2 Царств 18 глава

Вторая книга Царств
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

И осмотрел Давид людей, бывших с ним, и поставил над ними тысяченачальников и сотников.

Давид перерахував народ, який був з ним, і поставив над ними тисячників і сотників,

И отправил Давид людей — третью часть под предводительством Иоава, третью часть под предводительством Авессы, сына Саруина, брата Иоава, третью часть под предводительством Еффея Гефянина. И сказал царь людям: я сам пойду с вами.

і послав Давид третю частину народу під керівництвом Йоава, третю частину під керівництвом Авесси, сина Саруї, брата Йоава, і третю частину під керівництвом Еттія, ґеттейця. І промовив Давид до народу: Я також безумовно вийду [1] з вами!

Но люди отвечали ему: не ходи; ибо, если мы и побежим, то не обратят внимания на это; если и умрёт половина из нас, также не обратят внимания; а ты один то же, что нас десять тысяч; итак, для нас лучше, чтобы ты помогал нам из города.

Та вони сказали: Не вийдеш, бо якщо ми будемо змушені втікати [2] , не покладуть нас на серце, і якщо помремо, половина з нас, не покладуть нас на серце, адже ти — як десять тисяч з нас! Тож тепер добре, щоби ти був для нас у місті на поміч, аби допомогти.

И сказал им царь: что угодно в глазах ваших, то и сделаю. И стал царь у ворот, и весь народ выходил по сотням и по тысячам.

А цар їм сказав: Що буде до вподоби у ваших очах, те і вчиню. І став цар зі сторони брами, а весь народ виходив сотнями й тисячами.

И приказал царь Иоаву и Авессе и Еффею, говоря: сберегите мне отрока Авессалома. И все люди слышали, как приказывал царь всем начальникам об Авессаломе.

Цар дав наказ Йоавові, Авессі та Еттієві, кажучи: Пощадіть мені юнака Авесалома! І весь народ почув, як наказував цар усім вождям про Авесалома.

И вышли люди в поле навстречу Израильтянам, и было сражение в лесу Ефремовом.

І весь народ вийшов до лісу проти Ізраїля, і в лісі Єфрема був бій.

И был поражён народ Израильский рабами Давида; было там поражение великое в тот день, — поражены двадцать тысяч человек.

І народ Ізраїля похитнувся там перед слугами Давида, і була велика поразка в той день, і полягло двадцять тисяч чоловік.

Сражение распространилось по всей той стране, и лес погубил народа больше, чем сколько истребил меч, в тот день.

Там виник розсипний бій на поверхні всієї землі, і в той день ліс продовжив у надмірі пожирати з народу — більше від тих, кого пожер серед народу меч.

И встретился Авессалом с рабами Давидовыми; он был на муле. Когда мул вбежал с ним под ветви большого дуба, то Авессалом запутался волосами своими в ветвях дуба и повис между небом и землёю, а мул, бывший под ним, убежал.

Авесалом зустрівся зі слугами Давида. Авесалом сидів верхи на своєму мулі, і коли мул зайшов під віття великого дуба, то його голова зачепилася і зависла на дубі. Мул вирвався з-під нього, і він повис між небом і між землею.

И увидел это некто и донёс Иоаву, говоря: вот, я видел Авессалома висящим на дубе.

Один чоловік побачив те і сповістив Йоавові, повідомляючи: Ось я бачив Авесалома, який завис на дубі!

И сказал Иоав человеку, донёсшему об этом: вот, ты видел; зачем же ты не поверг его там на землю? я дал бы тебе десять сиклей серебра и один пояс.

А Йоав сказав чоловікові, який приніс звістку: І ось ти бачив, то як же це, що ти його не прибив до землі? Я дав би тобі десять срібняків і один пояс!

И отвечал тот Иоаву: если бы положили на руки мои и тысячу сиклей серебра, и тогда я не поднял бы руки на царского сына; ибо вслух нас царь приказывал тебе и Авессе и Еффею, говоря: «сберегите мне отрока Авессалома»;

Та чоловік сказав Йоавові: Я… та тримав би я в руках тисячу сиклів срібла, то і тоді не наклав би своїх рук на сина царя! Адже цар наказав у наші вуха — тобі, Авессі та Еттієві, закликаючи: Збережіть мені юнака Авесалома,

и если бы я поступил иначе с опасностью жизни моей, то это не скрылось бы от царя, и ты же восстал бы против меня.

щоб не вчинити неправедне його душі! Жодна справа не затаїться від царя, і ти виступиш проти царя.

Иоав сказал: нечего мне медлить с тобою. И взял в руки три стрелы и вонзил их в сердце Авессалома, который был ещё жив на дубе.

У відповідь Йоав сказав: Це я почну. Не залишусь так перед тобою! І Йоав взяв у свою руку три стріли, і встромив їх у серце Авесалома, коли він був ще живий серед крони дуба,

И окружили Авессалома десять отроков, оруженосцев Иоава, и поразили и умертвили его.

і десять слуг, які носили зброю Йоава, обступили й уразили Авесалома та вбили його.

И затрубил Иоав трубою, и возвратились люди из погони за Израилем, ибо Иоав щадил народ.

Тоді Йоав затрубив у ріг, і народ повернувся, щоб не гнатися за Ізраїлем, бо Йоав пощадив народ.

И взяли Авессалома, и бросили его в лесу в глубокую яму, и наметали над ним огромную кучу камней. И все Израильтяне разбежались, каждый в шатёр свой.

