І яшчэ іншы анёл, маючы ўладу над агнём, выйшаў ад ахвярніка і ўсклікнуў зычным голасам да таго, які трымаў востры серп, кажучы: «Пашлі серп твой востры і абрэж гронкі вінаграду зямлі, бо даспелі ягады яго».
И҆ и҆́нъ а҆́гг҃лъ и҆зы́де ѿ ѻ҆лтарѧ̀, и҆мы́й ѡ҆́бласть на ѻ҆гнѝ, и҆ возопѝ кли́чемъ вели́кимъ ко и҆мѹ́щемѹ се́рпъ ѻ҆́стрый, глаго́лѧ: послѝ се́рпъ тво́й ѻ҆́стрый и҆ ѡ҆б̾е́мли гро́зды вїногра́да земна́гѡ, ѩ҆́кѡ созрѣ́ша ѹ҆жѐ гро́здїе є҆ѧ̀.