Судьи 17 глава

Книга Судей Израилевых
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Был некто на горе Ефремовой, именем Миха.

Був собі чоловік з гори Єфрема, а ім’я його було Міха.

Он сказал матери своей: тысяча сто сиклей серебра, которые у тебя взяты и за которые ты при мне изрекла проклятие, это серебро у меня, я взял его. Мать его сказала: благословен сын мой у Господа!

Він сказав своїй матері: Тисячу сто срібняків, які пропали в тебе і за які ти прокляла, і сказала ти в мої вуха, ось ці гроші в мене, — я їх узяв! А його матір сказала: Благословенний син мій Господом!

И возвратил он матери своей тысячу сто сиклей серебра. И сказала мать его: это серебро я от себя посвятила Господу для сына моего, чтобы сделать из него истукан и литый кумир; итак, отдаю оное тебе.

І він віддав тисячу сто срібняків своїй матері, і сказала його матір: Я справді посвятила [1] ті гроші Господу з моєї руки на самоті, щоби зробити коване й вилите, а тепер поверну їх тобі й віддам тобі їх.

Но он возвратил серебро матери своей. Мать его взяла двести сиклей серебра и отдала их плавильщику. Он сделал из них истукан и литый кумир, который и находился в доме Михи.

Та він віддав срібло своїй матері. А його матір узяла двісті срібняків і дала його художникові, і він зробив з нього коване й лите, і воно було в домі Міхи.

И был у Михи дом Божий. И сделал он ефод и терафим и посвятил одного из сыновей своих, чтоб он был у него священником.

І є собі муж Міха, а в нього — дім Божий. Він зробив ефод і терафін [2] і уповноважив на служіння [3] одного зі своїх синів, і той був у нього за священика.

В те дни не было царя у Израиля; каждый делал то, что ему казалось справедливым.

А в ті дні не було царя в Ізраїлі, тож кожний чинив те, що здавалося правильним в його очах.

Один юноша из Вифлеема Иудейского, из колена Иудина, левит, тогда жил там;

І був собі юнак з мешканців Юди із Вифлеєму, який в племені Юди, — він був левітом, а жив він там.

этот человек пошёл из города Вифлеема Иудейского, чтобы пожить, где случится, и, идя дорогою, пришёл на гору Ефремову к дому Михи.

І пішов муж з міста з Вифлеєму юдейського жити, де лишень знайде, й, ідучи своєю дорогою, він прийшов до гори Єфрема, аж до дому Міхи.

И сказал ему Миха: откуда ты идёшь? Он сказал ему: я левит из Вифлеема Иудейского и иду пожить, где случится.

А Міха його запитав: Звідки йдеш? І сказав йому левіт: Я є з Вифлеєму юдейського, і йду я жити, де лишень знайду.

И сказал ему Миха: останься у меня и будь у меня отцом и священником; я буду давать тебе по десяти сиклей серебра на год, потребное одеяние и пропитание.

І сказав йому Міха: Живи зі мною і будь мені за батька і за священика, і я дам тобі десять срібняків упродовж року, пару одягу і те, що тобі на життя. І левіт пішов,

Левит пошёл к нему, и согласился левит остаться у этого человека, и был юноша у него, как один из сыновей его.

і почав проживати разом з тим чоловіком, і юнак став йому, наче один із його синів.

Миха посвятил левита, и этот юноша был у него священником и жил в доме у Михи.

А Міха уповноважив левіта на служіння, і юнак був йому за священика, і перебував у домі Міхи.

И сказал Миха: теперь я знаю, что Господь будет мне благотворить, потому что левит у меня священником.

І сказав Міха: Тепер пізнав я, що Господь вчинить мені добро, бо став мені левіт за священика.

Примечания:

Синодальный перевод

5 терафим — идол, статуя.

« 16 глава 18 глава »