Євреїв 12 глава

Послання до євреїв
Сучасний переклад → Cовременный перевод WBTC

Завдяки тим великим людям, ми маємо так багато прикладів непохитної віри. Тож відкиньмо все, що перешкоджає нам подолати відстань і перемогти в змаганнях; усе що уповільнює наш біг, разом із гріхом, який постійно примушує нас падати.

Так как вокруг нас облако свидетелей, отбросим то, что мешает нам, а также и грех, который так легко пристаёт к нам, и с терпением и упорством последуем предназначенным нам путём.

Хай завжди перед очима нашими буде Ісус, наш Провідник у вірі, Який приведе її до досконалості. Заради радості, що чекала на Нього, Христос витерпів страту на хресті й, прийнявши цю ганьбу, тепер посів Своє місце по праву руку від Божого престолу.

Не отводите своего взора от Иисуса, Того, Кто ведёт нас за собой в вере нашей и Сам совершенен. Ради той радости, что ожидала Его, Иисус принял смерть на кресте, презрев позор распятия, и теперь занял Своё место по правую руку от престола Божьего.

Пам’ятайте про Нього, Хто виніс таку наругу з боку грішників, щоб ви тепер не занепадали духом й не полишили ваші старання.

Подумайте о Том, Кто вытерпел такое поругание со стороны грешников ради того, чтобы вы не ослабели духом.

Ваша боротьба з гріхом ще не стала для вас боротьбою до смерті.

В вашей борьбе с грехом вам ещё не приходилось сражаться насмерть.

Ви — діти Господні. Тож невже ви забули слова втіхи, звернені до вас: «Мій сину, не нехтуй покаранням Господнім і докори Його не вважай тягарем.

Возможно, вы забыли слово ободрения, обращённое к вам как к сыновьям: "Сыновья мои, не относитесь с легкостью к строгости Господней и не падайте духом, когда Он упрекает вас.

Бо суворість Господня — тим, кого Він любить, й покарання Його — тим, кого вважає за Своїх дітей». Книга Приказок

Ибо Господь взыскивает строго с тех, кого любит, и наказывает тех, кого принимает в сыновья".

Терпіть недолю як Батьківське покарання: то Бог суворий з вами як зі Своїми дітьми. Бо ж яку дитину батько не карає?

Терпите же невзгоды, как наказание Божье. Они доказывают, что Бог обращается с вами как с сыновьями, ибо какого же сына не наказывает отец?

Якщо ж ніхто вас не карає (кожну дитину карають), то, значить, ви не є законними дітьми, ви не є справжніми синами.

Если вас не наказывают, как наказывают сыновей, то вы незаконные дети, а не истинные сыновья.

Крім того, всі ми маємо батьків — людей, які виховують нас і яких ми поважаємо. Тож наскільки більше мусимо ми підкорятися нашому духовному Батькові, щоб жити.

Кроме того, у всех нас были отцы по плоти, которые наказывали нас, и мы относились к ним с уважением. Разве мы не должны проявить ещё большее послушание нашему духовному Отцу?

Суворість наших земних батьків — нетривала. Вони суворі з нами мірою свого розуміння, а Бог суворий з нами для того, щоб ми могли розділити з Ним Його святість.

Наши отцы по плоти взыскивали с нас короткое время по своему разумению, Он же взыскивает ради нашего блага, чтобы мы приобщились святости Его.

Немає такої кари, яка б здавалася приємною, бо вона завдає болю, але згодом, тим, хто навчений нею, вона приносить мирний врожай праведного життя.

Мы не любим, когда нас наказывают, нам это неприятно; но позже те, кто был научен наказаниями, пожинают мирную жатву праведной жизни.

Тож підніміть свої охлялі руки й зміцніть немічні коліна.

Вы ослабели. Так окрепните же снова!

Живіть праведним життям, щоб отримати порятунок, і щоб неміч не спричинила вашу загибель.

Живите праведно, чтобы спастись и чтобы ваша слабость не стала причиной вашей погибели.

Прагніть жити в мирі з усіма людьми. Тримайтеся подалі від гріха, та прагніть святого життя, бо без цього ніхто не зможе побачити Господа.

Старайтесь жить в мире со всеми, старайтесь жить без греха, ибо без святости никто не увидит Господа.

Пильнуйте, щоб ніхто не втратив милості та віри Божої і став подібний до гіркої рослини, яка створить ускладнення для вас і отруїть багатьох інших.

