусалім.

Они же, пройдя путь от Пергии, прибыли в Антиохию Писидийскую и, придя в синагогу в день субботний, сели.
 
Яны ж, пайшоўшы з Пе́ргіі, прыбылí ў Антыяхíю Пісіды́йскую і, увайшоўшы ў сінагогу ў дзень суботні, селі.

И после чтения Закона и Пророков начальники синагоги послали им сказать: мужи братья, если у вас есть слово наставления к народу, говорите.
 
Пасля чыта́ння закона і прарокаў нача́льнікі сінагогі паслалі сказаць ім: мужы́ браты́! калі ў вас ёсць слова настаўле́ння да народу, то прамаўля́йце.

И Павел, встав и дав знак рукой, сказал: мужи Израильские и боящиеся Бога, послушайте.
 
Павел, устаўшы і даўшы знак рукою, сказаў: мужы́ Ізра́ільскія і тыя, хто баіцца Бога, паслу́хайце!

Бог народа этого, Израиля, избрал отцов наших и возвысил народ во время пребывания в земле Египетской, и рукою высокою вывел их из нее,
 
Бог народа гэтага вы́браў айцоў нашых, і ўзвы́сіў народ гэты ў час пражыва́ння яго ў зямлі Егіпецкай, і руко́ю высо́каю вы́веў іх з яе,

и около сорока лет терпел их в пустыне
 
і каля сарака́ гадоў ча́су карміў іх у пусты́ні;

и, истребив семь народов в земле Ханаанской, дал им в наследие землю их
 
і, знíшчыўшы сем народаў у зямлі Ханаа́нскай, даў ім у спа́дчыну зямлю́ тых;

приблизительно на четыреста пятьдесят лет. И после этого дал судей до Самуила пророка.
 
і пасля гэтага, каля чатырохсо́т пяцíдзесяці гадоў, даваў ім су́ддзяў да Самуіла прарока;

И затем они просили царя, и дал им Бог Саула, сына Киса, мужа из колена Вениаминова, на сорок лет.
 
і потым папрасілі яны цара, і даў ім Бог Сау́ла, сына Кíсавага, му́жа з кале́на Веніямíнавага, гадоў на сорак;

И отстранив его, Он воздвиг им в цари Давида, о котором и сказал во свидетельство: «Я нашел Давида, сына Иессея, мужа по сердцу Моему, который исполнит всю волю Мою».
 
і, адхілíўшы яго, паставіў ім царом Давіда, пра якога і сказаў, засве́дчыўшы: Я знайшоў Давіда, сына Іесе́евага, му́жа, які Мне па сэ́рцы і які здзе́йсніць усе жада́нні Мае́.

От его-то семени Бог, по обещанию, привел Израилю Спасителя Иисуса
 
З яго се́мені Бог паводле абяца́ння ўздзвíгнуў Ізра́ілю спасенне — Іісуса,

после того, как Иоанн проповедовал, перед самым явлением Его, крещение покаяния всему народу Израильскому.
 
пасля таго, як Іаан прапаве́даваў, перад са́мым яўле́ннем Яго, хрышчэ́нне пакая́ння ўсяму народу Ізраільскаму.

А когда Иоанн завершил свое поприще, он говорил: «я не то, что вы обо мне думаете; но вот, идет за мною Тот, у Которого я недостоин развязать обувь на ногах».
 
Калі ж завярша́ў Іаан дзе́йнасць сваю, то гаварыў: за каго вы прыма́еце мяне́ я не той, але вось, ідзе за мною Той, у Каго я нява́рты развяза́ць абу́так на нагах.

Мужи братья, сыны рода Авраамова, и боящиеся Бога между вами: нам послано слово спасения этого.
 
Мужы́ браты́, сыны́ роду Аўраа́мавага, і тыя сярод вас, хто баіцца Бога! вам пасла́на сло́ва спасе́ння гэтага.

Ибо живущие в Иерусалиме и начальники их, не узнав Его, исполнили и голоса пророков, читаемые каждую субботу, осудив Его.
 
Бо жыхары́ Іерусаліма і нача́льнікі іх, не пазна́ўшы Яго і асудзíўшы, спо́ўнілі сло́вы прарокаў, што чыта́юцца кожную суботу;

И не найдя никакого основания для смерти, упросили Пилата убить Его.
 
і, не знайшо́ўшы нія́кай віны́, ва́ртай смерці, прасілі Пілата забіць Яго;

Когда же исполнили всё написанное о Нем, то, сняв с древа, положили Его в гробницу,
 
калі ж вы́каналі ўсё, напíсанае пра Яго, то, зня́ўшы з дрэва, пакла́лі Яго ў магілу.

Но Бог воздвиг Его из мертвых.
 
Але Бог уваскрасіў Яго з мёртвых;

Он являлся в течение многих дней пришедшим вместе с Ним из Галилеи в Иерусалим. Они теперь свидетели Его перед народом.
 
Ён яўля́ўся на праця́гу многіх дзён тым, якія прыйшлі з Ім з Галілеі ў Іерусалім; яны цяпе́р све́дкі Яго перад народам.

И мы вам благовествуем обещание, которое дано было отцам,
 
І мы вам дабраве́сцім пра абяца́нне, да́дзенае айцам, што Бог вы́канаў яго для нас, дзяцей іхніх, уваскрасíўшы Іісуса,

что Бог его исполнил для нас, их детей, воскресив Иисуса, как и написано в псалме втором: «Ты — Сын Мой, Я сегодня родил Тебя».
 
