Иеремия 18 глава

Книга пророка Иеремии
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

Слово, что было Иеремии от ГОСПОДА:
 
Слова, што было да Ярэмы ад СПАДАРА, кажучы:

«Иди сейчас в мастерскую гончара,1 и там Я сообщу тебе Свою весть».
 
«Устань і выйдзі да дому ганчаровага, і там дам табе пачуць словы Мае».

Я пошел в мастерскую к гончару и увидел: он работает на гончарном круге.
 
І зышоў я да дому ганчаровага, і вось, ён робе работу на камянёх.

И когда один глиняный сосуд, который он делал, не вышел у него, он сделал другой, по своему вкусу.
 
І папсавалася гліняная судзіна, што ён зрабіў, у руццэ ганчаровай; тады ён ізноў зрабіў судзіну другую, якую было зьлюб ганчару зрабіць.

И было мне слово ГОСПОДА.
 
І было слова СПАДАРОВА да мяне, кажучы:

«Разве Я не могу поступить с тобой, народ Израилев, как этот гончар? — сказал ГОСПОДЬ. — Ведь ты, народ Израилев, в Моей руке — словно глина в руке гончара.
 
«Доме Ізраеляў, ці не магу Я зрабіці з вамі, як гэты ганчар? — агалашае СПАДАР: — вось, як гліна ў руццэ ганчаровай, так вы ў руццэ Маёй, доме Ізраеляў.

Если скажу Я однажды о каком-либо народе или царстве, что его надлежит искоренить, разгромить и уничтожить,
 
Рэдчас Я скажу праз народ а праз каралеўства, каб вырваць а разьбіць а выгубіць;

но народ, о котором Я предвозвестил это, отвратится от своих злодеяний, то и Я пожалею его и не наведу задуманного бедствия.
 
А калі навервецца тый народ ад ліха свайго, праз каторае Я казаў, Я пажалею ліха, што Я маніўся зрабіць ім.

А если в другой раз Я скажу о том или ином народе или царстве, что надлежит его устроить и утвердить,
 
Рэдчас Я скажу праз народ а каралеўства, каб збудаваць а пасадзіць яго;

а они будут делать зло перед очами Моими и не послушаются голоса Моего, то и Я пожалею, что собирался явить им доброе.
 
Калі ён зробе ліха ў ваччу Маім, што не паслухае голасу Майго, тады Я пажалею дабра, праз каторае Я казаў, што зраблю яму.

Поэтому скажи теперь обитателям Иудеи и жителям Иерусалима: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Вот Я готовлю2 роду вашему бедствия и замысел Свой против вас уже составляю. Да отвратится каждый из вас от злого пути своего, исправьте жизнь свою, творите добрые дела““».3
 
Дык цяпер гукай жа мужом Юды а жыхарам Ерузаліму, кажучы: "Гэтак кажа СПАДАР: ’Вось, Я гатую вам няшчасьце і абдумую замер супроці вас; затым кажны зьвярніцеся зь ліхое дарогі свае і папраўце дарогі свае а ўчынкі свае’".

Но они сказали в ответ: «Напрасно всё это, ибо мы поступаем по своему разумению, и каждый из нас действует по упрямству злого сердца своего».
 
Але яны кажуць: "Нельга, бо мы будзем хадзіць за падумкамі сваімі, і кажны подле ўпорлівасьці ліхога сэрца свайго дзеяць будзе".

Поэтому так говорит ГОСПОДЬ: «Спросите у народов — кто слышал о подобном? Ужасное творит дева Израилева.
 
Затым гэтак кажа СПАДАР: "Папытайцеся ж у народаў, хто чуў падобнае; вельма страшна зрабіла дзеўка Ізраелява.

Сойдет ли снег с горных отрогов4 Ливана? Иссякнут ли холодные воды, текущие с дальних гор?
 
Ці сьнег лібанскі пакіне палявыя скалы? хіба высахнуць сьцюдзёныя воды, з чужыны цякучыя?

