4 Царств 23 глава

Четвертая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

Царь Иосия велел всем вождям Иудеи и Иерусалима прийти и встретиться с ним.
 
І послав царь посли, й позбірали вони до його всїх знатнїх Юдейських і Ерусалимських.

Затем царь пошёл в храм Господа. Весь народ Иудеи и все люди, которые жили в Иерусалиме, последовали за ним. Царя также сопровождали священники, пророки и весь народ, от самого незначительного до самого важного. Затем он прочитал все слова книги Соглашения, найденной в храме Господа. Иосия прочитал книгу вслух, чтобы все могли слышать.
 
І пійшов царь у храм Господень і всї мужі Юдейські й всї осадники Ерусалимські з ним, і сьвященники й пророки й ввесь люд від малого до великого. І прочитав у слух їм всї словеса з книги закону, що знайдено в Господньому храму.

Царь встал у колонны и заключил соглашение с Господом. Он согласился следовать Господу и подчиняться Его заповедям, соглашению и правилам. Иосия согласился делать это от всего сердца и от всей души. Он согласился подчиняться соглашению, записанному в этой книге. И весь народ единогласно согласился следовать ему.
 
Потім став царь на ступенї та й постановив завіт перед Господом, що ходити муть вони слїдом за Господом і пильнувати муть його заповідей й обявів, і встанов його з усього серця й з усієї душі, щоб виконувати слова завіту сього, написані в цїй книзї. І ввесь нарід ввійшов у завіт.

Затем царь приказал первосвященнику Хелкии, другим священникам и привратникам вынести из храма Господа всю посуду и все вещи, которые были сделаны для поклонения Ваалу, Ашере и всем светилам небесным. Иосия сжёг всё это за пределами Иерусалима, в долине Кедрон, а прах они отнесли в Вефиль.
 
І повелїв царь первосьвященникові Хелкії й низшим сьвященникам та придвернїм сторожам повиносити з храму Господнього ввесь посуд, що пороблено про Баала та Астарту й про все військо небесне, й попалив те за Ерусалимом у долинї Кедрон, а попіль велїв повивозити в Бетель.

Цари Иудеи выбрали несколько простых людей служить священниками. Эти лжесвященники сжигали благовонное курение на высотах во всех городах Иудеи и во всех городах вокруг Иерусалима, в которых почитали Ваала, солнце, луну, созвездия и все светила небесные. Но Иосия положил конец служению этих лжесвященников.
 
І повідставляв ідолські жерцї, що понаставляли були царі Юдейські, щоб кадили по висотах у городах Юдиних і в Ерусалимських околицях, та що палили кадила Баалові, сонцеві, місяцеві, планетам і всьому військові небесному;

Иосия убрал столб Ашеры из храма Господа. Он вынес его из Иерусалима и сжёг его в долине Кедрон, а сгоревшие части растёр в пыль и развеял её над могилами простых людей.
 
І повелїв винести Астарту з храму Господнього за Ерусалим на Кедрон-долину, та й спалити коло потока Кедрону, й розбити її на порох, порох же розсипати по гробах простого люду.

Затем Иосия разрушил дома всех блудников, которые находились в храме Господа. Женщины тоже использовали эти дома и делали маленькие шатры для поклонения лжебогине Ашере.
 
Далїй збурив доми блудничі коло храму Господнього, де женщини ткали занавіси для Астарти.

В то время священники не приносили жертв Господу на алтаре в Иерусалиме, а сжигали благовонное курение и приносили жертвы на высотах в городах по всей Иудее, от Гевы до Вирсавии. Он также разрушил высоты, которые находились с левой стороны от ворот, если входить в город через ворота Иисуса. (Иисус был правителем города).
 
І повиводив усїх жерцїв із Юдиних городів і посквернив висоти, де жерцї курили кадило, від Геви до Берсабиї, й поруйнував висоти — тую, що коло ввіходу городового голови Йозуї, й тую, що лїворуч у міських воріт.

Они ели пресный хлеб в своих городах вместе с простыми людьми. Но Иосия уничтожил эти высоты и привёл священников в Иерусалим.
 
Впрочім висотні жерцї не приносили жертов на жертівникові Господньому в Ерусалимі, а їли тілько неквашений хлїб вкупі з браттєм своїм.

Земля Тофет, находившаяся в долине Сыновей Еннома, была местом, где люди убивали своих детей и сжигали их на алтаре во время поклонения лжебогу Молоху. Иосия осквернил алтарь в Тофете, чтобы люди не смогли больше делать этого.
 
Посквернив і Тофет, що на долинї синів Еннома, щоб нїхто не проводив сина свого чи дочку свою через огонь Молохові.

В прошлом иудейские цари ставили коней и колесницу возле входа в храм Господа, около комнаты Нефан-Мелеха, важного вельможи. Эти кони и колесница предназначались для почитания бога солнца. Иосия убрал этих лошадей и сжёг колесницу.
 
Далїй знехтував конї, що царі Юдейські ставляли сонцеві навперід ввіходу в храм Господень коло сьвітлиць скопця Нетан-Мелеха, в Фаруримі, колесницї ж сонцеві попалив огнем.

