3 царстваў 1 глава

Трэйцяя кніга царстваў
Пераклад Васіля Сёмухі → Синодальный перевод (СВ)

 
 

І цар Давід састарыўся, увайшоў у сталы век, дык накрывалі яго вопраткай, але ня мог сагрэцца.
 
Когда царь Давид состарился, вошел в преклонные лета, то покрывали его одеждами, но не мог он согреться.

І сказалі яму слугі ягоныя: няхай пашукаюць гаспадару нашаму цару маладую дзяўчыну, каб яна стаяла перад царом і хадзіла за ім і ляжала зь ім, — і будзе цёпла гаспадару нашаму цару.
 
И сказали ему слуги его: «Пусть поищут для господина нашего царя молодую девицу, чтобы она предстояла царю и ходила за ним и лежала с ним — и будет тепло господину нашему царю».

І шукалі прыгожую дзяўчыну ва ўсіх межах Ізраільскіх, і знайшлі Авісагу Сунаміцянку, і прывялі яе да цара.
 
И искали красивую девицу во всех пределах израильских, и нашли Ависагу сунамитянку, и привели ее к царю.

Дзяўчына была вельмі прыгожая, і хадзіла яна за царом і прыслужвала яму; але цар не спазнаў яе.
 
Девица была очень красива, и ходила она за царем, и прислуживала ему; но царь не познал ее.

Аданія, сын Агіты, заганарыўшыся, казаў: я буду царом. І завёў сабе калясьніцы і коньнікаў і пяцьдзясят чалавек скараходаў.
 
Адония, сын Аггифы, возгордившись, говорил: «Я буду царем». И завел себе колесницы, и всадников, и пятьдесят человек скороходов.

А бацька ніколі не назаляўся яму пытаньнем: навошта ты гэта робіш? А ён быў вельмі прыгожы і нарадзіўся ў яго пасьля Авэсалома.
 
Отец же никогда не стеснял его вопросом: «Для чего ты это делаешь?» Он же был очень красив и родился ему после Авессалома.

І раіўся ён зь Ёавам, сынам Саруіным, і з Авіятарам сьвятаром, і яны дапамагалі Аданію.
 
И советовался он с Иоавом, сыном Саруии, и с Авиафаром, священником, и они помогали Адонии.

Але сьвятар Садок і Ванэя, сын Ёдаеў, і прарок Натан, і Сэмэй, і Рысій, і мацакі Давідавыя ня былі на баку Аданіі.
 
Но священник Садок и Ванея, сын Иодая, и пророк Нафан, и Семей, и Рисий, и сильные Давида не были на стороне Адонии.

І закалоў Аданія авечак і валоў і цялят каля каменя Захэлэт, што каля крыніцы Рагэль, і запрасіў усіх братоў сваіх, сыноў цара, з усімі Юдэямі, якія служылі ў цара.
 
И заколол Адония овец, и волов, и тельцов у камня Зохелет, что у источника Рогель, и пригласил всех братьев своих, сыновей царя, со всеми иудеями, служившими у царя.

А прарока Натана і Ванэю, і тых мацакоў, і Саламона, брата свайго, не запрасіў.
 
Пророка же Нафана, и Ванею, и тех сильных, и Соломона, брата своего, не пригласил.

Тады Натан сказаў Вірсавіі, маці Саламонавай, кажучы: ці чула ты, што Аданія, сын Агітын, зрабіўся царом, а гаспадар наш Давід, ня ведае пра тое?
 
Тогда Нафан сказал Вирсавии, матери Соломона, говоря: «Слышала ли ты, что Адония, сын Аггифы, сделался царем, а господин наш Давид не знает о том?

Цяпер, вось, я раю табе: ратуй жыцьцё тваё і жыцьцё сына твайго Саламона.
 
Теперь, вот, я советую тебе: спасай жизнь твою и жизнь сына твоего Соломона.

Ідзі і ўвайдзі да цара Давіда і скажы яму: ці не прысягаўся ты, гаспадару мой цар, рабыні тваёй, кажучы: сын твой Саламон будзе царом пасьля мяне, і ён сядзе на троне маім? Чаму ж зацараваў Аданія?
 
