Дзеі 28 глава

Дзеі сьвятых апосталаў
Пераклад Яна Станкевіча → Библейской Лиги ERV

 
 

Выратаваўшыся, даведаліся, што абток завецца Меліта.
 
Очутившись на берегу в безопасности, мы узнали, что остров называется Мальта.

І барбары выказалі нам немалую дабрыню, бо, расклаўшы цяпло, прынялі ўсіх нас, бо быў дождж а сьцюжа.
 
Местные жители проявили к нам необычайную доброту. Когда похолодало и пошёл дождь, они разложили костёр и пригласили нас к огню.

Як жа Паўла зьбер бярэмца гальля і клаў на цяпло, гад, уцякаючы ад гарачыні, прыліп да рукі ягонае.
 
Павел набрал охапку хвороста, и, когда он бросал его в огонь, выползла змея, спасаясь от жара, и впилась ему в руку.

І як барбары абачылі павіслае на руццэ ягонай зьверанё, гукалі адзін аднаму: «Гэты чалавек, пэўне, забіўца, калі ўцекламу з мора справядлівасьць не дазволіла жыць».
 
Увидев висящую на его руке змею, местные жители сказали друг другу: «Этот человек, несомненно, убийца, потому что, хотя он и не погиб в море, Справедливость не позволила ему остаться в живых».

Ён, адылі, строс зьверанё ў цяпло, не дазнаўшы ніякае шкоды.
 
Но Павел стряхнул змею в огонь и не почувствовал никакой боли.

Яны ж спадзяваліся, што спохне альбо зьнецікі паваліцца мертвы; але як яны чакалі доўга і бачылі, што нічога надзвычайнага ня сталася яму, зьмянілі свой пагляд і сказалі, што ён бог.
 
Местные жители же ожидали, что у него появится опухоль или что он тут же замертво упадёт. Они долго ждали и наблюдали за Павлом, но с ним ничего не произошло. Тогда, изменив своё мнение, люди стали говорить, что он — бог.

У суседзтве места таго былі землі начэльніка абтоку, наймя Публь, каторы прывеціў нас і тры дні вельма прыязьліва частаваў.
 
Неподалёку от того места были владения наместника острова Публия. Он пригласил нас к себе в дом и три дня был нашим гостеприимным хозяином.

І прыгадзілася, што айцец Публяў ляжаў хворы ў гаручцы а крываўцы. Паўла ўвыйшоў да яго, і памаліўся, і, узлажыўшы рукі свае на яго, уздаравіў яго.
 
Отец Публия лежал в постели, так как он страдал от лихорадки и дизентерии. Павел пошёл навестить его и, помолившись, возложил на него руки и исцелил его.

Як жа гэта сталася, іншыя, што на тым абтоку былі? хворыя, прыходзілі і былі ўздараўляны;
 
Когда это случилось, к Павлу пришли и другие больные, жившие на острове, и он их исцелил.

Каторыя таксама рабілі нам шмат сьці і, як мы адплывалі, далі нам падаркі на нашы патрэбы.
 
Жители острова оказали нам множество почестей, и мы пробыли там три месяца. Когда же мы приготовились к отплытию, они снабдили нас всем необходимым.

За тры месяцы мы адплылі караблём, што зімаваў на абтоку, александрыскім, гэрбу Дыёскуры.
 
Через три месяца мы отплыли на зимовавшем на острове александрийском корабле, на корме которого были изображены Диоскуры.

І, прыплыўшы да Сыракуз, заставаліся тры дні;
 
Прибыв в Сиракузы, мы остановились там на три дня.

Скуль, наўкола плывучы, прыбылі да Рэґі; і як за дзень адмяніўся вецер на паўднявы, назаўтрае прыбылі да Путэолі,
 
Отплыв оттуда, мы прибыли в Ригию. Через день подул южный ветер, и на второй день мы прибыли в Путеолы.

Ідзе знайшлі братоў, каторыя прасілі нас застацца зь імі дзён сем. І гэтак мы прыбылі да Рыму.
 
Там мы нашли братьев, которые попросили пробыть с ними неделю, а затем мы прибыли в Рим.

І адгэтуль браты, пачуўшы праз нас, вышлі нам наўпярэймы аж да Апавае роўнядзі а Трох корчмаў, каторых абачыўшы, Паўла дзякаваў Богу і акрыяў.
 
В Риме братья и сёстры услышали о нас и вышли нам навстречу к Аппиевой Площади и к Трём Гостиницам. Увидев их, Павел возблагодарил Бога и ободрился.

А як прышлі да Рыму, сотнік даставіў вязьняў вайводцу, а Паўлу дазволена было застацца апрыч із жаўнерам, што яго сьцярог.
 
По прибытии в Рим Павлу было позволено жить отдельно, но под охраной воина.