Смотрите, чтобы никто не оказался без благодати Божьей и не уподобился горькому корню, который может погубить многих,

Пильнуйте, щоб ніхто не став розпусником або безбожником, як той Ісав,[35] що свої права старшого сина віддав за тарілку їжі.

и чтобы никто не стал развратником или безбожником, который бы, как Исав, за одну похлёбку продал своё первородство.

А потім, як ви знаєте, коли він хотів успадкувати благословення, то був відштовхнутий своїм батьком. І хоч лив сльози, але змінити нічого не міг.

После этого, как вы знаете, Исав хотел получить благословение отца, и, хотя он и молил его об этом со слезами, отец отказал ему, ибо Исав не мог изменить сделанного.

Ви не прийшли до місця, яке можна побачити або торкнутись, подібно до гори, котру бачив народ ізраїльський, що горить вогнем, та вкрита темрявой, мороком й бурею.

Вы пришли не к горе, которой можно коснуться и которая пышет огнём, не к темноте, печали и буре,

Ви не почули звуків сурми й голосу, що промовляв слова, після яких кожен благав, щоб більше не було до нього ніяких слів.

не к звуку трубы или голоса, произносящего слова, голоса, заставляющего слышащих его молить, чтобы больше никакие слова к ним обращены не были.

Бо не могли вони витримати того, що було наказано їм: «Якщо хоча б тварина торкнеться тієї гори, то враз повинна бути побита камінням».

Ибо они не хотели слышать эту заповедь: "Если что-нибудь, пусть даже животное, коснётся этой горы, оно будет побито камнями."

Видовище було таким жахливим, що Мойсей промовив: «Я тремчу від страху». [36]

И в самом деле, это было такое устрашающее зрелище, что Моисей сказал: "Я трепещу от страха."

Але ви прийшли до гори Сіон, до міста Бога живого — Небесного Єрусалиму,[37] до тисяч і тисяч радісних Ангелів, які зібралися разом на свято.

Вы же пришли к горе Сион, к городу Бога живого, небесному Иерусалиму. И вы пришли к тысячам и тысячам ангелов, собравшимся вместе в радости.

Ви прийшли на зібрання першородних синів [38] Божих, чиї імена написані на Небесах. Ви прийшли до Бога — Судді всіх людей. Ви прийшли до душ праведників, які вже стали досконалими.

И пришли вы к церкви сыновей перворождённых, чьи имена записаны на небесах. И пришли вы к Богу, Судье всех людей, и к духам праведников, достигших совершенства.

Ви прийшли до Ісуса, Який приніс Новий Заповіт Своєму народу. Ви прийшли до крові, якою окропляють [39] і яка свідчить нам про кращі речі, ніж кров Авелева.

И пришли вы к Иисусу, Тому, Кто принёс новое соглашение от Бога Его народу, и к пролитой Крови, которая говорит лучше, чем кровь Авеля.

Будьте обережні і не відмовляйтеся слухати Господа, коли Він говорить. Якщо ті, хто відмовилися слухати Його попередження на землі, не уникли своєї долі, то чи не важче буде їм, коли Всевишній попереджатиме їх з Небес?

Смотрите же, не отказывайтесь слушать, когда говорит Бог. Если те люди, которые отказались слушать Того, Кто предупреждал их на земле, не спаслись, то тем более и нам не спастись, если отвернёмся от Того, Кто предупреждает нас с небес.

Того разу голос Його потряс землю, а тепер Він пообіцяв: «Ще раз Я потрясу не лише землю, а й небеса».

Когда Бог говорил в первый раз, то от Его голоса поколебалась земля, теперь Он даёт обещание, говоря: "Ещё раз сотрясу Я землю и поколеблю также и небо."

Слова «ще раз» означають, що все створене — нестійке, що воно буде знищене, а те, чого потрясти неможливо, залишиться незміненим.

Слова "ещё раз" показывают, что всё сотворённое будет уничтожено, ибо его можно поколебать, чтобы осталось непоколебимое.

Отже, якщо ми дістаємо царство, яке не можна потрясти, то будьмо вдячні, і служитимемо Богу з пошаною і страхом.

Итак, получая Царство, которое нельзя поколебать, будем же благодарны, чтобы благодарностью этой почитать Бога, как положено, с благоговением и страхом,

Бо наш Бог, немов вогонь палючий, який може знищити нас.

ибо Бог наш — пламень всепожирающий.

« 11 глава 13 глава »