Иди и войди к царю Давиду и скажи ему: „Не клялся ли ты, господин мой царь, рабе твоей, говоря: "Сын твой Соломон будет царем после меня, и он сядет на престоле моем"? Почему же воцарился Адония?“

І вось, калі ты яшчэ будзеш гаварыць з царом, увайду і я сьледам за табою і дапоўню словы твае.
 
И вот когда ты еще будешь говорить там с царем, войду и я вслед за тобой и дополню слова твои».

Вірсавія пайшла да цара ў спальню; цар быў вельмі стары, і Авісага Сунаміцянка прыслужвала цару;
 
Вирсавия пошла к царю в спальню; царь был очень стар, и Ависага сунамитянка прислуживала царю.

і нахілілася Вірсавія і пакланілася цару; і сказаў цар: што табе?
 
И наклонилась Вирсавия и поклонилась царю; и сказал царь: «Что тебе?»

Яна сказала яму: гаспадару мой цару! ты прысягаў рабе тваёй Госпадам Богам тваім: сын твой Саламон будзе валадарыць пасьля мяне і ён сядзе на троне маім.
 
Она сказала ему: «Господин мой царь! Ты клялся рабе твоей Господом, Богом твоим: „Сын твой Соломон будет царствовать после меня, и он сядет на престоле моем“.

А цяпер, вось, Аданія зацараваў, і ты, гаспадару мой цару, ня ведаеш пра тое.
 
А теперь, вот, Адония воцарился, и ты, господин мой царь, не знаешь о том.

І закалоў ён многа валоў, цялят і авечак і запрасіў усіх сыноў царскіх і сьвятара Авіятара і ваеначальніка Ёава: а Саламона, раба твайго, не запрасіў.
 
И заколол он множество волов, тельцов и овец, и пригласил всех сыновей царских и священника Авиафара, и военачальника Иоава; Соломона же, раба твоего, не пригласил.

А ты, гаспадару мой, — цар, і вочы ўсіх Ізраільцянаў глядзяць на цябе, каб ты абвясьціў ім, хто сядзе на троне гаспадара майго цара пасьля яго;
 
Но ты, господин мой, — царь, и глаза всех израильтян устремлены на тебя, чтобы ты объявил им, кто сядет на престоле господина моего царя после него.

інакш, калі гаспадар мой цар спачне з бацькамі сваімі, упадзе віна на мяне і на сына майго Саламона.
 
Иначе, когда господин мой царь почиет с отцами своими, падет обвинение на меня и на сына моего Соломона».

Калі яна яшчэ гаварыла з царом, прыйшоў і прарок Натан.
 
Когда она еще говорила с царем, пришел и пророк Нафан.

І сказалі цару, кажучы: вось, Натан прарок. І ўвайшоў ён да цара і пакланіўся цару тварам да зямлі.
 
И сказали царю, говоря: «Вот Нафан, пророк». И вошел он к царю, и поклонился царю лицом до земли.

І сказаў Натан: гаспадару мой цар! ці сказаў ты: Аданія будзе валадарыць пасьля мяне і ён сядзе на троне маім?
 
И сказал Нафан: «Господин мой царь! Сказал ли ты: „Адония будет царствовать после меня и он сядет на престоле моем“?

Бо ён сёньня сышоў і закалоў многа валоў, цялят і авечак і запрасіў усіх сыноў царскіх і ваеначальнікаў і сьвятара Авіятара, і вось, яны ядуць і п’юць у яго і кажуць: хай жыве цар Аданія!
 
Потому что он ныне сошел, и заколол множество волов, тельцов и овец, и пригласил всех сыновей царских, и военачальников, и священника Авиафара, и вот, они едят и пьют у него и говорят: «Да живет царь Адония!»

А мяне, раба твайго, і сьвятара Садока, і Ванэю, сына Ёдаевага, і Саламона, раба твайго, не запрасіў.
 
А меня, раба твоего, и священника Садока, и Ванею, сына Иодая, и Соломона, раба твоего, не пригласил.

Ці ня сталася гэта па волі гаспадара майго цара, і чаму ты не адкрыў рабу твайму, хто сядзе на троне гаспадара майго цара пасьля яго?
 
Не произошло ли это по воле господина моего царя и почему ты не открыл рабу твоему, кто сядет на престоле господина моего царя после него?»

