1 Озвався ж Зофар із Нааму та й каже:
2 Роздумування мої спонукують мене, відказати, й оце я поспішаю виявити їх:
3 Докір, осоромляючий мене, я вислухав, та дух розуму мого відповість за мене.
4 Чи ти не знаєш, що од віків, — з того часу, як постав чоловік на землї, —
5 Веселощі беззаконних коротко тревають, а радість потайного грішника хвилева?
6 Хоч би під небо зросла його велич, й голова його аж до хмар сягала, —
7 То він пропаде, як гній його, на віки; хто його бачив, питати ме: де він?
8 Зникне він, неначе сон, і не знайдуть його; нїби ночная мара, він щезне.
9 Око, що вбачало його, не побачить його нїколи, й не взрить його вже більше місце його.
10 Дїти його будуть у старцїв ласки шукати, й руки його повернуть усе, в кого він що пограбив.
11 Костї його ляжуть з ним у порох із усїма гріхами молодостї його.
12 Коли зло солодким буде йому в ротї його, й він держати ме його під язиком своїм,
13 Берегти ме, й не викине, а хоронити ме його в устах своїх, —
14 То їжа та в його животї візьметься гадючою жовчю в йому.
15 Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його.
16 Яд він гадючий всисає, так од гадюки й згине.
17 Не бачити йому річок, рік текучих молоком та медом!
18 Верне все трудом набуте, проглинути не зможе; по мірі набутків його буде й заплата його, й він не натїшиться.
19 Він бо тїснив, одправляв убогих; видирав домівки, що їх не будував;
20 Не знало наситку черево його, й не щадив він нїчого в захланностї своїй.
21 Нїчо не спаслося від прожорства його, зате ж і не вдержиться щастє його.
22 В повнотї достатків буде тїсно йому; всї руки покривдованих піднімуться на його.
23 Коли буде в його чим наситити живіт свій, пошле Бог жар гнїву свого й спустить дощем болї в тїло його.
24 Ухилиться він од зброї залїзної, — прошиє його лук мідяний.
25 Схоче вийняти стрілу, а вона вийде з тїла — вийде, блисне крізь жовч його; страх смертний прийде на його!
26 Вся темнота скрита в нутрі в його; його пожирати ме огонь, нїким не роздуваний; нещастє постигне й все те, що зістане в наметї його.
27 Небо відкриє провину його, й земля встане проти його.
28 Щезне добуток дому його, все розпливеться в день гнїву його (Божого).
29 Се частка від Бога чоловікові беззаконному, й пай, визначений йому Вседержителем!
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Книга Йова, 20 глава. Переклад Куліша та Пулюя.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.