Исаия 29 глава

Книга пророка Исаии
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Бог сказал: «Взгляни на Ариил, в котором Давид расположил свой лагерь. Продолжай праздновать год за годом.

Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборува́в! Рік до року додайте, хай свя́та закі́нчать свій круг!

Однако Я накажу Ариил, наполнив его печалью и слезами, и он станет подобен алтарю.

І прити́сну Аріїла, і станеться ле́мент та плач, і він стане на мене, як о́гнище Боже.

Я армии вокруг него стяну, шатры войны вокруг него раскину.

І ота́борюся проти тебе навко́ло, і сторо́жею сти́сну тебе, і ба́шти поставлю на тебе.

Ариил, Ты будешь побеждён и на землю брошен. Я услышу речь твою, из праха восстающую; как голос призрака твои слова будут звучать, как шёпот, раздающийся из пыли.

І ти будеш пони́жений, і будеш з землі говорити, і приглу́шено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепоті́тиме з пороху слово твоє.

Чужеземцев, живущих среди тебя, станет так много, что они подобны будут пыли, а множество людей жестоких словно мириады соломинок на ветру.

І буде юрба́ ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників — мов поло́ва зникли́ва, і це станеться нагло, рапто́вно.

Затем Господь тебя землетрясением и громом накажет, а также штормами и грозами, ветрами и всепожирающим огнём.

Господь Саваот тебе громом та трусом наві́дає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняни́м їдким по́лум'ям.

И как в ночном кошмаре, многие народы выйдут на битву с Ариилом и, окружив, его накажут.

І буде, як сон, як виді́ння нічне́ та юрба́ всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти тверди́ні його, і хто йому докучає.

И даже для наступающих армий всё покажется сном, их желаниям сбыться не суждено. И, как голодному снится, будто он ест, пробудившись же, он всё ещё голоден, как жаждущему снится, будто он пьёт, проснувшись же, он всё ещё томим жаждой, так будет и с этими армиями. Вот то же произойдёт с теми народами, которые войной идут против Сиона, их желаниям сбыться не суждено».

І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він — і порожня душа його, і мов спра́гнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він — і ось змучений, а душа його спра́гнена! Та́к буде на́товпові всіх наро́дів, що пі́дуть війною на го́ру Сіон.

Взгляните и удивитесь, вы опьянеете, но не от вина! Взгляните и удивитесь, вы упадёте, но не пиво свалит вас с ног!

Одубі́йте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й ослі́пніть! Вони повпива́лися, та не вином, захитались, та не від п'янко́го напо́ю,

Господь заставит вас закрыть глаза, Господь вас усыпит (глаза ваши — пророки), покроет ваши головы Господь (провидцы — ваши головы).

бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьма́рив пророків і ваших голів та прови́дців!

Я говорю вам о том, что случится, но вы не понимаете меня, для вас мои слова словно слова в запечатанной книге.

І буде вам кожне видіння, немов би слова запеча́таної книжки, що дають її тому́, хто вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Не мо́жу, — вона ж запеча́тана“.

Вы можете передать книгу тому, кто умеет читать, и попросить его прочитать, но он вам ответит: «Я не могу, эта книга запечатана». Или можете попросить прочитать того, кто не умеет читать, и тот человек откажется, потому что он не умеет читать.

І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Я не вмію читати“.

Владыка Мой говорит: «Эти люди утверждают, что любят Меня, они оказывают Мне честь на словах, но сердца их далеки от Меня и почитание их не что иное, как простые человеческие правила, которые они запомнили.

І промовив Господь: За те, що наро́д цей уста́ми своїми набли́жується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене — заучена заповідь лю́дська,

Поэтому Я и дальше буду удивлять этих людей Своими чудесами, их мудрецы утратят свою мудрость и не смогут ничего понять».

тому Я ось ізно́ву предивне вчиню́ з цим наро́дом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.

Эти люди попытаются скрыть свои замыслы от Господа, они своё зло творят во мраке, говоря: «Нас никто не увидит, никто нас не узнает!»

Горе тим, що гли́боко за́дум ховають від Господа, і чиняться в те́мряві їхні діла, і що говорять вони: „Хто нас бачить, і хто про нас знає?“

Вы безрассудны и думаете, что глина — это то же самое, что и горшечник. Вы думаете, что вещь может сказать сделавшему её: «Не ты меня сделал!» Разве горшок говорит горшечнику, что тот ничего не понимает?!

О, ваша фальшивосте! Чи ганча́р уважається рівним до глини? Чи зро́блене скаже про майстра свого: „Він мене не зробив“, а твір про свого творця́ говоритиме: „Він не розуміє цього“?

Ещё немного, и земля Ливана будет плодородна, словно лес густой.

Хіба за короткого ча́су Ліван на садка не обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс?

И глухой услышит слова книги, и слепой увидит сквозь мрак и туман.

І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темно́ти та з те́мряви бачити будуть,

Господь сделает бедных счастливыми, бедные возрадуются о Святом Израиля.

і суми́рні побі́льшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля ті́шитись будуть!

Так будет, когда исчезнут жестокие люди и те, кто с радостью совершает зло.

Бо скінчи́вся наси́льник, і минувся насмі́шник, і пони́щені всі ті, хто дба́є про кривду,

(Те люди сеют ложь о добрых людях, пытаются поймать на слове людей в суде, стремятся уничтожить невиновных).

хто судить люди́ну за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять па́стку, і праведного випиха́ють обма́ною.

Поэтому вот что Господь (Господь, освободивший род Авраама) говорит роду Иакова: «Теперь Иаков не будет стыдиться и не узнает позора.

Тому́ то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоро́млений Яків, й обличчя його не поблі́дне тепер,

И тогда, увидев всех своих детей, сотворённых Мной, Иаков станет почитать Моё имя, потому что они станут почитать Святого Иакова и благоговеть перед Богом Израиля!

бо як він серед себе побачить діте́й своїх, чин Моїх рук, вони будуть святи́ти Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!

И тогда многие из тех, кто заблуждался и грешил, поймут свою неправоту. Они постоянно жаловались, но сейчас образумились».

Тоді́ то хто блу́дить у дусі, ті розум пізна́ють, а хто ре́мствує, ті поу́ки навча́ться!

« 28 глава 30 глава »