1 Царств 4 глава

Первая книга Царств
Синодальный перевод → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

И было слово Самуила ко всему Израилю. И выступили Израильтяне против Филистимлян на войну и расположились станом при Авен-Езере, а Филистимляне расположились при Афеке.
 
І вышла слова Самуйлава да ўсёга Ізраеля. І выступілі Ізраелцы супроці Пілішчан на вайну, і разьлягліся табарам ля Евен-Езэру, а Пілішчане разьлягліся ля Афеку.

И выстроились Филистимляне против Израильтян, и произошла битва, и были поражены Израильтяне Филистимлянами, которые побили на поле сражения около четырёх тысяч человек.
 
І зладзіліся Пілішчане супроці Ізраелцаў, і пашырылася бітва, і зражаны быў Ізраель перад Пілішчанамі, і былі пабіты на полю бітвы каля чатырох тысячаў чалавекаў.

И пришёл народ в стан; и сказали старейшины Израилевы: за что поразил нас Господь сегодня пред Филистимлянами? возьмём себе из Силома ковчег завета Господня, и он пойдёт среди нас и спасёт нас от руки врагов наших.
 
І прышоў люд да табару; і сказалі старцы Ізраелявы: «Чаму зразіў нас СПАДАР сядні перад Пілішчанамі? Возьмем сабе із Шыла скрыню змовы СПАДАРОВАЕ, і яна прыйдзе ўпрымеж нас, і выбаве нас ад рукі варагоў нашых».

И послал народ в Силом, и принесли оттуда ковчег завета Господа Саваофа, сидящего на херувимах; а при ковчеге завета Божия были и два сына Илиевы, Офни и Финеес.
 
І паслаў люд да Шыла, і панесьлі стуль скрыню змовы СПАДАРА войскаў, Каторы сядзіць на херувах; і там два сыны Ілевы із скрыняю змовы Божае, Гофні а Фінегас.

И когда прибыл ковчег завета Господня в стан, весь Израиль поднял такой сильный крик, что земля стонала.
 
І як прыбыла скрыня змовы СПАДАРОВАЕ да табару, то падняў увесь Ізраель вялікі крык, і загудзела зямля.

И услышали Филистимляне шум восклицаний и сказали: отчего такие громкие восклицания в стане Евреев? И узнали, что ковчег Господень прибыл в стан.
 
І пачулі Пілішчане гук гэнага крыку, і сказалі: «Што за гук вялікага крыку ў табару гэбрэйскім?» І яны сьцямілі, што скрыня СПАДАРОВА прыбыла та дабару.

И устрашились Филистимляне, ибо сказали: Бог тот пришёл к ним в стан. И сказали: горе нам! ибо не бывало подобного ни вчера, ни третьего дня;
 
І спалохаліся Пілішчане, бо сказалі: «Бог прышоў да табару». І сказалі: «Бяда нам! бо ня было падобнага ані ўчорах, ані заўчора.

горе нам! кто избавит нас от руки этого сильного Бога? Это — тот Бог, Который поразил Египтян всякими казнями в пустыне;
 
Бяда нам! хто выбаве нас ад рукі гэтых дужых Багоў? Гэта тыя Багове, Каторыя зразілі Ягіпцян усялякімі карамі на пустыні.

укрепитесь и будьте мужественны, Филистимляне, чтобы вам не быть в порабощении у Евреев, как они у вас в порабощении; будьте мужественны и сразитесь с ними.
 
Пасіліцеся а будзьце мужныя, Пілішчане, каб вам ня быць у няволі ў Гэбрэяў, як яны ў вас у няволі, і будзьце мужныя, і ваюйце».

И сразились Филистимляне, и поражены были Израильтяне, и каждый побежал в шатёр свой, и было поражение весьма великое, и пало из Израильтян тридцать тысяч пеших.
 
І ваявалі Пілішчане, і разьбіты былі Ізраелцы, і ўцяклі кажны да будану свайго, і была параза вельмі вялікая, і пала Ізраелцаў трыццаць тысячаў пяхотных.

И ковчег Божий был взят, и два сына Илиевы, Офни и Финеес, умерли.
 
