Исаия 38 глава

Книга пророка Исаии
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

В это время Езекия заболел и находился при смерти. Пророк Исаия, сын Амоса, пришёл к Езекии и сказал ему: «Господь передал мне такие слова для тебя: „Так говорит Господь: „Ты скоро умрёшь, поэтому ты должен составить завещание своей семье!”»

Тими днями смерте́льно захворі́в був Єзекі́я. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: „Так сказав Господь: Заряди́ своєму до́мові, бо ти вмираєш і не будеш жити“.

Тогда Езекия повернулся в сторону храма и начал молиться:

І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,

«Господи, вспомни, что я преданно служил Тебе всем своим сердцем. Я делал то, что Ты считал правильным». Тогда Езекия горько заплакал.

та й сказав: „О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх!“ І заплакав Єзекія ревним плачем!

И получил Исаия весть от Господа:

І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:

«Пойди к Езекии и скажи: „Так говорит Господь, Бог твоего предка Давида: „Я услышал твою молитву и увидел твои слёзы. Я прибавлю пятнадцать лет к твоей жизни

„Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою ! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,

и спасу тебя и этот город от руки ассирийского царя”».

і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.

«Вот знамение тебе от Господа в знак того, что Он исполнит слово Своё, — сказал Исаия, —

І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:

Он говорит: „Посмотри, Я возвращаю тень на ступени Ахаза на десять ступеней назад”».

ось я вертаю тінь ступеня́, що від сонця зійшла на ступе́ні Ахазові, назад на десять ступені́в“. І вернулося сонце на десять ступені́в тими ступе́нями, якими зійшло було.

Вот письмо Езекии, когда он выздоровел от болезни:

Ось писа́ння Єзекії, Юдиного царя, коли він був захво́рів та видужав з своєї хвороби:

Я сказал себе, что буду до старости жить, но в расцвете дней пришло мне время умереть.

„Я сказав був: Опі́вдні днів своїх відійду́ до шео́лових брам, решти ро́ків своїх я не ма́тиму.

И я сказал, что не увижу Господа Иегову, я не увижу более людей.

Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в кра́ї живих, уже між мешка́нцями царства померлих не побачу люди́ни.

Мой дом, пастушеский шатёр, снят с места, со мной покончено как с тканью, которую сворачивают, срезая с ткацкого станка. Ты рано жизнь мою закончил.

Домі́вка моя вже розі́брана, і від мене віді́брана, немов той пасту́ший наме́т; я життя своє зви́нув, мов ткач, — від осно́ви мене Він віді́рве, покі́нчить мене з дня до ночі.

Всю ночь рыдал я громко, но все мои надежды рассыпались как кости в пасти льва. Ты рано жизнь мою закончил.

Я кричав аж до ра́нку... Він, як лев, поторо́щить всі кості мої, з дня до ночі покі́нчить зо мною...

Словно птица я кричал, стонал как горлица и в скорби глядел на небо. Господи, подтверди, что мне поможешь, яви мне доказательство того.

Пищу́ я, мов ла́стівка чи жураве́ль, воркочу́, мов той голуб; зани́діли очі мої, визираючи до високо́сти. Господи, прича́влений я, — поручися за мене!

Что я могу сказать? Господь дал мне ответ и сделал так, что всё это случилось! Смиренен буду я остаток жизни, так как мне горько на душе.

Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандру́ю всі лі́та свої через гі́ркість моєї душі!

Владыка мой, так оживи мой дух тяжёлым испытанием и помоги стать сильным и здоровым духу моему, верни здоровье и жизнь мне возврати!

Господи, на них, на словах Твоїх, жи́тимуть люди, і в усьо́му цьому́ життя моєї душі, — уздоро́в же мене й оживи́ Ти мене!

Взгляни, минули мои беды, мир снизошёл ко мне. Ты меня сильно любишь, Ты мне не дал уйти в могилу и все мои грехи отбросил далеко.

Ось терпі́ння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гро́бу гниття́ мою душу, бо Ти кинув за спи́ну Свою всі гріхи мої,

Не воспевают мёртвые Тебя, кто в преисподней, тот не восхваляет Тебя, не верит в Твою преданность.

бо не буде ж шео́л прославля́ти Тебе, смерть не буде Тебе вихваля́ти. Не мають надії на правду Твою ті, хто схо́дить до гро́бу.

Кто жив, как я сейчас, те Тебя хвалят. И должен детям передать отец, что верить можно лишь в Тебя.

Живий, тільки живий — Тебе сла́вити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголо́сить про правду Твою!

И говорю я: «Спас меня Господь! Так будем воспевать всю жизнь мы песни в храме Господа!»

Господь на спасі́ння мені, і ми будем співати пісноспі́ви свої у домі Господнім по всі́ дні мого життя!“

И сказал Исаия Езекии: «Сделай припарку из фиг и приложи её к нарыву».

А Ісая сказав: „Нехай ві́зьмуть грудку фіґ, і нехай розітру́ть на тому гнояку́, — і видужає!

Тогда Езекия спросил Исаию: «Какое будет знамение, что я поправлюсь и смогу войти в храм Господа?»

А Єзекія промовив: „Який знак, що я ввійду́ до Господнього дому?

Примечания:

Библейской Лиги ERV

21−22 эти стихи в печатной версии находятся в конце 6-го стиха.

« 37 глава 39 глава »