І він узяв тіло Авесалома, і кинув його у велику ущелину в лісі, у велику яму, і накидав на нього велику купу каміння. А весь Ізраїль утік, — кожний до свого поселення.

Авессалом ещё при жизни своей взял и поставил себе памятник в царской долине; ибо сказал он: нет у меня сына, чтобы сохранилась память имени моего. И назвал памятник своим именем. И называется он «памятник Авессалома» до сего дня.

Авесалом, ще бувши живим, поставив собі стовп, біля якого він і був схоплений, а поставив його, щоб мати стовп у царській долині, оскільки сказавсобі: Немає в нього сина, щоб пам’ятали його ім’я. І назвав стовп: Рука Авесалома, — аж до цього дня.

Ахимаас, сын Садоков, сказал Иоаву: побегу я, извещу царя, что Господь судом Своим избавил его от рук врагов его.

Ахімаас, син Садока, сказав: Побіжу і сповіщу цареві, що врятував його Господь з руки його ворогів!

Но Иоав сказал ему: не будешь ты сегодня добрым вестником; известишь в другой день, а не сегодня, ибо умер сын царя.

Та Йоав сказав йому: Ти не чоловік для доброї вістки в цей день! Сповістиш іншого дня, а в цей день не сповістиш, тому що помер син царя!

И сказал Иоав Хусию: пойди, донеси царю, что видел ты. И поклонился Хусий Иоаву и побежал.

І Йоав дав вказівку Хусієві: Іди, сповісти цареві те, що ти бачив! І Хусій поклонився Йоавові, і вийшов.

Но Ахимаас, сын Садоков, настаивал и говорил Иоаву: что бы ни было, но и я побегу за Хусием. Иоав же отвечал: зачем бежать тебе, сын мой? не принесёшь ты доброй вести.

А Ахімаас, син Садока, продовжував далі й звернувся до Йоава: Дозволь, щоб і я побіг за Хусієм! Та Йоав сказав: Навіщо бігтимеш, мій сину! Іди, немає в тебе доброї вістки, щоб ішов ти на користь.

И сказал Ахимаас: пусть так, но я побегу. И сказал ему Иоав: беги. И побежал Ахимаас по прямой дороге и опередил Хусия.

Та він сказав: А якщо побіжу? І тоді Йоав йому відповів: Біжи! Тож Ахімаас побіг дорогою Кехара і перегнав Хусія.

Давид тогда сидел между двумя воротами. И сторож взошёл на кровлю ворот к стене и, подняв глаза, увидел: вот, бежит один человек.

А Давид сидів між двома брамами. Вартовий вийшов на дах брами на стіні, підняв свої очі й побачив: ось чоловік, який самотньо біжить перед ним.

И закричал сторож и известил царя. И сказал царь: если один, то весть в устах его. А тот подходил всё ближе и ближе.

Тож вартовий закричав і сповістив цареві. Якщо він сам, — сказав цар, — то є вістка в його устах! А той усе наближався і наближався.

Сторож увидел и другого бегущего человека; и закричал сторож привратнику: вот, ещё бежит один человек. Царь сказал: и это — вестник.

І тут вартовий побачив іншого чоловіка, який біг, і вартовий біля брами закричав і проголосив: Ось інший чоловік, який самотньо біжить! І він — вісник! — сказав цар.

Сторож сказал: я вижу походку первого, похожую на походку Ахимааса, сына Садокова. И сказал царь: это человек хороший и идёт с хорошею вестью.

А вартовий продовжував: Я бачу біг першого, як біг Ахімааса, сина Садока. Цар же сказав: Це — добрий чоловік, і прибув з доброю вісткою.

И воскликнул Ахимаас и сказал царю: мир. И поклонился царю лицом своим до земли и сказал: благословен Господь, Бог твой, предавший людей, которые подняли руки свои на господина моего, царя!

Тут закричав Ахімаас, гукаючи до царя: Мир! Він поклонився цареві обличчям до землі й сказав: Благословенний Господь, твій Бог, Який видав мужів, котрі піднімають свою руку проти мого володаря-царя!

И сказал царь: благополучен ли отрок Авессалом? И сказал Ахимаас: я видел большое волнение, когда раб царёв Иоав посылал раба твоего; но я не знаю, что там было.

Та цар запитав: Чи мир юнакові Авесаломові? Я побачив велику юрбу, коли Йоав посилав царського раба і твого раба, — сказав Ахімаас, — та я не знаю, що там…

И сказал царь: отойди, стань здесь. Он отошёл и стал.

А цар сказав: Повернися, стань тут! І він повернувся, і став збоку.

Вот, пришёл и Хусий. И сказал Хусий: добрая весть господину моему, царю! Господь явил тебе ныне правду в избавлении от руки всех восставших против тебя.

І ось прибув Хусій і сказав цареві: Нехай мій володар-цар отримає добру вістку, що сьогодні Господь визволив тебе з руки всіх тих, які повстають проти тебе!

И сказал царь Хусию: благополучен ли отрок Авессалом? И сказал Хусий: да будет с врагами господина моего, царя, и со всеми, злоумышляющими против тебя, то же, что постигло отрока!

Та цар запитав Хусія: Чи мир юнакові Авесаломові? А Хусій відповів: Ворогам мого володаря-царя і всім, хто повстав проти нього на зло, нехай би сталося те, що з юнаком!

И смутился царь, и пошёл в горницу над воротами, и плакал, и когда шёл, говорил так: сын мой, Авессалом! сын мой, сын мой, Авессалом! о, кто дал бы мне умереть вместо тебя, Авессалом, сын мой, сын мой!

« 17 глава 19 глава »