1 Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкує менї (й) совість моя Духом сьвятим,
2 що великий менї смуток, і безустання болесть серцю моєму.
3 Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних менї по тїлу;
4 вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;
5 їх і отцї, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.
6 Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всї ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,
7 анї всї дїти, тим що вони насїннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насїннє.
8 Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полїчені в насїннє.
9 Слово бо обітування таке: Пори сієї прийду, і буде Сарі син.
10 Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;
11 ще бо не родились, анї зробили нїчого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе),
12 сказано їй, що більший служити ме меншому,
13 яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидїв.
14 Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.
15 Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.
16 Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога.
17 Глаголе бо писаннє й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя моє по всїй землї.
18 Тим же то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює).
19 Скажеш же менї: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його?
20 Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо зробив єси мене так?
21 Або не має власти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
22 Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,
23 і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,
24 як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?
25 Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.
26 І буде на місцї, де сказано їм: Не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.
27 Ісаїя ж покликує про Ізраїля: Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:
28 скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землї.
29 І яко ж прорік Ісаїя: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.
30 Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри;
31 Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.
32 Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.
33 Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірує в Него, не осоромить ся.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Послання св. апостола Павла до римлян, 9 глава. Переклад Куліша та Пулюя.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

ПОДДЕРЖАТЬ ДЕНЬГАМИ

Римлян 9 глава в переводах:
Римлян 9 глава, комментарии:
  1. Новой Женевской Библии
  2. Толкование Мэтью Генри
  3. Комментарии МакДональда
  4. Толковая Библия Лопухина
  5. Комментарии Баркли
  6. Комментарии Жана Кальвина
  7. Комментарии Мартина Лютера
  8. Толкования Августина
  9. Толкование Иоанна Златоуста
  10. Толкование Феофилакта Болгарского
  11. Новый Библейский Комментарий
  12. Лингвистический. Роджерс
  13. Комментарии Давида Стерна
  14. Библия говорит сегодня
  15. Комментарии Скоуфилда


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.