Деяния 4 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Хоменка

А пока они говорили к народу, приступили к ним священники и начальник храмовой стражи и саддукеи,

Коли вони ще промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму й садукеї,

досадуя на то, что они учат народ и возвещают в Иисусе воскресение из мертвых,

незадоволені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих,

и наложили на них руки и отдали под стражу до следующего дня, ибо был уже вечер.

і наклали на них руки та й кинули їх у в'язницю аж до ранку, бо вже був вечір.

Многие же из слышавших слово уверовали. И достигло число мужей тысяч до пяти.

Однак, багато з тих, що чули слово, увірували, а число чоловіків — було яких 5 000.

И было на следующий день, что собрались в Иерусалиме начальники их и старейшины и книжники,

На другий день зібралися їхні начальники, старші та книжники в Єрусалим,

и Анна первосвященник и Каиафа, и Иоанн и Александр, и все, кто были из первосвященнического рода,

і первосвященик Анна, і Каяфа, і Йоан, й Олександер, і скільки було з первосвященичого роду.

и, поставив их посредине, допрашивали: какой силой или каким именем вы это сделали?

Вони поставили їх посередині й питали: «Якою силою або яким ім'ям ви це зробили?»

Тогда Петр, исполнившись Духа Святого, сказал им: начальники народа и старейшины,

Тоді Петро, наповнений Духом Святим, до них промовив: «Начальники народу й старші!

если нам сегодня чинят допрос о благодеянии человеку больному, каким образом он спасен,

Коли вже нас допитують сьогодні про добре діло, зроблене недужому, і як він став здоровим,

то да будет известно вам и всему народу Израильскому, что именем Иисуса Христа Назорея, Которого вы распяли, Которого Бог воздвиг из мертвых, — Им стоит он перед вами здоровый.

то нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім'ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розіп'яли, а якого Бог воскресив з мертвих, — ним цей стоїть здоровий перед вами.

Он есть Камень, признанный негодным вами — строителями, оказавшийся во главе угла.

Він — отой камінь, яким ви, будівничі, знехтували і який став головним на розі.

И нет ни в ком другом спасения. Ибо под небом нет и иного имени, данного людям, которым надлежит нам быть спасенными.

І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися.»

Видя же дерзновение Петра и Иоанна, и поняв, что они люди некнижные и простецы, удивлялись и признавали их, что они были с Иисусом.

Побачивши сміливість Петра і Йоана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і спізнали, що вони були з Ісусом;

И видя, что человек, исцеленный, с ними стоит, ничего не могли возразить.

та бачивши, що вилікуваний чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти.

И, приказав им выйти вон из синедриона, совещались друг с другом

Звелівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою і говорили:

и говорили: что нам делать с этими людьми? Ведь то, что ими совершено замечательное знамение, это явно всем живущим в Иерусалиме, и мы не можем отрицать;

«Що нам із цими людьми робити? Бож вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо.

но, чтобы оно еще больше не распространилось в народе, пригрозим им, чтобы они уже от этого имени не говорили никому из людей.

Але, щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш в це ім'я нікому з людей.»

И, призвав их, приказали совсем не говорить и не учить во имя Иисуса.

І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили, ані не навчали іменем Ісуса.

Но Петр и Иоанн сказали им в ответ: рассудите, справедливо ли пред Богом, слушать вас больше чем Бога?

Та Петро і Йоан сказали їм у відповідь: «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, — розсудіть!

Ибо не можем мы не говорить о том, что видели и слышали.

Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.»

И, снова пригрозив, отпустили их, так и не находя повода наказать их, из-за народа, потому что все прославляли Бога за происшедшее.

Ті, погрозивши знов їм, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося.

Ибо больше сорока лет было тому человеку, над которым произошло это знамение исцеления.

Чоловік же, над яким сталося це чудо оздоровлення, мав понад сорок років.

Будучи отпущены, они пришли к своим и сообщили им всё, что им сказали первосвященники и старейшины.

А як їх відпустили, вони прибули до своїх і розповіли, що первосвященики і старші до них сказали.

Они же, выслушав, возвысили голос к Богу и сказали: Владыко, Ты, сотворивший небо и землю, и море, и всё, что в них,

Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є.

сказавший чрез Духа Святого, устами отца нашего Давида, отрока Твоего: «Почему разъярились язычники, и народы замыслили праздное?

Ти сказав Духом Святим через уста батька нашого Давида: Чого заметушилися погани й задумали народи марне?

Предстали цари земные, и начальники собрались вместе против Господа и против Помазанника Его».

Царі землі зібралися, і князі зійшлися докупи на Господа і на помазаника його.

Собрались, ведь, воистину в городе этом на Святого Отрока Твоего Иисуса, Которого Ты помазал, Ирод и Понтий Пилат с язычниками и народами Израиля,

Зійшлися бо справді у цім місті проти слуги твого святого Ісуса якого ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими,

чтобы сделать то, чему предопределила быть Твоя рука и совет.

зробити те, що твоя всемогутність і мудрість уже наперед були постановили, щоб сталося.

И теперь, Господи, взгляни на угрозы их и дай рабам Твоим со всяким дерзновением говорить слово Твое,

І нині, Господи, споглянь на їхні погрози й дай твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати твоє слово.

простирая руку Твою так, чтобы были исцеления, знамения и чудеса именем Святого Отрока Твоего Иисуса.

Простягни твою руку на вилікування, нехай стаються знаки і чудеса іменем святого слуги твого Ісуса.»

И когда они помолились, поколебалось место, где они были собраны, и исполнились все Святого Духа и говорили слово Божие с дерзновением.

А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже.

Было же у множества уверовавших сердце и душа одна. И никто ничего из имения своего не называл собственным, но было у них всё общее.

Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось з того, що кому належало, але все в них було спільне.

И с великою силой свидетельствовали апостолы о воскресении Господа Иисуса, и благодать великая была на всех их.

Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всім вельми любі.

Ибо не было и никого нуждающегося между ними. А все, кто были собственниками земель или домов, продавая, приносили цену продаваемого

Тому й ніхто з них не був у злиднях, бо ті, що були власниками земель або мали доми, їх продавали, приносили гроші за продане

и полагали у ног апостолов. И раздавалось каждому смотря по нужде его.

та й клали в ноги апостолів, — і роздавалось це кожному за його потребою.

Иосиф же, прозванный апостолами Варнавой, что в переводе значит «сын утешения», левит, родом Кипрянин,

А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син утіхи, левіт, родом з Кіпру,

так как у него была земля, продав, принес деньги и положил к ногам апостолов.

мав поле; продавши його, він приніс гроші й поклав у ногах апостолів.

« 3 глава 5 глава »