як і напíсана ў псалме́ другім: «Ты Сын Мой, Я сёння нарадзíў Цябе».

А что Он воскресил Его из мертвых, так что Он уже не обратится в тление, — Он сказал так: «Я дам вам святое достояние Давидово непреложное».
 
А пра тое, што Ён уваскрасíў Яго з мёртвых, так што Ён ужо не абе́рнецца ў тле́нне, Ён сказаў так: «Я дам вам святое, абяца́нае Давіду, непару́шнае».

Поэтому Он и в другом месте говорит: «Ты не дашь святому Твоему увидеть тление».
 
Таму і ў іншым месцы кажа: «не дасí Святому Твайму ўба́чыць тле́ння».

Но Давид, послужив в своем поколении совету Божию, почил и приложился к отцам своим и увидел тление.
 
Давід жа, паслужы́ўшы ў пакале́нні сваім волі Божай, спачы́ў, і далучы́ўся да айцоў сваіх, і ўба́чыў тле́нне;

Тот же, Кого Бог воздвиг, не увидел тления.
 
а Той, Якога Бог уваскрасíў, не ўба́чыў тле́ння.

Итак, да будет известно вам, мужи братья, что ради Него вам возвещается отпущение грехов, и во всём, в чем вы не могли быть оправданы Законом Моисеевым,
 
Няхай жа будзе вам вядо́ма, мужы́ браты́, што дзе́ля Яго абвяшча́ецца Вам прабачэ́нне грахоў;

всякий верующий оправдывается Им.
 
і ва ўсім, у чым вы не маглі апраўда́цца законам Маісе́евым, кожны ве́руючы апра́ўдваецца Ім.

Итак, берегитесь, чтобы не пришло на вас сказанное у Пророков:
 
Дык сцеражы́цеся, каб не прыйшло на вас тое, пра што ска́зана ў прарокаў:

«Посмотрите, презрители, подивитесь и сгиньте, потому что дело делаю Я в дни ваши, дело, которому вы никак не поверите, если кто расскажет вам».
 
«глядзíце, пага́рдлівыя, падзіву́йцеся, і ўбачце, і згíньце; таму што Я здзяйсня́ю справу ў дні вашы, справу, якой вы ніяк не паверылі б, калі б хто-не́будзь расказаў вам».

И когда они выходили, их просили, чтобы в следующую субботу им сказаны были эти слова.
 
І калі яны выхо́дзілі з сінагогі Іудзейскай, язычнікі прасілі іх у насту́пную суботу гаварыць ім пра тое ж самае;

И когда собрание было распущено, последовали многие из Иудеев и благоговейных прозелитов за Павлом и Варнавой, которые, беседуя с ними, убеждали их пребывать в благодати Божией.
 
калі ж сход быў распу́шчаны, то многія з Іудзеяў і набо́жных празелíтаў пайшлі за Паўлам і Варнавам, якія, размаўля́ючы з імі, перако́нвалі іх застава́цца ў благада́ці Божай.

А в следующую субботу почти весь город собрался слушать слово Божие.
 
У насту́пную суботу амаль увесь горад сабра́ўся, каб паслу́хаць сло́ва Божае;

Но Иудеи, увидев толпу народа, исполнились зависти и возражали с хулой тому, что говорил Павел.
 
але Іудзеі, уба́чыўшы народ, напо́ўніліся за́йздрасцю і, пярэ́чачы і блюзне́рачы, працíвіліся таму, што гаварыў Павел.

А Павел и Варнава с дерзновением сказали: вам прежде всего должно было быть проповедано слово Божие. Так как вы отвергаете его и не считаете себя достойными вечной жизни, то вот, мы обращаемся к язычникам.
 
Тады Павел і Варнава адва́жна сказалі: вам першым павінна было́ быць прамо́ўлена сло́ва Божае, але паколькі вы адвярга́еце яго і са́мі сябе робіце нява́ртымі вечнага жыцця́, то вось, мы звярта́емся да язычнікаў;

Ибо так заповедал нам Господь: «Я положил Тебя во свет язычникам, чтобы Ты был во спасение до края земли».
 
бо так запаве́даў нам Гасподзь: «Я паставіў Цябе быць святлом для язы́чнікаў, каб Ты быў спасе́ннем да кра́ю зямлі».

Слыша это, язычники радовались и прославляли слово Господне, и уверовали все, которые были предназначены к жизни вечной.
 
Слу́хаючы гэта, язычнікі радаваліся і ўслаўля́лі сло́ва Гасподняе, і ўве́равалі ўсе, прызна́чаныя для вечнага жыцця́;

И распространялось слово Господне по всей стране.
 
і слова Гасподняе распаўсю́джвалася па ўсёй краіне.

Но Иудеи настроили благоговейных почтенных женщин и первых людей города и подняли гонение на Павла и Варнаву и изгнали их из своих пределов.
 
Але Іудзеі, падмо́віўшы набо́жных і паважа́ных жанчын і першых сярод гараджа́н, учынíлі гане́нне на Паўла і Варнаву і вы́гналі іх з ме́жаў сваіх.

А они, стряхнув на них пыль со своих ног, пришли в Иконию.
 
Яны ж, абтро́сшы на іх пыл з ног сваіх, пайшлі ў Іканíю.

Ученики же исполнялись радости и Святого Духа.
 
А вучні напаўня́ліся радасцю і Ду́хам Святы́м.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.