2 Коринтян 1 глава

Друге послання св. апостола Павла до коринтян
Сучасний переклад → Новый русский перевод

Від Павла, волею Божою апостола Ісуса Христа, і брата нашого Тимофія до церкви Божої, що в Коринті, і також усім святим людям Божим по всій Ахаї.

От Павла, по воле Бога апостола Христа Иисуса, и от брата Тимофея, церкви Божьей в Коринфе и всем святым в Ахаии[1].

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа.

Благодать и мир вам от Бога Отца и от Господа Иисуса Христа.

Благословенний Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, милосердний Отець, Бог, Який є джерелом всілякої втіхи.

Благословен Бог и Отец Господа нашего Иисуса Христа, Отец милосердия и Бог всяческого утешения.

Він втішає нас у наших скорботах, щоб ми, в свою чергу, втішали інших у всіляких скорботах втіхою, яку ми самі отримали від Бога.

Он утешает нас во всех наших тяготах, чтобы и мы, в свою очередь, могли утешить других в их горе тем утешением, которым Бог утешает нас.

Бо як ми розділяємо страждання Христові, так і втіха приходить до нас через Христа.

Ведь как умножаются наши страдания ради Христа, так умножается Христом и наше утешение.

Якщо ми страждаємо і терпимо скорботу, то це заради втіхи вашої і спасіння. Якщо ми втішені, то це через вашу втіху. Вона допомагає вам витерпіти ті страждання, які терпимо і ми.

Жизненные трудности мы переносим ради вашего утешения и спасения. Утешение, которое мы получаем, тоже дается нам ради вашего утешения. Оно поможет и вам стойко перенести те же страдания, которые приходится переносить нам.

Та ми маємо на вас непохитну надію. Ми знаємо, що як ви поділяєте наші страждання, так само поділяєте і втіхи наші.

Мы твердо надеемся на вас и знаем, что как вы разделяете с нами наши страдания, так разделяете и наше утешение.

Браття і сестри, ми хочемо, щоб знали ви, яких страждань зазнали ми в Азії. Надміру і над силу нашу були ми обтяжені, й вже не мали надії залишитися живими.

Братья, я хочу, чтобы вы знали о том, что мы пережили в провинции Азия[2]. Выпавшие там на нашу долю страдания настолько превосходили все наши силы, что мы потеряли надежду остаться в живых.

Так, у серцях ми відчували, що нам оголошено смертельний вирок. Так сталося для того, щоб ми більше не покладали надію на самих себе, а лише на Бога, Який воскрешає мертвих до життя.

Казалось, что мы уже получили смертный приговор, но так было для того, чтобы мы научились полагаться не на себя, а на Бога, Который воскрешает мертвых.

Він врятував нас від близької смерті й рятує нас зараз. На Нього покладаємо наші надії. Він рятуватиме нас і надалі.

Он избавил нас от смертельной опасности и впредь избавит. На Него мы надеемся, и Он спасет нас.

Якщо ви також допомагатимете нам своїми молитвами, тоді багато людей віддячать нам за Божу прихильність, що Він виявить нам завдяки молитвам багатьох людей.

Только вы помогайте нам своими молитвами, чтобы многие возблагодарили Бога за то, что Он был так милостив к нам по их молитвам.

Ось чим ми пишаємося і що є свідченням нашого сумління: ми поводимося в цьому світі, особливо з вами, з простотою та щирістю, що ідуть від Бога; не згідно з мудрістю цього світу, та згідно з Божою милістю.

Мы хвалимся тем — и наша совесть может быть этому порукой, — что мы и в этом мире, и в особенности в наших отношениях с вами, поступали честно[3] и искренне, и это нам было дано от Бога. Мы поступали не по «мудрости» этого мира, но по Божьей благодати.

Тож ми не пишемо вам нічого, чого б ви не змогли прочитати чи зрозуміти. Я сподіваюся, що ви розумітимете нас повністю,

Во всем, что мы вам написали, нет ничего, что вы, прочитав, не смогли бы понять. Я надеюсь, что, поняв нас до конца, —

так само, як зрозуміли ви нас частково, і, що ви усвідомите, що зможете пишатися нами, як і ми пишатимемося вами в День пришестя Господа нашого Ісуса.

а отчасти вы нас уже понимаете, — в День возвращения Господа Иисуса вы сможете хвалиться нами так же, как и мы вами.

Впевнений у цьому, вирішив я прибути до вас першим, щоб ви були благословенні вдвічі.

Я уверен в этом и поэтому хотел бы сначала прийти к вам, чтобы вы дважды получили благодать.

У планах моїх було відвідати вас по дорозі до Македонії, а потім завітати до вас і на зворотньому шляху. Я сподівався, що ви спорядите мене до Юдеї.

Я собирался побывать у вас по пути в Македонию, а затем ещё раз посетить вас на обратном пути, и тогда вы помогли бы мне отправиться в Иудею.

Ви думаєте, що маючи такий задум, я не обмірковував усе ретельно? Чи, будуючи свої плани, я робив це по-мирському, тобто кажучи: «Так» і «ні» — одночасно?

Может, вам кажется, что это решение было необдуманным? Или, может, я, как это водится у людей, говорю в одно и то же время то «да», то «нет»?

Та Бог — правдивий, і буде Свідком того, що ми ніколи не кажемо вам «так» і «ні» одночасно.

Заверяю вас перед Богом, Который верен: то, что говорю вам, я говорю без колебаний.

Бо Син Божий, Ісус Христос, про Якого Сильван,[1] Тимофій, супутник Павла, і я проповідували вам, не був одночасно «Ні» і «Так». Навпаки, через Нього було сказане останнє «Так».

В Сыне Божьем Иисусе Христе, Которого вам возвещали я, Силуан[4] и Тимофей, нет никакой неопределенности, в Нем всегда лишь только «да».

Адже хоч би скільки ни було обітниць Божих, Христос на всі з них є «Так». Тому через Христа ми кажемо «амінь», на Славу Бога.

Все обещания Божьи подтвердились в Иисусе Христе! Поэтому и мы говорим через Него во славу Бога: «Аминь».

А Той, Хто утверджує нас разом з вами у Христі й також помазав [2] нас, є Бог.

Бог делает и нас, и вас непоколебимыми во Христе. Он совершил над нами помазание

Він поклав на нас Свою печать, і дав нам Дух у серця наші як завдаток того, що виконає Свою обітницю.

и запечатлел нас Своей печатью. Он вложил в наши сердца Своего Духа, как залог того, что Он нам обещал.

Нехай Бог буде моїм свідком. Я клянуся життям своїм, що не повернувся у Коринт тому, що хотів вас помилувати.

Бог свидетель того, что лишь жалея вас, я до сих пор не приходил с наказанием в Коринф.

І це не означає, що ми хочемо панувати над вашою вірою. Бо ви тверді у своїй вірі, а ми — спільники у ділах ваших для радості вашої.

Мы не хотим повелевать вашей верой, нет, мы делаем всё лишь для вашей радости, потому что вы твердо стоите в вере.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [1] — Ахаия. Римская провинция, включавшая в себя большую часть той территории, на которой расположена современная Греция.

8 [2] — Здесь имеется в виду римская провинция на западе Малой Азии (часть современной территории Турции).

12 [3] — Или: свято.

19 [4] — Греческий вариант имени Сила.

« 16 глава 2 глава »