4 Царств 23 глава

Четвертая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Царь Иосия велел всем вождям Иудеи и Иерусалима прийти и встретиться с ним.

Тоді цар послав скликати до себе всіх старших юдейських і єрусалимських.

Затем царь пошёл в храм Господа. Весь народ Иудеи и все люди, которые жили в Иерусалиме, последовали за ним. Царя также сопровождали священники, пророки и весь народ, от самого незначительного до самого важного. Затем он прочитал все слова книги Соглашения, найденной в храме Господа. Иосия прочитал книгу вслух, чтобы все могли слышать.

І пішов цар у Господній храм, а з ним всі юдейські мужі й усі єрусалимські мешканці, й священики, й пророки, й увесь народ, від малого до великого, і прочитав перед ними голосно всі слова з книги союзу, що знайдено в Господньому храмі.

Царь встал у колонны и заключил соглашение с Господом. Он согласился следовать Господу и подчиняться Его заповедям, соглашению и правилам. Иосия согласился делать это от всего сердца и от всей души. Он согласился подчиняться соглашению, записанному в этой книге. И весь народ единогласно согласился следовать ему.

Цар став на підвищенні й заключив союз перед Господом, зобов'язуючись ходити слідом за Господом і пильнувати його заповіді, накази і його установи з усього серця й з усієї душі, виконувати слова союзу, написані в цій книзі. Увесь народ прийняв союз.

Затем царь приказал первосвященнику Хелкии, другим священникам и привратникам вынести из храма Господа всю посуду и все вещи, которые были сделаны для поклонения Ваалу, Ашере и всем светилам небесным. Иосия сжёг всё это за пределами Иерусалима, в долине Кедрон, а прах они отнесли в Вефиль.

І повелів цар первосвященикові Хілкії й нижчому священикові та сторожам при порозі винести з Господнього храму ввесь посуд, зроблений для Ваала, для Ашери й для всього війська небесного. Він спалив його за Єрусалимом, на полях Кедрон, а попіл з нього вивіз у Бетел.

Цари Иудеи выбрали несколько простых людей служить священниками. Эти лжесвященники сжигали благовонное курение на высотах во всех городах Иудеи и во всех городах вокруг Иерусалима, в которых почитали Ваала, солнце, луну, созвездия и все светила небесные. Но Иосия положил конец служению этих лжесвященников.

Він скасував жерців, що завели були юдейські царі і що кадили на узвишшях, по юдейських містах і по єрусалимських околицях, а й тих, що кадили Ваалові, сонцеві, місяцеві, сузір'ям і всьому війську небесному.

Иосия убрал столб Ашеры из храма Господа. Он вынес его из Иерусалима и сжёг его в долине Кедрон, а сгоревшие части растёр в пыль и развеял её над могилами простых людей.

Повелів винести Ашеру з Господнього храму за Єрусалим, у Кедрон-долину, і спалити в Кедрон-долині, і розтоптати на порох, а порох той розкидати по гробах простого люду.

Затем Иосия разрушил дома всех блудников, которые находились в храме Господа. Женщины тоже использовали эти дома и делали маленькие шатры для поклонения лжебогине Ашере.

Зруйнував кімнати розпусників, що були в Господньому храмі, де жінки ткали завіси для Ашери.

В то время священники не приносили жертв Господу на алтаре в Иерусалиме, а сжигали благовонное курение и приносили жертвы на высотах в городах по всей Иудее, от Гевы до Вирсавии. Он также разрушил высоты, которые находились с левой стороны от ворот, если входить в город через ворота Иисуса. (Иисус был правителем города).

Далі привів усіх священиків із юдейських міст і знечестив узвишшя, де ці священики кадили, від Геви до Версавії, і зруйнував узвишшя посвячене козлам, що було при вході у ворота Єгошуї, міського голови, ліворуч, коли входити через ворота в місто.

Они ели пресный хлеб в своих городах вместе с простыми людьми. Но Иосия уничтожил эти высоты и привёл священников в Иерусалим.

Однак ті священики узвиш не сходили на Господній жертовник у Єрусалимі, хоч їли неквашений хліб посеред своїх братів.

Земля Тофет, находившаяся в долине Сыновей Еннома, была местом, где люди убивали своих детей и сжигали их на алтаре во время поклонения лжебогу Молоху. Иосия осквернил алтарь в Тофете, чтобы люди не смогли больше делать этого.

Він знечестив і Тофет, що в Бен-Гінном-долині, щоб ніхто більш не проводив свого сина чи дочку через вогонь на честь Молоха.

В прошлом иудейские цари ставили коней и колесницу возле входа в храм Господа, около комнаты Нефан-Мелеха, важного вельможи. Эти кони и колесница предназначались для почитания бога солнца. Иосия убрал этих лошадей и сжёг колесницу.

Уусунув коней, що юдейські царі поставили були на честь сонця при вході в Господній храм, коло кімнати скопця Натан-Мелеха, у Парварімі; колісниці ж сонцеві спалив вогнем.

