І.Навина 11 глава

Книга Ісуса Навина (Книга Єгошуї)
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

Як же почув про це Явін, цар хацорський, послав він до Йовава, царя мадонського, до царя шімронського, до царя ахшафського,

Услышав об этом, Иавин, царь Хацора, послал сообщить Иоваву, царю Мадона, царям Шимрона и Ахсафа,

та до царів, що були на півночі в горах, і в Араву, на південь від Кіннерота, на поділлі, і на Дор-узгір'ї, на захід,

и царям, которые жили в северных нагорьях, в Иорданской долине к югу от Киннерета[24], в западных предгорьях и на возвышенностях Дора[25] на западе;

до ханаанян на сході й на заході, до аморіїв, до хіввіїв, до перізіїв, до євусіїв у гори, і до хеттитів під Хермоном, у землі Міцпа.

хананеям на востоке и на западе; аморреям, хеттам, ферезеям и иевусеям в нагорьях, и хиввеям под Хермоном в области Мицпы.

Виступили вони з усіма своїми військами, сила народу, немов піску на березі моря, така їх сила, та й коней і колісниць вельми багато.

Они выступили со всеми своими воинами и большим количеством коней и колесниц — огромным войском, многочисленным, как песок на морском берегу.

Всі ті царі, змовившись один з одним, рушили й отаборились разом при Мером-водах, щоб ударити на Ізраїля.

Все эти цари объединили свои силы, и, придя, встали лагерем у реки Мером, чтобы воевать с Израилем.

І сказав Господь Ісусові: “Не бійся їх: завтра в цю пору я покладу їх усіх трупом перед Ізраїлем; коням же їх ти поперерізуєш жили, а колісниці їх попалиш вогнем.”

Господь сказал Иисусу: «Не бойся их, потому что завтра к этому времени Я отдам всех их Израилю убитыми. Перережь жилы их коням и сожги их колесницы».

Вийшов Ісус з усім своїм збройним людом несподівано на них при Мером-водах та й напав на них.

Иисус и всё его войско внезапно вышли на них возле реки Мером и напали,

І віддав їх Господь Ізраїлеві в руки, й вони розбили їх і гнали аж до Сидону Великого й аж до Місрефот-Маїму, та до Міцпа-долини на схід сонця; вони розгромили їх так, що ні одного живого з них не зосталось.

а Господь отдал их в руки Израиля. Они разбили их и гнались за ними до великого Сидона и Мисрефот-Маима и до долины Мицпы на востоке, пока никого из них не осталось в живых.

Розправивсь із ними Ісус так, як велів йому Господь: коням їх поперерізував жили, а колісниці попалив вогнем.

Иисус поступил с ними так, как сказал ему Господь, — он перерезал жилы их коням и сжег их колесницы.

Тоді Ісус, повернувшись назад, здобув Хацор, убив мечем його царя, бо Хацор колись був на чолі всіх цих царств,

В то время Иисус повернул назад, взял Хацор и предал его царя мечу. (Хацор был главным из всех этих царств.)

і побили вони вістрям меча все живе, що в ньому було, винищивши їх до ноги, так що не зосталось у ньому ні душі живої; Хацор же спалив вогнем.

Всех, кто в нём был, они предали мечу, уничтожив их полностью[26] — никого не оставили в живых; а сам город он сжег.

Взяв Ісус також усі міста царів тих разом з їхніми царями і побив їх вістрям меча, і винищив дощенту їх, як повелів Мойсей, слуга Господній.

Иисус взял все эти царские города и их царей и предал их мечу. Он полностью уничтожил их, как велел слуга Господа Моисей.

Та ні одного з тих міст, що стояли на горбах, не спалив Ізраїль, лише Хацор один спалив Ісус.

Впрочем, Израиль не сжег ни один из городов, построенных на возвышенностях, кроме Хацора, который сжег Иисус.

Усю здобич тих міст і скотину взяли сини Ізраїля собі, лише всіх людей висікли вістрям меча, винищили їх до ноги, не лишивши ані душі живої.

Израильтяне забирали себе из этих городов всю добычу и скот, а всех жителей предавали мечу, пока не истребили их полностью, никого не оставляя в живых.

Як повелів Господь слузі своєму Мойсеєві, так повелів Мойсей Ісусові, і так учинив Ісус, не пропустивши ні слова з того, що Господь заповідав Мойсеєві.

Как повелел Своему слуге Моисею Господь, так Моисей повелел Иисусу, а Иисус исполнил это — он не оставил неисполненным ничего из того, что Господь повелел Моисею.

Отак зайняв Ісус увесь той край: верховину, увесь Негев, всю Гошен-землю, поділля, Араву й Ізраїль-гору з її поділлям,

Иисус захватил всю эту землю: нагорья, весь Негев, всю область Гошен, западные предгорья, Иорданскую долину и горы Израиля с их предгорьями

від Лисої гори, що здіймається до Сеїру, аж до Ваал-Гаду в Ливанській долині, під Хермон-горою. Царів же їхніх усіх він захопив, скарав та постинав на смерть.

от горы Халак, которая высится к Сеиру, до самого Баал-Гада в Ливанской долине, под горой Хермон. Он захватил всех их царей и, сразив их, предал смерти.

Довго воювавсь Ісус з усіма тими царями.

Долгое время Иисус воевал с этими царями.

Не було ані одного міста, окрім хіввіїв, що жили в Гівеоні, що піддалось би мирно синам Ізраїля: усіх взяли війною.

Кроме хиввеев, что в Гаваоне, ни один город не заключил мира с израильтянами, все их они взяли войной;

Бо сталось то від Господа, що закам'яніли серця їхні і виступили воювати з Ізраїлем, щоб винищити їх до ноги, без милосердя, щоб викорінити їх, як заповідав Господь Мойсеєві.

ведь Сам Господь ожесточил их сердца, чтобы они воевали с Израилем, чтобы им быть полностью уничтоженными, безжалостно истребленными, как повелел Моисею Господь.

Того часу рушив Ісус, щоб викорінити анакіїв по горах, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, з усіх гір юдейських та з усіх гір ізраїльських; він винищив їх до ноги разом з їхніми містами.

В то время Иисус пошел и искоренил анакитов в нагорьях: в Хевроне, Давире и Анаве, во всех нагорьях Иуды и во всех нагорьях Израиля. Иисус полностью уничтожил их и их города.

Ані одного з анакіїв не зосталось у землі синів Ізраїля; лише в Газі, в Гаті та в Ашдоді дехто лишився.

На земле Израиля анакитов не осталось, они уцелели лишь в Газе, Гате и Ашдоде.

Так Ісус зайняв увесь край, як то велів Господь Мойсеєві, й віддав його на власність Ізраїлеві, згідно з їхніми поділами по колінах. І спочив край від війни.

Так Иисус захватил всю ту землю, как говорил Моисею Господь, и отдал её в наследие израильтянам по их родовым разделениям. И земля успокоилась от войны.

Примечания:

Новый русский перевод

2 [24] — Или: от Галилейского озера.

2 [25] — Или: в Нафот-Доре.

11 [26] — См. Исх 22:20 и сноску к нему. Также в ст. 12, 20, 21.

« 10 глава 12 глава »