1 Иоанна 2 глава

Первое послание апостола Иоанна
Под редакцией Кулаковых → Пераклад П. Татарыновіча

 
 

Дети мои, пишу вам это, чтобы вы не грешили. А если бы и согрешил кто из вас, то ведь есть у нас Заступник — Иисус Христос, Праведник, Который рядом с Отцом.1
 
Пішу вам гэта, сынкі мае, каб вы не грашылі; а каліб і зграшыў хто, дык маем-жа заступніка перад Айцом, Езуса Хрыстуса справядліўца:

Он — само умилостивление2 за грехи наши, да и не только за наши, но также и за грехи всего мира.
 
Ён ёсьць уласкаўленне за грахі нашыя ды ня толькі нашыя, але і цэлага сьвету.

Когда соблюдаем заповеди Его, мы уверены, что знаем Его.
 
А што мы Яго пазналі, даведваемся з таго, калі пільнуемся Ягоных прыказанняў.

Если же говорит кто: «Я знаю Бога», а заповедей Его не соблюдает, лжец он, и нет истины в сердце его.3
 
Хто кажа, што Яго знае, а загадаў Ягоных ня трымаецца, той ілгун і няма ў ім праўды;

А кто Божье слово соблюдает, тот воистину проникся Божественной любовью;4 по сему узнаем, что мы с Богом.
 
а хто пільнуецца Ягонай навукі, сапраўды ў ім міласьць Божая даканалася; і з гэтага пазнаём, што мы ёсьць у Ім.

Кто говорит, что в Нем пребывает,5 тот и жить должен [так], как Христос жил.
 
Хто цьвердзіць, што прабывае ў Ім, той павінен-жа гэтак і паступаць, як Ён паступаў.

То, о чем я пишу здесь, не новая заповедь для вас, друзья мои. Это древняя заповедь, которая давно была дана вам, это то самое слово Божие, которое вы уже слышали.6
 
Ня пішу вам, дарагія мае, новага прыказання, але — стараветнае, што мелі вы ад пачатку: тым стараветным прыказаннем ёсьць слова, якое вы ўжо чулі.

Но то, что я пишу вам, есть в то же время и новая заповедь. Ее правда в Нем и в вас видна: уходит тьма, и истинный свет уже светит.
 
Але і аб новым прыказанні пішу вам, аб тым, што ёсьць праўдзівае і ў Ім, і ў вас: бо цьма ўжо вось прайходзіць і ясьнее ўжо праўдзівае сьвятло.

Кто говорит, что он во свете, а брата своего ненавидит, тот всё еще во тьме остается.
 
Хто гавора, што ён у сьвятле, а брата свайго ненавідзіць, той у цемрадзі яшчэ й дагэтуль.

Лишь тот, кто любит своего брата, во свете пребывает, и нет в нем ничего, что могло бы кого-то толкнуть в погибель.7
 
Хто брата свайго любіць, той прабывае ў сьвятле і няма ў ім каламуці.

А кто брата своего ненавидит, тот — во тьме; тьмою окруженный,8 не знает он, куда идет, потому что тьма ослепила его.
 
А хто ненавідзіць свайго брата, той знайходзіцца ў цемры ды ў цемры бадзяецца, ня ведаючы куды йдзе, бо цемень засьляпіла яму вочы.

Пишу вам, дети, что9 ради имени Его прощены вам грехи ваши.
 
Пішу вам, сыночкі, адпушчаюцца бо вам грахі дзеля імя Ягонага.

И вам, отцы, пишу, потому что узнали вы Того, Кто изначально есть. Пишу и вам, юноши, потому что вы сатану10 победили.
 
Пішу вам, айцы, бо вы пазналі Таго, каторы ёсьць ад пачатку. Пішу вам малодшыя, бо вы паканалі злога.

Я написал вам, дети, потому что вы узнали Отца. Вам, отцы, я написал потому что узнали вы Того, Кто изначально есть. Написал я вам, юноши, потому что вы сильны — слово Божье в вас пребывает и вы сатану победили.
 
