Деяния 14 глава

Деяния апостолов
Русского Библейского Центра → Сучасний переклад

В Иконии они вдвоем пришли в иудейскую синагогу и говорили так, что многие и многие — как иудеи, так и эллины — приняли веру.

Так само і в Іконії Павло та Варнава пішли до юдейської синагоги, і говорили там так, що величезна кількість як юдеїв, так і поган, увірували.

Но те иудеи, что были не согласны, сумели враждебно настроить язычников против братьев.

Але юдеї, котрі не повірили, почали підбурювати поган, викликавши в тих лихі почуття до віруючих.

Все-таки Павел и Варнава пробыли здесь довольно долго. Они смело говорили о Господе, а Он их речам сообщал Свою благодатную силу и их руками совершал дивные дела и чудеса.

Павло й Варнава довго лишалися в Іконії, і відважно проповідували в ім’я Господа. Та Він підтверджував Послання милості Своєї, допомагаючи Павлу і Варнаві творити дивовижні знамення й чудеса.

Город разделился надвое: одни взяли сторону иудейскую, другие — апостольскую.

Тож люди в місті розділилися: одні підтримували юдеїв, інші — апостолів.

Язычники, иудеи и местная власть сговорились было учинить над ними расправу: побить камнями.

Деякі погани та юдеї на чолі зі своїми вождями, намагалися побити Павла і Варнаву камінням.

Почуяв это, апостолы бежали в ликаонские города Листру и Дербу и в тех краях

6-7 Довідавшись про це, Павло з Варнавою втекли до міст Лістри й Дервії, що в Лікаоніі, та довколишніх земель, де продовжували проповідувати Благовість.

Продолжали возвещать евангелие.

В Листре сидел и никогда от рождения не ходил некий калека с отнявшимися ногами.

У Лістрі мешкав один каліка, кривий від народження, який ніколи не ходив.

Павел говорил, он слушал, и Павел, пристально глядя на него, увидел в нем для исцеления достаточно веры

Він уважно слухав, як говорив Павло. Павло пильно подивився на каліку і, відчувши, що той мав віру зцілитися,

И крикнул: «А ну-ка, вставай!». Тот вскочил и пошел.

голосно промовив: «Підведися й стань на ноги!» І тієї ж миті каліка скочив на ноги й почав ходити.

Павел сделал это у всех на глазах, и толпа ликаонян начала выкрикивать на своем языке: «Сошли к нам в образе человеческом боги!».

Коли люди в натовпі побачили, що зробив Павло, вони почали голосно вигукувати лікаонською мовою: «Боги стали подібні до людей і зійшли до нас!»

Ликаоняне называли Варнаву Зевсом, а Павла — за его веское слово — Гермесом.

Варнаву вони називали Зевсом, а Павла — Гермесом, оскільки здебільшого він говорив.

Жрец Зевса — идола, установленного на окраине города, — пригнал к воротам быков, увешанных венками. Здесь перед толпой он стал готовиться принести им жертву.

Жрець, який служив у храмі Зевса, що був розташований відразу за містом, привів биків, та приніс вінки до міської брами. Він, а також і весь натовп, збиралися принести пожертву Варнаві та Павлу.

Когда это дошло до Варнавы и Павла, апостолы разодрали на себе одежду и с громкими криками выбежали к толпе. Они говорили:

Почувши про це, апостоли Павло та Варнава у гніві роздерли на собі одяг.[37] Вони кинулися у натовп, вигукуючи:

«Что вы делаете? Мы такие же люди, как вы, а только пришли к вам с добрым словом: от этих безделиц обратитесь к Богу Живому, сотворившему и небо, и землю, и море, и все, что в них.

«Люди! Нащо ви таке робите? Ми такі ж люди, як і ви! Ми прийшли, щоб розповісти вам Благовість, і відвернути вас від цих негідних справ до живого Бога. Бога, Який створив небо і землю, і море, і все, що є на небі, на землі та в морі.

Он в первых поколениях позволил всем народам пройти их собственным путем,

В минулі часи Він дав волю кожному народові йти своїм власним шляхом,

Хотя и не прекращал напоминать о Себе благодеяниями: дождями с неба, обилием плодов ко времени, пищей у вас на столе, всей радостью жизни».

але Він ніколи не залишав вас без свідчень про Себе. Він творив добро для вас: проливаючи на вас дощ із небес, і даючи збіжжя в належну пору, даруючи вам хліб щоденний і сповнюючи радістю ваші серця».

Этими словами они, хоть и с трудом, но все-таки успокоили толпу, не позволив ей принести им жертву.

Навіть промовляючи таке, Павлові й Варнаві було важко втримати людей, які прагнули принести їм пожертви.

Но пришли иудеи из Антиохии и Икония и переманили толпу. Павла побили камнями и, полагая, что он мертв, оттащили за город.

Згодом прийшли деякі юдеї з Антиохії та Іконії, й переконали натовп піти проти Павла. Тоді люди закидали Павла камінням, а потім витягли його за межі міста і кинули, вважаючи, що він мертвий.

Вокруг него собрались ученики. И тут он встал. В город он вернулся, но на другой день ушел с Варнавой в Дербу.

Але коли над ним зійшлися учні, Павло підвівся й повернувся до міста, а наступного дня разом з Варнавою вирушив до Дервії.

Возвестив евангельскую весть в этом городе, они приобрели много учеников и затем вернулись в Листру, Иконию и Антиохию.

21-22 В Дервії вони проповідували Благовість і придбали багато послідовників, а потім повернулися до Лістри, Іконії та Антиохії. Там вони зміцнювали душі віруючих, надихали їх перебувати у вірі. Вони казали: «Щоб увійти до Царства Божого, ми маємо пройти через багато страждань».

В учениках они поддерживали решимость никогда не терять веры и говорили им: «Путь в Божье Царство пролегает через многие страдания».

Во главе каждой церкви они поставили пресвитеров и, помолившись, с постом, предали их Господу по своей в Него вере.

Павло і Варнава призначали старійшин у кожній церкві. Молитвою і постом вони ввіряли старійшин Господу, в Якого ті повірили.

Пройдя через Писидию, они пришли в Памфилию,

Пройшовши через Пісідію, Павло й Варнава прийшли до Памфилії.

Где проповедовали Слово в Перге. Спустились в Атталию.

А коли розповіли про Послання Господа в Пергії, то вирушили до Атталії.

Оттуда они отплыли в Антиохию, где по Божьей милости начинали дело, которое теперь исполнили.

А звідти відпливли до Антиохії, де їм було Божою милістю доручено справу, яку вони виконали.

По прибытии туда они собрали церковь и всех известили о том, как распорядился ими Бог и как язычникам Он отворил дверь веры.

Прибувши до Антиохії, вони зібрали всіх віруючих й розповіли їм про все, що Бог зробив через них. Павло й Варнава також повідомили, що Бог відчинив браму віри для поган.

И не сразу закончился этот их визит к ученикам.

І вони довго лишалися там з іншими віруючими.

« 13 глава 15 глава »