В прошлом иудейские цари построили алтари на крыше верхней комнаты Ахаза. Царь Манассия также построил алтари в двух дворах храма Господнего. Иосия разрушил все эти алтари, а обломки выбросил в поток Кедрон.

Жертовники на даху горішньої світлиці Ахаза, що їх зробили були юдейські царі, і жертовники, що їх зробив був Манассія в обох дворах Господнього храму, цар зруйнував, розбив їх, а порох з них кинув у Кедрон-потік.

Царь Соломон построил несколько высот возле Иерусалима на южной стороне Масличной горы для почитания ужасной лжебогини Астарты, которой поклонялся народ Сидона. Царь Соломон также построил одну высоту для почитания Хамоса, которому поклонялись моавитяне, и ещё одну для почитания Милхома, которому поклонялись аммонитяне. Но царь Иосия осквернил все эти места поклонения,

Узвишшя перед Єрусалимом, на південь від Оливної гори, що побудував був Соломон, ізраїльський цар, Астарті, гидоті сидонській, і Кемошеві, гидоті моавській, та Молохові, мерзоті аммоніїв, цар знечестив;

разбил все памятные камни, срубил столбы Ашеры и засыпал эти места костями мёртвых людей.

порозбивав кам'яні стовпи, порубав ашери й наповнив місце, де вони були, людськими кістками.

Иосия также уничтожил алтарь и высоту в Вефиле. Иеровоам, сын Навата, построил этот алтарь, чем и ввёл Израиль в грех. Иосия разбил алтарь и снёс высоту, а затем растёр камни алтаря, превратив их в пыль. Он также сжёг столб Ашеры.

Та й жертовника, що був у Бетелі, і висоту, що побудував Єровоам, син Навата, який увів Ізраїля в гріх, і того жертовника й узвишшя він зруйнував, розбив їх каміння і стер на порох, і спалив Ашеру.

Иосия увидел могилы на горе и послал туда людей принести кости из этих могил. Затем он сжёг кости на алтаре и тем самым осквернил его. Это произошло согласно посланию Господа, которое объявил Божий человек, когда Иеровоам стоял возле алтаря во время праздника. После этого Иосия обернулся и увидел могилу Божьего человека.

Дивлячись навкруги себе, побачив Йосія гроби, що були на горі, і послав позабирати з тих гробів кості, і спалив їх на жертовнику, і так знечестив його, за словом Господнім, що виповів був Божий чоловік, коли Єровоам стояв при жертовнику під час свята.

Иосия сказал: «Что это за памятник я вижу?» Жители города сказали ему: «Это могила Божьего человека, который приходил из Иудеи. Давным-давно тот Божий человек предрёк, что ты разрушишь алтарь в Вефиле».

Далі спитав Йосія: “Що то за пам'ятник, що я там бачу?” Міські люди йому відповіли: “Це гріб Божого чоловіка, що прийшов був з Юдеї й прорік ті речі, що ти вчинив над бетелівським жертовником.”

Иосия сказал: «Оставьте Божьего человека в покое. Не трогайте его костей». Тогда они не тронули его костей и костей пророка, который пришёл из Самарии.

І повелів Йосія: “Лишіть його, нехай ніхто не торкає його костей!” Так його кості й зостались цілими разом з кістьми пророка, що приходив із Самарії.

Иосия также уничтожил все храмы на высотах, находившихся в городах Самарии. Цари Израиля построили эти храмы, чем очень разгневали Господа. Иосия разрушил эти храмы так же, как он разрушил место поклонения в Вефиле.

Йосія усунув також усі будівлі на узвишшях по самарійських містах, що побудували були ізраїльські царі, щоб гнівити Господа. Він зробив з ними те саме, що зробив у Бетелі.

Иосия убил всех священников высот в Самарии. Он убил священников на этих алтарях и сжёг на них человеческие кости, чтобы никто больше на них не поклонялся. После этого он возвратился в Иерусалим.

Усіх жерців узвиш, які були там, він повбивав на жертовниках і палив на них людські кості. Потім повернувсь у Єрусалим.

Затем царь Иосия дал приказание всему народу. Он сказал: «Празднуйте Пасху в честь Господа, Бога вашего, как написано в книге Соглашения».

Цар дав такий наказ усьому народові: “Святкуйте Пасху в честь Господа, Бога вашого, як написано у цій книзі союзу.”

Народ не праздновал так Пасху с тех дней, когда судьи правили над Израилем. Ни один из израильских или иудейских царей не устраивал такого великого празднования.

Такої Пасхи не було святковано від часів, коли судді правили Ізраїлем і за весь час ізраїльських царів та юдейських царів.

Израильтяне праздновали Пасху Господу в Иерусалиме в восемнадцатый год царствования Иосии.

Аж; на вісімнадцятому році царя Йосії святковано таку Пасху на честь Господа в Єрусалимі.

