Дзеі 28 глава

Дзеі святых Апосталаў
Пераклад Чарняўскага 2017 → Библейской Лиги ERV

 
 

Уратаваўшыся, даведаліся мы, што востраў называецца Меліта.
 
Очутившись на берегу в безопасности, мы узнали, что остров называется Мальта.

Барбары ж выявілі да нас немалую людскасць; распалілі агонь дзеля таго, што церушыў дождж, ды сабралі нас усіх пры ім, бо было холадна.
 
Местные жители проявили к нам необычайную доброту. Когда похолодало и пошёл дождь, они разложили костёр и пригласили нас к огню.

Калі Паўла назбіраў бярэмя ламачча і ўсклаў на агонь, тады гад, вылезшы ад гарачыні, прычапіўся да яго рукі.
 
Павел набрал охапку хвороста, и, когда он бросал его в огонь, выползла змея, спасаясь от жара, и впилась ему в руку.

Калі барбары ўбачылі гада, што звісаў з яго рукі, гаварылі між сабой: «Гэты чалавек хіба забойца, бо, хоць уратаваўся ад мора, усё ж такі багіня помсты не дае яму жыць».
 
Увидев висящую на его руке змею, местные жители сказали друг другу: «Этот человек, несомненно, убийца, потому что, хотя он и не погиб в море, Справедливость не позволила ему остаться в живых».

А ён абтрос гада ў агонь і не дазнаў нічога благога.
 
Но Павел стряхнул змею в огонь и не почувствовал никакой боли.

Яны думалі, што ён пачне пухнуць і раптам упадзе і памрэ. Але калі яны доўга чакалі і бачылі, што яму нічога благога не робіцца, змяніўшы думкі, гаварылі, што ён — бог.
 
Местные жители же ожидали, что у него появится опухоль или что он тут же замертво упадёт. Они долго ждали и наблюдали за Павлом, но с ним ничего не произошло. Тогда, изменив своё мнение, люди стали говорить, что он — бог.

Каля таго месца быў маёнтак гаспадара таго вострава, на імя Публій. Ён прыняў нас ласкава, і мы тры дні гасцілі ў яго.
 
Неподалёку от того места были владения наместника острова Публия. Он пригласил нас к себе в дом и три дня был нашим гостеприимным хозяином.

Бацька ж Публія ляжаў хворы на гарачку і крываўку. Паўла пайшоў да яго і, памаліўшыся, усклаў на яго рукі, і аздаравіў яго.
 
Отец Публия лежал в постели, так как он страдал от лихорадки и дизентерии. Павел пошёл навестить его и, помолившись, возложил на него руки и исцелил его.

Па такой падзеі прыходзілі таксама іншыя хворыя, што былі на востраве, ды аздараўляліся.
 
Когда это случилось, к Павлу пришли и другие больные, жившие на острове, и он их исцелил.

Дык яны ставіліся да нас з вялікай пашанай і, калі мы адплывалі, далі нам усяго, у чым мы мелі патрэбу.
 
Жители острова оказали нам множество почестей, и мы пробыли там три месяца. Когда же мы приготовились к отплытию, они снабдили нас всем необходимым.

Па трох месяцах на александрыйскім караблі, які зімаваў на востраве і быў пазначаны Дыяскурамі, мы адплылі.
 
Через три месяца мы отплыли на зимовавшем на острове александрийском корабле, на корме которого были изображены Диоскуры.

Даплыўшы ў Сіракузы, прабылі мы там тры дні.
 
Прибыв в Сиракузы, мы остановились там на три дня.

Адплыўшы адтуль, прыбылі мы ў Рэгію праз адзін дзень, і, калі падзьмуў паўднёвы вецер, на другі дзень прыбылі мы ў Путэолі.
 
Отплыв оттуда, мы прибыли в Ригию. Через день подул южный ветер, и на второй день мы прибыли в Путеолы.

Там спаткалі братоў і па іх просьбе забавіліся ў іх сем дзён. І нарэшце прыбылі мы ў Рым.
 
Там мы нашли братьев, которые попросили пробыть с ними неделю, а затем мы прибыли в Рим.

Тамтэйшыя браты, дачуўшыся пра нас, выйшлі нам насустрач да Апіевай плошчы і Трох Гасцініц. Убачыўшы іх, Паўла падзякаваў Богу і набраўся адвагі.
 
В Риме братья и сёстры услышали о нас и вышли нам навстречу к Аппиевой Площади и к Трём Гостиницам. Увидев их, Павел возблагодарил Бога и ободрился.

Калі ж прыбылі мы ў Рым, сотнік перадаў вязняў начальніку войска, а Паўлу было дазволена жыць прыватна пад наглядам жаўнераў.
 
По прибытии в Рим Павлу было позволено жить отдельно, но под охраной воина.