В прошлом иудейские цари построили алтари на крыше верхней комнаты Ахаза. Царь Манассия также построил алтари в двух дворах храма Господнего. Иосия разрушил все эти алтари, а обломки выбросил в поток Кедрон.
 
І жертівники на даху горішньої сьвітлицї Ахазової, що їх поставляли були царі Юдейські, й жертівники, що поставляв Манассія ув обох переддвірках храму Господнього, порозвалював царь і поскидав, а порох із них покидав у Кедрон-потік.

Царь Соломон построил несколько высот возле Иерусалима на южной стороне Масличной горы для почитания ужасной лжебогини Астарты, которой поклонялся народ Сидона. Царь Соломон также построил одну высоту для почитания Хамоса, которому поклонялись моавитяне, и ещё одну для почитания Милхома, которому поклонялись аммонитяне. Но царь Иосия осквернил все эти места поклонения,
 
І висоти перед Ерусалимом по правому боцї од Оливної гори, що построїв був Соломон, царь Ізраїлський, Астартї, гидотї Сидонській, та Хамосові, гидотї Моабійській, та Милхомові, гидотї Аммонїйській, повелїв царь посквернити;

разбил все памятные камни, срубил столбы Ашеры и засыпал эти места костями мёртвых людей.
 
Порозбивав і камяні стовпи (боввани) й повирубував дуброви й закидав їх урочища людськими кістьми;

Иосия также уничтожил алтарь и высоту в Вефиле. Иеровоам, сын Навата, построил этот алтарь, чем и ввёл Израиль в грех. Иосия разбил алтарь и снёс высоту, а затем растёр камни алтаря, превратив их в пыль. Он также сжёг столб Ашеры.
 
Та й жертівника у Бетелї, й висоту, що построїв Еробоам Набатенко, що ввів Ізраїля в гріхи, — й сього жертівника й висоту він збурив і спалив, і стер на порох, та спалив і дуброву.

Иосия увидел могилы на горе и послал туда людей принести кости из этих могил. Затем он сжёг кости на алтаре и тем самым осквернил его. Это произошло согласно посланию Господа, которое объявил Божий человек, когда Иеровоам стоял возле алтаря во время праздника. После этого Иосия обернулся и увидел могилу Божьего человека.
 
Озирнувшися ж Йосія, побачив гроби, що були на горі, й послав позабірати з гробів костї, й попалив їх на жертівнику та й опоганив його, по слову Господньому, сказаному чоловіком Божим, що сї речі наперед проповів.

Иосия сказал: «Что это за памятник я вижу?» Жители города сказали ему: «Это могила Божьего человека, который приходил из Иудеи. Давным-давно тот Божий человек предрёк, что ты разрушишь алтарь в Вефиле».
 
І промовив (Йосія): Що се за памятник, що я там бачу? Міські ж люде відказали йому: Се гроб Божого чоловіка, що прийшов був із Юдеї й сї речі прорік, що ти починив єси над жертівником Бетелським.

Иосия сказал: «Оставьте Божьего человека в покое. Не трогайте его костей». Тогда они не тронули его костей и костей пророка, который пришёл из Самарии.
 
І повелїв: Не займайте його! Нїхто не трівож костей його! От і зоставили костї його як і костї пророка, що приходив із Самариї.

Иосия также уничтожил все храмы на высотах, находившихся в городах Самарии. Цари Израиля построили эти храмы, чем очень разгневали Господа. Иосия разрушил эти храмы так же, как он разрушил место поклонения в Вефиле.
 
До того ж порозвалював Йосія зборища висот по городах Самарийських, що построїли були царі Ізраїлські, прогнївуючи Господа, й вдїяв з ними те саме, що зробив у Бетелї.

Иосия убил всех священников высот в Самарии. Он убил священников на этих алтарях и сжёг на них человеческие кости, чтобы никто больше на них не поклонялся. После этого он возвратился в Иерусалим.
 
І повбивав всїх висотнїх жерцїв, що там були при жертівниках, та й попалив на них людські костї. Тодї вернувсь у Ерусалим.

Затем царь Иосия дал приказание всему народу. Он сказал: «Празднуйте Пасху в честь Господа, Бога вашего, как написано в книге Соглашения».
 
І повелїв царь усьому народові, кажучи: Сьвяткуйте Господеві, Богу вашому, паску, як прописано в цїй книзї закону;

Народ не праздновал так Пасху с тех дней, когда судьи правили над Израилем. Ни один из израильских или иудейских царей не устраивал такого великого празднования.
 
Бо не сьвятковано такої паски від суддївських часів, що судили Ізраїля, й по всї часи царів Ізраїлських і царів Юдейських;

Израильтяне праздновали Пасху Господу в Иерусалиме в восемнадцатый год царствования Иосии.
 
Аж у вісїмнайцятому роцї царювання Йосіїного сьвяткували сю паску Господеві в Ерусалимі.