І адказаў цар Давід і сказаў: паклічце да мяне Вірсавію. І ўвайшла яна і стала перад царом.
 
И отвечал царь Давид и сказал: «Позовите ко мне Вирсавию». И вошла она и стала пред царем.

І прысягаў цар і сказаў: жывы Гасподзь, Які выбаўляе душу маю ад усякай бяды!
 
И клялся царь и сказал: «Жив Господь, избавлявший душу мою от всякой беды!

як я прысягаў табе Госпадам Богам Ізраілевым, кажучы, што Саламон, сын твой, будзе валадарыць пасьля мяне і ён сядзе на троне маім замест мяне, так я і зраблю гэта сёньня.
 
Как я клялся тебе Господом, Богом Израилевым, говоря, что Соломон, сын твой, будет царствовать после меня и он сядет на престоле моем вместо меня, так я и сделаю это сегодня».

І нахілілася Вірсавія тварам да зямлі, і пакланілася цару, і сказала: хай жыве гаспадар мой цар Давід вечна!
 
И поклонилась Вирсавия лицом до земли, и поклонилась царю и сказала: «Да живет господин мой, царь Давид, вовеки!»

І сказаў цар Давід: клікніце мне сьвятара Садока і прарока Натана і Ванэю, сына Ёдаевага. І ўвайшлі яны да цара.
 
И сказал царь Давид: «Позовите ко мне священника Садока, и пророка Нафана, и Ванею, сына Иодая». И вошли они к царю.

І сказаў ім цар: вазьмеце з сабою слуг гаспадара вашага і пасадзеце Саламона, сына майго, на мула майго, і зьвядзеце яго ў Гіён,
 
И сказал им царь: «Возьмите с собой слуг господина вашего и посадите Соломона, сына моего, на мула моего, и сведите его к Гиону,

і хай памажа яго там Садок сьвятар і Натан прарок у цара над Ізраілем, і затрубеце ў трубу і абвясьцеце: хай жыве цар Саламон!
 
и да помажет его там Садок, священник, и Нафан, пророк, в царя над Израилем, и затрубите трубой и возгласите: „Да живет царь Соломон!“

Потым прывядзеце яго назад, і ён прыйдзе і сядзе на троне маім; ён будзе цараваць замест мяне; яму запавядаў я быць правадыром Ізраіля і Юды.
 
Потом проводите его назад, и он придет и сядет на престоле моем; он будет царствовать вместо меня; ему завещал я быть вождем Израиля и Иуды».

І адказваў Ванэя, сын Ёдаеў, цару і сказаў: амін, — хай скажа так Гасподзь Бог гаспадара майго цара:
 
И отвечал Ванея, сын Иодая, царю и сказал: «Аминь, да скажет так Господь, Бог господина моего царя!

як быў Гасподзь Бог з гаспадаром маім царом, так хай будзе Ён з Саламонам і хай узвысіць трон ягоны вышэй за трон гаспадара майго цара Давіда!
 
Как был Господь Бог с господином моим царем, так да будет Он с Соломоном и да возвеличит престол его более престола господина моего, царя Давида!»

І пайшлі Садок сьвятар і Натан прарок і Ванэя, сын Ёдая, Хэлэтэі і Фэлэтэі, і пасадзіла Саламона на мула цара Давіда, і павялі яго ў Гіён.
 
И пошли Садок, священник, и Нафан, пророк, и Ванея, сын Иодая, и хелефеи, и фелефеи, и посадили Соломона на мула царя Давида, и повели его к Гиону.

І ўзяў Садок сьвятар рог з алеем з скініі і памазаў Саламона. І затрубілі ў трубу, і ўвесь народ усклікаў: хай жыве цар Саламон!
 
И взял Садок, священник, рог с елеем из скинии и помазал Соломона. И затрубили трубой, и весь народ восклицал: «Да живет царь Соломон!»

І ўвесь народ праводзіў Саламона, і іграў народ на жалейках і вельмі радаваўся, так што зямля расьсядалася ад крыкаў яго.
 
И весь народ провожал Соломона, и играл народ на свирелях, и весьма радовался, так что земля расседалась от криков его.

І пачуў Аданія і ўсе запрошаныя ім, як толькі перасталі есьці; а Ёаў, пачуўшы гук трубы, сказаў: з чаго гэты шум расхваляванага горада?
 