Па трох днях запрасіў Паўла да сябе паважаных юдэяў. І, калі яны сабраліся, казаў ім: «Мужы браты! Не зрабіў я нічога ані супраць народа, ані супраць бацькоўскіх звычаяў, але як вязень быў выдадзены з Ерузаліма ў рукі рымлянаў,
 
Через три дня Павел созвал самых влиятельных людей среди иудеев. Когда они собрались, Павел сказал им: «Братья! Хотя я и не совершил ничего против нашего народа или против обычаев наших предков, я был передан римлянам как узник в Иерусалиме.

якія, учыніўшы мне допыт, хацелі мяне выпусціць, бо не было ўва мне ніякай смяротнай віны.
 
Они допросили меня и, так как я не был виноват ни в чём, заслуживающем смерти, хотели освободить меня.

Калі, аднак, юдэі працівіліся гэтаму, я змушаны быў апеляваць да цэзара, але не каб вінаваціць у чым-колечы свой народ.
 
Иудеи же воспротивились этому, и тогда мне пришлось потребовать суда цезаря. Однако я ни в чём не обвиняю мой народ.

Таму, вось, запрасіў я вас, каб з вамі пабачыцца і пагаварыць, бо дзеля спадзявання Ізраэля я апутаны гэтымі кайданамі».
 
Именно поэтому я и просил о встрече и беседе с вами. Я скован цепями только за то, что верую в надежду Израиля».

А яны сказалі яму: «Мы пра цябе не атрымалі ані лістоў з Юдэі, ані таксама ніхто з братоў не прыбыў і не паведаміў, ды ніхто нічога благога не сказаў пра цябе.
 
Тогда иудеи сказали Павлу: «Мы не получили о тебе никаких писем из Иудеи, и ни один из братьев, придя оттуда, не известил нас и не сказал ничего плохого о тебе.

Дык просім пачуць ад цябе, што ты думаеш, бо нам ведама аб гэтай гарэзіі, што ўсюды працівяцца ёй».
 
Но нам бы хотелось услышать от тебя о твоих взглядах, так как нам известно, что люди повсюду выступают против этой секты».

І, прызначыўшы яму дзень, вельмі многія прыйшлі да яго ў гатэль. І ён ім выкладаў, сведчачы пра Валадарства Божае, ад рана да вечара пераконваючы іх пра Ісуса на падставе Майсеева закону і прарокаў.
 
Иудеи условились с Павлом о дне, и ещё большее число иудеев пришло к нему туда, где он остановился. С утра до вечера он разъяснял им и свидетельствовал перед ними о Царстве Божьем, пытаясь убедить их на основании Закона Моисея и книг пророков в том, что всё, сказанное об Иисусе, — правда.

І адны былі перакананы тым, што гаварыў, а другія не верылі.
 
Одних он убедил своими словами, но другие так и не поверили.

І, будучы ў нязгодзе між сабой, сабраліся адысці. Тады Паўла сказаў ім адно слова: «Добра Дух Святы сказаў бацькам нашым праз прарока Ісаю,
 
Между иудеями разгорелся спор и, не достигнув согласия, они уже собрались расходиться, когда Павел сказал: «Истину сказал Святой Дух, говоря с вашими отцами через пророка Исаию:

кажучы: “Ідзі да народа гэтага і скажы ім: “Слыхам пачуеце — і не зразумееце, глядзець будзеце — і не ўбачыце.
 
„Иди к народу этому и скажи: „Вы будете слушать и слышать, но ничего не поймёте, вы будете смотреть и видеть, но ничего не увидите,

Бо закамянела сэрца народа гэтага, і вушамі слаба чуюць, і вочы свае заплюшчылі, каб часам не пабачыць вачамі, і не пачуць вушамі, і не зразумець сэрцам, ды не навярнуцца, і каб Я іх не аздаравіў”.
 
потому что притупились умы народа этого, и едва слышат они ушами, и закрыли они глаза. И случилось это, чтобы они не увидели глазами, не услышали ушами, не поняли умом и не обратились ко Мне за исцелением”.

Дык няхай будзе вам вядома, што гэтае збаўленне Божае паслана паганам, і яны будуць слухаць».
 
Да будет это известно вам, иудеи, что Бог послал Своё спасение язычникам, и они будут слушать!»

Пасля гэтых слоў юдэі разышліся, горача спрачаючыся адзін з адным.
 
[После того как Павел произнёс эти слова, иудеи ушли, ожесточённо споря между собой].

Паўла ж цэлых два гады пражываў у нанятай кватэры і прымаў усіх, хто да яго прыходзіў,
 
Целых два года Павел прожил в доме, за который платил сам, и принимал всех, кто приходил к нему.

абвяшчаючы Валадарства Божае і вучачы пра Госпада Ісуса Хрыста з усёй адвагай без перашкод.
 
Он провозглашал Царство Божье и проповедовал учение о Господе Иисусе Христе смело и беспрепятственно.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.