А народ Мой забыл Меня, кадит никчемным идолам. Сбился с пути своего, от древней стези отступил, следуя дорогами неровными, тропами извилистыми.
 
А люд Мой забыўся Мяне, яны кадзілі марнасьці; і яны спатыкаліся на дарогах сваіх, сьцежках старавечных, і хадзілі сьцежкамі прыдарожнымі, дарогамі няўладжанымі, не гасьцінцамі,

И сделал он страну свою неким ужасом для других племен, вечным посмешищем.5 Всякий идущий мимо изумится, покачает насмешливо головой.
 
Робячы жах із свае зямлі, кажначасны сьвіст; кажны, што пройдзе ля яе, зумеецца а паківае галавою сваёю.

Подобно восточному ветру, развею Я их пред врагами. Спиной повернусь к ним, а не лицом в день их бедствия».
 
Як усходнім ветрам, Я разьвею іх перад непрыяцелям; завыйкам, а ня відам, пакажуся ім у дзень няшчасьця іхнага"».

Сказали враги мои друг другу: «Вступим в заговор против Иеремии, ведь мы знаем, что есть и другие священники, чтобы учить нас Закону, мудрецы, чтобы давать нам советы, и пророки, чтобы пророчествовать. Пойдем, оговорим его6 и не будем более прислушиваться к обличениям7 его».
 
І сказалі яны: «Прыйдзіце, выдумайце штось на Ярэму; бо не загінула права ў сьвятара, ані рада ў мудрыца, ані слова ў прарокі; Прыйдзіце, і вытніма яго языком, і ня будзем зважаць на ніякія словы ягоныя».

Внемли мне, ГОСПОДИ, послушай, что говорят враги мои.
 
Зваж на мяне, СПАДАРУ, і пачуй голас праціўнікаў маіх.

Разве воздают злом за добро? А ведь они вырыли мне яму, убить меня хотят. Вспомни, как я стоял пред Тобой, чтобы доброе слово замолвить о них, чтобы отвратить от них гнев Твой.
 
Ці плацяць ліхам за дабро? бо яны выкапалі яму на душу маю. Успомні, што я стаў перад Табою, каб гукаць добрае за іх, адхінуць гнеў Твой ад іх.

Так предай детей их голоду, под меч их пусти, пусть жены их станут вдовами, детей лишатся, пусть мужья их погибнут, а юноши падут от меча в сражении.
 
За тое аддай сыноў іхных галадові і аддай іх мячу, і няхай жонкі іхныя будуць спабытымі дзяцей а ўдовамі, і няхай мужоў іхных стрэне сьмерць, маладзёны іхныя будуць забіты мячом у бітве.

Пусть доносится плач из их домов, когда Ты внезапно обрушишь на них полчища врагов, ведь они вырыли яму, чтобы поймать меня, и тайно сети расставили для ног моих.
 
Няхай будзе чуць галашэньне з дамоў іхных, як Ты зьнецікі навядзеш на іх вятку за тое, што выкапалі яму, каб злавіць мяне, схавалі пасадку пад ногі мае.

Ты, ГОСПОДИ, знаешь об их замыслах убить меня. Не прощай им более преступлений и грех их не стирай из книги, что пишется пред Тобой. Воздай им в день гнева Твоего и да будут они Тобой низвержены.8
 
Ты, адылі, СПАДАРУ, ведаеш усю іх ізраду на мяне, каб забіць мяне; не даруй бяспраўя іхнага ані вытры грэху іхнага перад відам Сваім, але няхай яны спатыкнуцца перад Табою, у часе гневу Свайго дзей ізь імі.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
2  [1] — Букв.: дом гончара; то же в ст. 3, 6.
11  [2] — Или ближе к букв.: леплю (словно гончар).
11  [3] — Букв.: сделайте добрыми пути ваши и дела ваши.
14  [4] — Так по друг. чтению; букв.: со скалы поля.
16  [5] — Букв.: шипением — возможно, звук издевки.
18  [6] — Букв.: сразим его языком.
18  [7] — Букв.: словам.
23  [8] — Букв.: низвержены пред Тобой.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.