Напісаў я вам, дзеткі, бо вы ўжо пазналі Айца. Напісаў вам, айцы, вы бо пазналі Беспачатнага. Напісаў вам, юнакі, бо вы дужыя і слова Божае трывае ў вас ды вы перамаглі злыдня.

Не обольщайтесь ни миром, ни тем, что в мире. Кто этот мир любит, тот не любит Отца.11
 
Не даражэце сьветам, ні тым, што на ім ёсьць; хто залюблены ў сьвеце, у таго няма любасьці Айца;

Ибо всё, что ни есть в мире: необузданное желание плоти, вожделение очей и надменность богача12 — не от Отца это, но от мира.
 
ўсё бо, што ёсьць у сьвеце: жада цела, пожадзь вачэй, пыха жыцьця — не паходзяць ад Айца, але ад сьвету.

Проходит мир и вожделения его, но вовек пребывает человек, исполняющий волю Божию.
 
І сьвет прамінае з пожадзьдзю ягонай, а хто выконвае волю Божую, трывае навекі.

Дети мои, ныне последнее время! Вы слышали, что придет антихрист, и вот пришли — многие антихристы. И мы понимаем: настало последнее время.
 
Настала, сынкі, апошняя гадзіна! І як вы чулі, што надыйходзе Антыхрыст, дык цяпер шмат Антыхрыстаў; з гэтага даведваемся, што ёсьць апошняя гадзіна.

Они ушли от нас, но нашими они не были никогда, если бы в самом деле нашими были, с нами бы и остались, но они ушли — и так открылось то, чему и надлежало стать явным: ни один из них не был нашим.
 
Яны выйшлі з-паміж нас, але ня былі нашы; бо каліб нашымі былі, дык вытрываліб з намі, але яны выйшлі, і праз гэта аказалася, што ня ўсе ёсьць нашымі.

Впрочем, на вас помазание от Бога,13 и все вы сами знаете14 истину.
 
Дый вы-ж маеце памазанне ад Святога і ўсё ведаеце.

Я и написал вам не потому, что не знаете вы истину, но потому как раз, что вы ее знаете, и ведомо вам то, что всякая ложь — не от истины.
 
Я напісаў вам не як няведаючым праўды, але іменна як ведаючым яе, дыё што ўсякае лгарства ня ёсьць із праўды.

Кто же тогда лжец, если не тот, кто отрицает, что Иисус — Мессия?15 Антихрист это, отвергающий Отца и Сына.
 
Хтож ілгун, калі ня той, хто запярэчвае, што Езус ёсьць Хрыстусам? Гэткі ёсьць Антыхрыстам, які аспрэчвае Айца і Сына.

Кто Сына отвергает, у того и Отца нет. У того же, кто признаёт Сына, есть и Отец.
 
Кажны адкідаючы Сына, ня мае й Айца, а хто вызнае Сына, мае й Аца.

Пусть то, что вы слышали изначально, остается с вами; если останется в вас то, что слышали вы изначально, пребудете в Сыне и в Отце.
 
Восьжа тое, што вы чулі ад пачатку, хай і трывае ў вас; калі трываціме ў вас усё чутае ад пачатку, дык у Сыне й Айцу вытрываеце.

А обещание, которое Он дал нам, — жизнь вечная.
 
Абяцаньне-ж, якое нам Ён даў, гэта — жыцьцё вечнае.

Я много написал вам о тех, кто хотел бы ввести вас в заблуждение.
 
Гэта я напісаў вам аб тых, што зваодзяць вас.

А что до вас, то помазание, которое вы получили от Него, в вас и остается, и вас не нужно учить — само помазание Божие учит вас всему; оно истинно, лжи нет в нем. Оставайтесь же, как научило оно вас, во Христе.
 
Дый памазанне, якое вы ад Яго атрымалі, ёсьць у вас і вы не патрабуеце, каб вас хто павучаў, калі памазанне Яго на аб усім вас павучае — а яно праўдзівае й няма ў ім маны — дык і трывайце ў тым, чаго яно вас навучыла.

Итак, дети мои, пребывайте в Нем, чтобы, когда придет16 Он, не убояться нам и не оказаться посрамленными перед Ним в пришествие Его.
 
