1 І відказав Йов і рече:
2 Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
3 Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
4 Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
5 А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
6 То знайте, що се Бог поверг мене 'д землї й обвів кругом мене сїть свою.
7 Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
8 Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
9 Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
10 Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
11 Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
12 Полки його* притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
13 Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
14 Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
15 Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
16 Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
17 Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
18 Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
19 Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
20 Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
21 О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
22 За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
23 О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
24 Про вічні часи на каменї видовбати!
25 Я знаю** — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
26 І я в тїлї мойму побачу Бога.
27 Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
28 Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!
29 О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!