Римлян 5 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Сучасний переклад → Синодальный перевод (МП)

Оскільки ми виправдалися перед Богом завдяки нашій вірі, то маємо мир [5] з Ним через Господа нашого Ісуса Христа.

Итак, оправдавшись верою, мы имеем мир с Богом через Господа нашего Иисуса Христа,

Через нашу віру, Христос дав нам можливість зазнати благодать Божу, яку тепер маємо. Ми радіємо з надії прилучитися до Слави Господньої.

через Которого верою и получили мы доступ к той благодати, в которой стоим и хвалимся надеждою славы Божией.

І більше того, ми радіємо з наших страждань, бо знаємо, що страждання породжують терпіння.

И не сим только, но хвалимся и скорбями, зная, что от скорби происходит терпение,

Терпіння породжує стійкість, а стійкість, своєю чергою, приносить надію.

от терпения опытность, от опытности надежда,

Надія ж нас ніколи не розчарує, бо любов Божа влилася в наші серця через Святого Духа, який був даний нам.

а надежда не постыжает, потому что любовь Божия излилась в сердца наши Духом Святым, данным нам.

Свого часу Христос помер за нас, лихих людей, хоча ми ще самі були немічні. Та, у призначений час, Він віддав Своє життя, рятуючи нас.

Ибо Христос, когда еще мы были немощны, в определенное время умер за нечестивых.

Рідко буває, щоб хтось віддав життя за іншу людину, навіть якщо то дуже добра людина.

Ибо едва ли кто умрет за праведника; разве за благодетеля, может быть, кто и решится умереть.

Та Бог показав, як сильно Він нас любить, тим, що Христос помер заради нас, коли ми були ще грішниками.

Но Бог Свою любовь к нам доказывает тем, что Христос умер за нас, когда мы были еще грешниками.

Оскільки тепер ми виправдані перед Богом кров’ю Христовою, тож і від гніву Божого врятуємося через Ісуса.

Посему тем более ныне, будучи оправданы Кровию Его, спасемся Им от гнева.

Коли ми були ще ворогами Богу, Він примирив нас з Собою через смерть Свого Сина. Надто ж зараз, коли ми стали Його друзями, врятуємося життям Його Сина.

Ибо если, будучи врагами, мы примирились с Богом смертью Сына Его, то тем более, примирившись, спасемся жизнью Его.

Більше того, ми радіємо тому, що Всевишній зробив для нас через Господа нашого Ісуса Христа, завдяки Якому ми тепер примирилися з Богом.

И не довольно сего, но и хвалимся Богом чрез Господа нашего Иисуса Христа, посредством Которого мы получили ныне примирение.

Гріх прийшов у світ через одного чоловіка, Адама, а разом з гріхом і смерть. Так само й смерть прийшла до всіх людей, бо всі вони грішили.

Посему, как одним человеком грех вошел в мир, и грехом смерть, так и смерть перешла во всех человеков, [потому что] в нем все согрешили.

Гріх був у світі й до того, як Закон з’явився, та гріх нікому не зараховується, коли немає закону.

Ибо [и] до закона грех был в мире; но грех не вменяется, когда нет закона.

Смерть панувала від часів Адама до Мойсея. Вона панувала навіть над тими, хто не грішив, як Адам, коли він порушив Божу заповідь. Адам був праобразом Того, Хто мав прийти пізніше.

Однако же смерть царствовала от Адама до Моисея и над несогрешившими подобно преступлению Адама, который есть образ будущего.

Та вільний дар Божий зовсім не такий, як гріх Адамів. Багато людей померло через гріх цього чоловіка. Милість же Божа набагато більша, бо через благодать одного Чоловіка, Ісуса Христа, багато людей одержало дар Божий.

Но дар благодати не как преступление. Ибо если преступлением одного подверглись смерти многие, то тем более благодать Божия и дар по благодати одного Человека, Иисуса Христа, преизбыточествуют для многих.

Адам був засуджений за один гріх. Але дар Божий не такий, бо він веде до виправдання за багато гріхів.

И дар не как [суд] за одного согрешившего; ибо суд за одно [преступление] — к осуждению; а дар благодати — к оправданию от многих преступлений.

Через гріх одного чоловіка запанувала смерть. Але зараз багато людей одержують милість Божу і Божий дар праведності. Безумовно, вони матимуть істинне життя, і пануватимуть через одного Чоловіка, Ісуса Христа.

Ибо если преступлением одного смерть царствовала посредством одного, то тем более приемлющие обилие благодати и дар праведности будут царствовать в жизни посредством единого Иисуса Христа.

Отже, якщо провина Адама привела до засудження всіх людей, так само праведність Христа привела до виправдання і вічного життя для всіх.

Посему, как преступлением одного всем человекам осуждение, так правдою одного всем человекам оправдание к жизни.

Як за непослух однієї людини всі стали грішниками, так і завдяки покірливості однієї людини стануть праведними.

Ибо, как непослушанием одного человека сделались многие грешными, так и послушанием одного сделаются праведными многие.

Закон прийшов для того, щоб збільшити переступ, та коли гріх збільшувався, навіть більшою ставала милість Божа.

Закон же пришел после, и таким образом умножилось преступление. А когда умножился грех, стала преизобиловать благодать,

Гріх панував завдяки смерті, але Бог дав людям більше милості для того, щоб вона могла панувати, роблячи людей праведними з Ним. Вона приносить вічне життя через Господа нашого Ісуса Христа.

дабы, как грех царствовал к смерти, так и благодать воцарилась через праведность к жизни вечной Иисусом Христом, Господом нашим.

« 4 глава 6 глава »