І сталася за тры дні, што ён згукаў галоўных із Жыдоў і, як яны зышліся, казаў ім: «Мужы браты! не зрабіўшы нічога супроці люду альбо звычаёў айцоўскіх, я быў выданы як вязень ізь Ерузаліму ў рукі Рымлян.
 
Через три дня Павел созвал самых влиятельных людей среди иудеев. Когда они собрались, Павел сказал им: «Братья! Хотя я и не совершил ничего против нашего народа или против обычаев наших предков, я был передан римлянам как узник в Иерусалиме.

Яны, выпытаўшы мяне, хацелі вывальніць, бо нямаш у мяне ніякае прычыны, гожае сьмерці.
 
Они допросили меня и, так как я не был виноват ни в чём, заслуживающем смерти, хотели освободить меня.

Але Жыды перачылі, дык я мусіў адазвацца да цэсара, але не каб вінаваць за што-колечы народ свой.
 
Иудеи же воспротивились этому, и тогда мне пришлось потребовать суда цезаря. Однако я ни в чём не обвиняю мой народ.

З гэтае прычыны я гукаў вас, каб пабачыцца з вамі і памужаваць із вамі, бо за надзею Ізраеляву спутаны я гэтымі зялезамі».
 
Именно поэтому я и просил о встрече и беседе с вами. Я скован цепями только за то, что верую в надежду Израиля».

Яны ж сказалі яму: «Мы лістоў не адзяржалі празь цябе зь Юдэі, ані з прыходзячых братоў ніхто не наказаў празь цябе і не сказаў чаго-колечы благога;
 
Тогда иудеи сказали Павлу: «Мы не получили о тебе никаких писем из Иудеи, и ни один из братьев, придя оттуда, не известил нас и не сказал ничего плохого о тебе.

Але ўважаем за важнае пачуць ад цябе, як ты думаеш; бо ведама нам, што праз гэту гэрэсь усюдых сьперачаюцца».
 
Но нам бы хотелось услышать от тебя о твоих взглядах, так как нам известно, что люди повсюду выступают против этой секты».

І, прызначыўшы яму дзень, вельма шмат прышло да яго да гасподы; і ён з раньня да вечара ўрочыста сьветчыў ім праз гаспадарства Божае, пераконуючы іх празь Ісуса з права Масеявага а з прарокаў.
 
Иудеи условились с Павлом о дне, и ещё большее число иудеев пришло к нему туда, где он остановился. С утра до вечера он разъяснял им и свидетельствовал перед ними о Царстве Божьем, пытаясь убедить их на основании Закона Моисея и книг пророков в том, что всё, сказанное об Иисусе, — правда.

І адныя пераконаваліся сказаным ім, а другія ня верылі.
 
Одних он убедил своими словами, но другие так и не поверили.

І, не згаджаючыся мяжсобку, яны выходзілі, як Паўла сказаў ім адно слова: «Добра казаў Дух Сьвяты Ісаям прарокам айцом нашым, кажучы:
 
Между иудеями разгорелся спор и, не достигнув согласия, они уже собрались расходиться, когда Павел сказал: «Истину сказал Святой Дух, говоря с вашими отцами через пророка Исаию:

"Ідзі да люду гэтага і скажы: слухам пачуеце, і ніякім парадкам не зразумееце; і гледзячы глядзець будзеце, і ніякім парадкам не абачыце;
 
„Иди к народу этому и скажи: „Вы будете слушать и слышать, но ничего не поймёте, вы будете смотреть и видеть, но ничего не увидите,

Бо заплыло тукам сэрца люду гэтага, і ледзь чуюць вушамі сваімі, і зачынілі вочы свае, каб неяк не пабачыць ачыма сваімі, і ня чуць вушамі, і не зразумець сэрцам сваім, і не навярнуцца, каб Я ўздаравіў іх".
 
потому что притупились умы народа этого, и едва слышат они ушами, и закрыли они глаза. И случилось это, чтобы они не увидели глазами, не услышали ушами, не поняли умом и не обратились ко Мне за исцелением”.

Дык ведайце, што спасеньне Божае паслана народам; яны й пачуюць».
 
Да будет это известно вам, иудеи, что Бог послал Своё спасение язычникам, и они будут слушать!»

І, як ён сказаў гэта, Жыды адышлі, вельма сьперачаючыся мяжсобку.
 
[После того как Павел произнёс эти слова, иудеи ушли, ожесточённо споря между собой].

І заставаўся ён два гады ў собскай найманай гасподзе, і прыймаў усіх, што прыходзілі да Яго,
 
Целых два года Павел прожил в доме, за который платил сам, и принимал всех, кто приходил к нему.

Абяшчаючы гаспадарства Божае і вучачы праз Спадара Ісуса Хрыста сусім адважна, без пераказаў.
 
Он провозглашал Царство Божье и проповедовал учение о Господе Иисусе Христе смело и беспрепятственно.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.