Иосия уничтожил людей, которые занимались спиритизмом, колдунов, домашних богов, идолов и всё мерзкое, чему поклонялся народ в Иудее и Иерусалиме. Иосия сделал это, чтобы исполнить слова закона, написанные в книге, которую нашёл священник Хелкия в храме Господа.

Йосія викорінив також викликачів мертвих і знахурів, домовиків, бовванів і всі ті гидоти, що можна було побачити в Юдейській землі й у Єрусалимі, щоб увійшли в силу слова закону, написані в книзі, що найшов у Господньому храмі священик Хілкія.

Никогда раньше не было царя, подобного Иосии. Он обратился к Господу всем своим сердцем, всей своей душой и всеми своими силами. Ни один царь не следовал всему Закону Моисея так, как Иосия. И с тех пор никогда не было другого царя, подобного Иосии.

Перед ним не було такого царя, як він, що обернувся б з усього серця, з усієї душі й з усієї сили до Господа, повнотою за законом Мойсея, та й після нього не було такого, як він.

Но Господь не перестал гневаться на народ Иудеи за всё, что сделал Манассия.

Однак же, Господь не скасував свого палкого гніву, що ним роз'ярився був проти Юди за всю ту досаду, якої йому завдав Манассія.

Господь сказал: «Я заставил израильский народ оставить свою землю. Я сделаю то же самое с Иудеей. Я отвергну этот город, Иерусалим, который Я выбрал, и этот храм, о котором говорил: „Моё имя будет там”».

Господь постановив: “Юду теж я усуну з-перед мого обличчя, як усунув Ізраїля; я відкину це місто, Єрусалим, що я був вибрав, і храм, що про нього я був сказав: Там буде моє ім'я.”

Остальные дела Иосии описаны в книге «Летописи иудейских царей».

Решта дій Йосії, й усе, що він чинив, записане у літописній книзі юдейських царів.

Во времена Иосии фараон Нехао, египетский царь, пошёл на реку Евфрат сражаться против ассирийского царя. Иосия вышел навстречу Нехао в Мегиддоне. Фараон увидел Иосию и убил его.

За його часів вирушив фараон Нехо, єгипетський цар, на допомогу асирійському цареві на Ефрат-ріку. Цар Йосія вийшов йому назустріч, але Нехо вбив його, ледве його побачив.

Слуги положили его тело в колесницу и отвезли из Мегиддона в Иерусалим, а затем похоронили в его гробнице. После этого простые люди взяли Иоахаза, сына Иосии, и помазали его на царство. Они сделали его новым царём вместо его отца.

Слуги повезли його мертвого на колісниці з Мегідо; вони привезли його в Єрусалим і поховали в його гробі. Тоді люди взяли Йоахаза, сина Йосії, помазали його й зробили його царем на місце його батька.

Иоахазу было двадцать три года, когда он стал царём в Иудее, и царствовал он в Иерусалиме три месяца. Его мать звали Хамуталь, которая была дочерью Иеремии из Ливны.

Було Йоахазові 23 роки, як став царем, і царював він 3 місяці в Єрусалимі. Мати його, дочка Єремії, з Лівни, звалась Хамутала.

Иоахаз поступал так же, как и его предки, делая то, что Господь считал злом.

Він чинив те, що було Господеві не довподоби, цілком так, як робили його батьки.

Фараон Нехао посадил его в темницу в Ривле, в Емафской земле, чтобы Иоахаз не мог править в Иерусалиме. Царь Египта заставил Иудею заплатить ему 100 талантов серебра и талант золота.

У Ріалі, у Хамат-країні, фараон Нехо, скинув його з царства в Єрусалимі, і наклав на землю данину — 100 талантів срібла й талант золота.

Фараон сделал Елиакима, сына Иосии, новым царём. Елиаким занял место своего отца Иосии. Нехао поменял имя Елиакима на Иоакима, а Иоахаза фараон отвёл в Египет, где Иоахаз и умер.

Фараон Нехо зробив царем Еліякима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і перемінив ім'я його на Йоакима, а Йоахаза взяв і відвів у Єгипет, де він і вмер.

Иоаким отдал египетскому царю серебро и золото. Он заставил простой народ платить налоги и отдавал эти деньги Нехао. Каждый человек платил свою долю серебра и золота, а царь Иоаким отдал деньги фараону.

Йоаким дав фараонові срібло й золото, але мусів був розцінити землю, щоб виплатити фараонові гроші, яких цей домагався. Від кожного, як кого оцінувано, брав він срібло й золото, щоб дати фараонові Нехо.

Иоакиму было двадцать пять лет, когда он стал царём. Он правил одиннадцать лет в Иерусалиме. Его мать звали Зебудда, которая была дочерью Федаии из Румы.

Було Йоакимові 25 років, як став царем, і царював він 11 років у Єрусалимі. Мати його, дочка Падаї, з Руми, звалася Зевіда.

Иоаким поступал так же, как и его предки, делая то, что Господь считал злом.

Він чинив те, що Господеві було не довподоби, цілком так, як робили його батьки.

« 22 глава 24 глава »