Иосия уничтожил людей, которые занимались спиритизмом, колдунов, домашних богов, идолов и всё мерзкое, чему поклонялся народ в Иудее и Иерусалиме. Иосия сделал это, чтобы исполнить слова закона, написанные в книге, которую нашёл священник Хелкия в храме Господа.
 
І повигублював Йосія ще й викликачів мертвих, й чарівників, терафими й ідоли й всї ті гидоти, які були в землї Юдейській і в Ерусалимі, щоб ввійшли в силу слова закону, написані в книзї, що знайшов у храму Господньому сьвященник Хелкія.

Никогда раньше не было царя, подобного Иосии. Он обратился к Господу всем своим сердцем, всей своей душой и всеми своими силами. Ни один царь не следовал всему Закону Моисея так, как Иосия. И с тех пор никогда не было другого царя, подобного Иосии.
 
І не було рівнї йому між царями, перед ним, хто б обернувся так з усього серця, з усієї душі й з усієї сили до Господа, притьма по закону Мойсейовому, та й після його не встав йому рівня.

Но Господь не перестал гневаться на народ Иудеи за всё, что сделал Манассия.
 
Однак же Господь не відложив гнїву великої досади своєї, що запалав проти Юди за всї розярювання, якими підпалював його на гнїв Манассія.

Господь сказал: «Я заставил израильский народ оставить свою землю. Я сделаю то же самое с Иудеей. Я отвергну этот город, Иерусалим, который Я выбрал, и этот храм, о котором говорил: „Моё имя будет там”».
 
І рече Господь: Віддалю й Юду від лиця мого, як віддалив Ізраїля, й відкину від себе город сей, Ерусалим, що вибрав я, й храм, що про його я сказав: імя моє там пробувати ме.

Остальные дела Иосии описаны в книге «Летописи иудейских царей».
 
Проче про Йосію й про все, що він чинив, прописано в лїтописї царів Юдейських.

Во времена Иосии фараон Нехао, египетский царь, пошёл на реку Евфрат сражаться против ассирийского царя. Иосия вышел навстречу Нехао в Мегиддоне. Фараон увидел Иосию и убил его.
 
За його часу вирушив Фараон Нехао, царь Египецький, проти царя Ассирийського на Ефрат-ріку. І двинув зустріч йому царь Йосія, і той вбив його в Мегиддонї, скоро побачив його.

Слуги положили его тело в колесницу и отвезли из Мегиддона в Иерусалим, а затем похоронили в его гробнице. После этого простые люди взяли Иоахаза, сына Иосии, и помазали его на царство. Они сделали его новым царём вместо его отца.
 
І повезли його мертвого слуги його з Мегиддону, й привезли в Ерусалим, і поховали його в гробовищі його. І взяв народ землї Йоахаза, сина Йосіїного, та й помазали його й зробили його царем намість отця його.

Иоахазу было двадцать три года, когда он стал царём в Иудее, и царствовал он в Иерусалиме три месяца. Его мать звали Хамуталь, которая была дочерью Иеремии из Ливны.
 
Двайцять і три годи віку було Йоахазові, як став він царем, а три місяцї царював у Ерусалимі. Матїр його звалась Хамуталь Ереміївна, з Ливни.

Иоахаз поступал так же, как и его предки, делая то, что Господь считал злом.
 
І чинив він те, що Господеві не до вподоби, притьма так, як передки його чинили.

Фараон Нехао посадил его в темницу в Ривле, в Емафской земле, чтобы Иоахаз не мог править в Иерусалиме. Царь Египта заставил Иудею заплатить ему 100 талантов серебра и талант золота.
 
Фараон же Нехао задержав його в неволї в Ривлї, в країнї Ематській, щоб не царював у Ерусалимі, й наложив на землю грошевої кари сто талантів срібла й талант золота.

Фараон сделал Елиакима, сына Иосии, новым царём. Елиаким занял место своего отца Иосии. Нехао поменял имя Елиакима на Иоакима, а Иоахаза фараон отвёл в Египет, где Иоахаз и умер.
 
І зробив Фараон Нехао Елиякима, Йосієнка царем намість отця його Йосії, та й перемінив імя його на Йоакима, а Йоахаза взяв і відвів у Египет, де він і вмер.

Иоаким отдал египетскому царю серебро и золото. Он заставил простой народ платить налоги и отдавал эти деньги Нехао. Каждый человек платил свою долю серебра и золота, а царь Иоаким отдал деньги фараону.
 
І давав Йоаким Фараонові срібло й золото. Він розцїнував землю, щоб виплачувати Фараонові, скільки приказував. Від кожного з народу землї, як кого цїновано, брав срібло й золото, щоб виплачувати Фараонові Нехао.

Иоакиму было двадцать пять лет, когда он стал царём. Он правил одиннадцать лет в Иерусалиме. Его мать звали Зебудда, которая была дочерью Федаии из Румы.
 
Двайцять і пять год було віку Йоакимові, як він став царем, а одинайцять лїт царював у Ерусалимі. Матїр його звали Зебудда Федаіївна, з Руми.

Иоаким поступал так же, как и его предки, делая то, что Господь считал злом.
 
І чинив він те, що Господеві не до вподоби, притьма як предки його чинили.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.