І цяпер, сынкі, трывайце ў Ім, каб як зьявіцца, мы мелі спадзеву й ня былі праз Яго асаромлены падчас прыйсьця Ягонага.

Зная, что Он праведен, знайте и то, что всякий, живущий праведно, от Него рожден.
 
Калі ведаеце, што Ён справядлівец, дык ведайцеж і тое, што кажны, хто паступае справядліва, зь Яго нарадзіўся.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Букв.: то у нас в присутствии Отца (более букв.: с Отцом) есть Заступник/Ходатай/Утешитель, Иисус Христос, Праведник; ср. Ин 14:16.
2  [2] — Или: жертва искупительная.
4  [3] — Букв.: в нем.
5  [4] — Друг. возм. пер.: в том любовь к Богу воистину достигла своей полноты; или: в том любовь Божия воистину достигла Своей цели.
6  [5] — «Пребывать», согласно Ин 15:7, значит «принимать Божественные слова и постоянно держаться их как того, что связывает нас воедино в духовном союзе».
7  [6] — Букв.: любимые, не заповедь новую пишу вам, но заповедь древнюю, которая была у вас от начала; заповедь древняя — это слово, которое вы слышали.
10  [7] — Друг. возм. пер.: и не станет он жертвой соблазна.
11  [8] — Букв.: и во тьме ходит/живет.
12  [9] — Или: потому что.
13  [10] — Букв.: злого; то же в ст. 14.
15  [11] — Друг. возм. пер.: в том нет любви Отца.
16  [12] — Или: хвастливость/тщеславие от богатства.
20  [13] — Букв.: от Святого.
20  [14] — В некот. рукописях: и вы знаете всё.
22  [15] — Здесь и далее букв.: Христос/Помазанный. См. в Словаре Мессия.
28  [16] — Букв.: откроется.
 
Пераклад П. Татарыновіча

1 ..сынкі мае («філіолі») — характарыстычны зварот Апостала, мова якога прасочана кунежнаю й спачуцьцёваю любасьцю да самых грэшнікаў (не да грахоў іхніх). Ён строгі толькі да крывадушнікаў і пышліўцаў, поўных самахвальскай маны, быццам яны лепш за ўсіх пазналі Збавіцеля ды ў Ім прабываюць а праступным жыцьцём гэтаму пярэчаць. Хто бо гавора, што ходзіць у сьвятле, а брата свайго ненавідзіць, дык ён яшчэ ў цемры.

8 Новае і стараветнае прыказанне — гэнае прыказанне любасьці было дана ў стараветнасьці, але дахрысьціянскі сьвет ня знаў і не прахтыкаваў яе, толькі Хрыстус ажывіў яе і таму ягона прыказанне любасьці ёсьць і старым і новым.

12 ...адпушчаюцца — праз Хрост і Пакуту.

13 ...злога — духа злога.

14 Апостал робіць нацёк на чацьвёртую Эванэлію ім напісаную.

18 ...апошняя гадзіна — у шырэйшым сэнсе гэта абазначае час ад унебеўшэсьця да другога прыйсьця Збавіцеля; а канкрэтней кажучы — час папераджаючы бліжэй Апошні Суд, перад якім зьявіцца Антыхрыст, авангарда якога, хвальшпрапаведнікі, ўжо ўвіхаюцца. Вера ў Антыхрыста зрадзілася пад канец першага стагодзьдзя, як разбуяла акцыя варожых сіл, якіх Антыхрыст быў увасабленнем.

20 ...памазанне — ласка ад Св.Духа; ад Святога — знача ад Хрыстуса (Памазанца); і гэная ласка дае здольнасьць разрожніваць духа праўды ад духа маны.

28 ...ў Ім — у Сыне Божым; як зьявіцца — на апошнім Судзе.

29 ...справядлівец — судзьдзя Хрыстус; усе веручыя ў Яго, Слова Божае, і робячыя праўду, з Бога радзіліся. Аб богасыноўстве адкупленага чалавека Апостал гавора ў наступным 3 разьдзеле.

 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.