И услышал Адония и все приглашенные им, как только перестали есть; а Иоав, услышав звук трубы, сказал: «Отчего этот шум волнующегося города?»

Яшчэ ён гаварыў, як прыйшоў Ёнатан, сын сьвятара Авіятара. І сказаў Аданія: увайдзі; ты — сумленны чалавек і нясеш добрую вестку.
 
Еще он говорил, как пришел Ионафан, сын священника Авиафара. И сказал Адония: «Войди; ты — честный человек и несешь добрую весть».

І адказваў Ёнатан і сказаў Аданію: так, гаспадар наш цар паставіў Саламона царом;
 
И отвечал Ионафан и сказал Адонии: «Да, господин наш, царь Давид, поставил Соломона царем;

і паслаў цар зь ім Садока сьвятара і Натана прарока, і Ванэю, сына Ёдая, і Хэлэтэяў і Фэлэтэяў, і яны пасадзілі яго на мула царскага;
 
и послал царь с ним Садока, священника, и Нафана, пророка, и Ванею, сына Иодая, и хелефеев, и фелефеев, и они посадили его на мула царского;

і памазалі яго Садок сьвятар і Натан прарок у цара ў Гіёне, і адтуль выправіліся з радасьцю, і прыйшоў у рух горад. Вось чаго шум, які вы чуеце.
 
и помазали его Садок, священник, и Нафан, пророк, в царя в Гионе, и оттуда отправились с радостью, и пришел в движение город. Вот отчего шум, который вы слышите.

І Саламон ужо сеў на царскім троне.
 
И Соломон уже сел на царском престоле.

І слугі цара прыходзілі павіншаваць гаспадара нашага цара Давіда, кажучы: Бог твой няхай праславіць імя Саламона больш за тваё імя і хай узвысіць трон ягоны вышэй за твой трон. І пакланіўся цар на ложку сваім,
 
И слуги царя приходили поздравить господина нашего, царя Давида, говоря: „Бог твой да прославит имя Соломона более твоего имени и да возвеличит престол его более твоего престола“. И поклонился царь на ложе своем,

і сказаў цар так: дабраславёны Гасподзь Бог Ізраілеў, Які сёньня даў ад семя майго пасаджанага на троне маім, і вочы мае бачаць гэта!
 
и сказал царь так: „Благословен Господь, Бог Израилев, Который сегодня дал сидящего на престоле моем, и очи мои видят это!“»

Тады спалохаліся і ўсталі ўсе запрошаныя, якія былі ў Аданіі, і пайшлі кожны сваёй дарогаю.
 
Тогда испугались и встали все приглашенные, которые были у Адонии, и пошли каждый своею дорогою.

А Аданія, баючыся Саламона, устаў і пайшоў і ўхапіўся за рогі ахвярніка.
 
Адония же, боясь Соломона, встал и пошел и ухватился за рога жертвенника.

І данесьлі Саламону, кажучы: вось, Аданія баіцца цара Саламона, і вось, ён трымаецца за рогі ахвярніка, кажучы: хай прысягне мне цяпер цар Саламон, што ён не заб’е раба свайго мечам.
 
И донесли Соломону, говоря: «Вот Адония боится царя Соломона, и вот он держится за рога жертвенника, говоря: „Пусть поклянется мне теперь царь Соломон, что он не умертвит раба своего мечом“».

І сказаў Саламон: калі ён будзе чалавекам сумленным, дык ніводзін волас ягоны не ўпадзе на зямлю; калі ж знойдзецца ў ім падступства, дык памрэ.
 
И сказал Соломон: «Если он будет человеком честным, то ни один волос его не упадет на землю; если же найдется в нем лукавство, то умрет».

І паслаў Саламон, і прывялі яго ад ахвярніка. І ён прыйшоў і пакланіўся цару Саламону. І сказаў яму Саламон: ідзі ў дом свой.
 
И послал царь Соломон, и привели его от жертвенника. И он пришел и поклонился царю Соломону. И сказал ему Соломон: «Иди в дом свой».

Примечания:

 
Пераклад Васіля Сёмухі
53 У друкаванай версіі: «да ахвярніка», замест «ад ахвярніка».
 
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.