І скрыня Божая была ўзята, і два сыны Ілевы памерлі — Гофні а Фінегас.

И побежал один Вениамитянин с места сражения и пришёл в Силом в тот же день; одежда на нём была разодрана, и прах на голове его.
 
І пабег адзін Венямінянін ізь месца бітвы, і прышоў да Шыла таго ж дня; і даўгія ўборы ягоныя разьдзертыя, і пыл на галаве ў яго.

Когда пришёл он, Илий сидел на седалище при дороге у ворот и смотрел, ибо сердце его трепетало за ковчег Божий. И когда человек тот пришёл и объявил в городе, то громко восстенал весь город.
 
І прышоў ён, і вось, Іль сядзеў на седаве ля дарогі й назіраў, бо сэрца ягонае дрыжэла за скрыню Божую. І чалавек тый прышоў наказаць у месьце, і загаласіла ўсе места.

И услышал Илий звуки вопля и сказал: отчего такой шум? И тотчас подошёл человек тот и объявил Илию.
 
І пачуў Іль гук галашэньня, і сказаў: «Што гэта за гук гому?» І чалавек пабарзьдзіў, і прышоў, і сказаў Ілю.

Илий был тогда девяноста восьми лет; и глаза его померкли, и он не мог видеть.
 
Ілю было дзевяцьдзясят восьмі год, і вочы ягоныя зацьмелі, і ён ня мог бачыць.

И сказал тот человек Илию: я пришёл из стана, сегодня же бежал я с места сражения. И сказал Илий: что произошло, сын мой?
 
І сказаў тый чалавек Ілю: «Я тый, што прышоў з поля бітвы, і я з поля бітвы ўцёк сядні». І ён сказаў: «Што сталася, сыну мой?»

И отвечал вестник и сказал: побежал Израиль пред Филистимлянами, и поражение великое произошло в народе, и оба сына твои, Офни и Финеес, умерли, и ковчег Божий взят.
 
І адказаў ганец, і сказаў: «Уцёк Ізраель перад Пілішчанамі, і таксама параза вялікая сталася ў людзе, і таксама абодвы сыны твае памерлі, Гофні а Фінегас, і скрыня Божая ўзята».

Когда упомянул он о ковчеге Божием, Илий упал с седалища навзничь у ворот, сломал себе хребет и умер; ибо он был стар и тяжёл. Был же он судьёю Израиля сорок лет.
 
І было, як менаваў ён скрыню Божую, то ўпаў Іль ізь седава плячыма на зямлю ля вугла брамы, зламіў сабе хрыбет і памер, бо ён быў стары й цяжкі. І ён судзіў Ізраеля сорак год.

Невестка его, жена Финеесова, была беременна, уже пред родами. И когда услышала она известие о взятии ковчега Божия и о смерти свёкра своего и мужа своего, то упала на колени и родила, ибо приступили к ней боли её.
 
І нявестка ягоная, жонка Фінегасава, была цяжарная ўжо блізка раджэньня. І як учула яна ведамку праз узяцьця скрыні Божае і празь сьмерць сьвёкра свайго а мужа свайго, то ўклякла й нарадзіла, бо схапілі яе болі ейныя.

И когда умирала она, стоявшие при ней женщины говорили ей: не бойся, ты родила сына. Но она не отвечала и не обращала внимания.
 
І як памірала яна, то казалі стаячыя ля яе жанкі: «Ня бойся! бо сына ты нарадзіла». Але яна не адказала й ня брала да сэрца свайго.

И назвала младенца: Ихавод, сказав: «отошла слава от Израиля» — со взятием ковчега Божия и со смертью свёкра её и мужа её.
 
І назвала дзецянё: Іхавод, кажучы: «Палонена слава ад Ізраеля» — з узяцьцям скрыні Божае і сьвёкра ейнага й мужа ейнага.

Она сказала: отошла слава от Израиля, ибо взят ковчег Божий.
 
Яна сказала: «Палонена слава ад Ізраеля, бо ўзята скрыня Божая».

Примечания:

 
Синодальный перевод
18 навзничь — на спину, лицом вверх.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.