Римлян 10 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Сучасний переклад → Пераклад Сабілы і Малахава

Брати і сестри мої! Від усього серця бажаю спасіння ізраїльтянам і молю Бога про це.

Браты! з маім глыбокім сардэчным перажываньнем (я) у прашэньні перад Богам за Ізраэль аб (ягоным) выратаваньні.

Я свідчу про те, що мають вони палке прагнення наслідувати Бога, та не знають, як це робити.

Бо сьведчу ім, што (яны) маюць руплівасьць па Богу, але бязь ве́даньня (праўды Бога).

Бо не знали вони Божої праведності, та намагалися заснувати свою власну праведність, не підкоряючись волі Божій.

Бо ня разумеючы праведнасьці Бога і імкнучыся ўстанавіць сваю праведнасьць, яны ня пакарыліся праведнасьці Бога;

Христос — мета Закону, щоб кожний віруючий став праведним перед Богом.

бо канец Закону — Хрыстос, на апраўданьне кожнаму веручаму.

Мойсей пише про праведність перед Богом, яка йде від Закону: «Людина, котра дотримується Закону, буде жити ним».

Бо Масей піша аб праведнасьці паводля Закону: чалавек, які яго споўніў, жыць будзе ім.

Але про праведність, яку дає віра, у Святому Писанні сказано так: «Не питай себе: „Хто вознесеться на Небо?” (тобто щоб привести Христа на землю).

А праведнасьць ад веры кажа так: ня кажы ў сэрцы тваім: хто ўзыйдзе на Неба?, гэта значыць Хрыста зьвесьці (уніз);

Або „Хто спуститься в безодню?” (тобто щоб повернути Христа з мертвих)».

альбо: «хто сыйдзе ў бяздоньне?», гэта значыць Хрыста із мёртвых узьвесьці.

Ні! Що сказано у Святому Писанні? «Слово Боже поруч з тобою, на устах твоїх і в твоєму серці».

Але што кажа (Пісаньне)? «Блізка да цябе слова, у вуснах тваіх і ў сэрцы тваім», гэта значыць слова веры, якое мы абвяшчаем.

Ось це слово: «Якщо ти визнаєш власними устами: „Ісус — Господь” — і повіриш серцем своїм, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш врятований».

Таму што, калі ты вызнаў вуснамі тваімі Госпада Ісуса і паверыў у сэрцы тваім, што Бог уваскрасіў Яго зь мёртвых, будзеш выратаваны:

Адже ми віримо всім серцем в Ісуса, й саме це робить нас праведними перед Богом. Ми вголос підтверджуємо віру, та через те отримуємо спасіння.

бо сэрцам верыцца дзеля праведнасьці, а вуснамі вызнаецца дзеля збаўленьня.

Бо сказано у Святому Писанні: «Хто вірить у Нього, не буде розчарований».

Бо Пісаньне гаворыць: «Кожны, хто верыць у Яго, ня будзе пасаромлены».

Адже немає різниці між юдеєм і неюдеєм, бо той самий Господь є Господом над усіма людьми. Він сповнений милосердя до всіх, хто просить Його про допомогу, виявляючи свою віру в Нього.

Таму што няма розьніцы паміж жыдом і эллінам, таму што Ён — Госпад усіх, багаты для ўсіх, хто кліча Яго.

Бо «кожен, хто покличе ім’я Господа,[10] буде врятований».

Бо кожны, хто б ні прыклікаў Імя Госпада, будзе збаўлены.

Але як же люди зможуть кликати Господа на допомогу, якщо вони не повірили в Нього? Як можуть вони повірити, якщо нічого не чули про Бога? І як вони почують, коли ніхто не проповідує про Нього?

Як жа будуць клікаць (Таго), у Каторага ня ўверавалі? Як жа павераць у (Таго), пра Каторага ня пачулі? Як жа пачуюць бяз абвяшчаючага?

А як вони будуть проповідувати, коли їх не послано для цього? Як сказано у Святому Писанні: «Як це прекрасно бачити тих, хто приносить Добру Звістку».

Як жа будуць абвяшчаць, калі ня будуць пасланыя? Як напісана: «Як прыгожыя ногі тых, хто дабравесьцяць мір, дабравесьцяць добрае!» (Гісая 52:7).

Та не всі ізраїльтяни прийняли Благовість. Ще Ісая запитав Всевишнього: «Господи, хто повірив у те, що почув від нас?»

Але ня ўсе паслухалі Эвангельля. Бо Гісая кажа: «Госпадзе! Хто паверыў паведамленьню нашаму?»

Віра приходить тоді, коли люди слухають Послання, а чують вони тоді, коли хтось проповідує Добру Звістку про Ісуса Христа.

Такім чынам, вера — ад пачутага, а слуханьне — у Слове Бога.

Але я запитую: «Хіба люди не чули Послання?» Звісно, чули! У Святому Писанні сказано: «По всій землі линуть голоси їхні, слова їхні сягнули краю світу».

Але пытаюся: хіба яны ня пачулі? Больш таго, па ўсёй зямлі прайшоў голас іхны (прапаведуючых), і да межаў заселенай зямлі (прайшлі) словы іхныя.

Але я кажу: «Хіба ж народ Ізраїлю не зрозумів?» Спочатку Мойсей повторив слова Божі: «Я візьму народ, який не є народом, і завдам вам ревнощів. Я візьму народ, який не має розуму, і завдам вам гніву». Повторення

Але пытаюся: хіба Ізраэль ня ведаў? Масей гаворыць першы: «Я прывяду вас да рупнасьці ня народам; раздражню вас народам някемлівым».

Потім Ісая, посилаючись на Бога, так відважився сказати: «І знайшли Мене ті, хто не шукав, а відкрився Я тим, хто й не питав про Мене».

Гісая асьмеліваецца і кажа: «Я знойдзен тымі, хто Мяне ня шукаў, Я стаўся яўным для тых, што ня пыталіся пра Мяне».

Але Бог сказав про народ Ізраїлю: «Цілий день Я простягав руки Свої, щоб обійняти народ, який лишався непокірливим і впертим».

Да Ізраэля ж гаворыць: «Увесь дзень Я працягваў Рукі Мае да народу няпаслухмянага і ўпартага».

« 9 глава 11 глава »