Исаия 29 глава

Книга пророка Исаии
Библейской Лиги ERV → Переклад Куліша та Пулюя

Бог сказал: «Взгляни на Ариил, в котором Давид расположил свой лагерь. Продолжай праздновать год за годом.

Горе Аріїлу — Аріїлу, городові, що в йому жив Давид! додайте рік до року; тимчасом нехай собі заколюють жертви.

Однако Я накажу Ариил, наполнив его печалью и слезами, и он станет подобен алтарю.

Бо я стїсню Аріїла, й настане плач та смуток, і буде він у мене, як аріїл.

Я армии вокруг него стяну, шатры войны вокруг него раскину.

Розтаборюсь я кругом тебе, й стисну тебе сторожжю чуйною, й здвигну проти тебе башти утверджені.

Ариил, Ты будешь побеждён и на землю брошен. Я услышу речь твою, из праха восстающую; как голос призрака твои слова будут звучать, как шёпот, раздающийся из пыли.

І будеш понижений; зпід землї будеш говорити; глухий буде зпід землї твій голос; голос твій буде, як у того, що з черева промовляє, й зпід перстї пошептом виходити ме мова твоя.

Чужеземцев, живущих среди тебя, станет так много, что они подобны будут пыли, а множество людей жестоких словно мириады соломинок на ветру.

Ворогів же в тебе буде, як мілкого пилу, й товп лютих, наче розвіяної полови; а станесь усе нагло, нечайно, як оком мигнути.

Затем Господь тебя землетрясением и громом накажет, а также штормами и грозами, ветрами и всепожирающим огнём.

Господь Саваот навідає тебе громом, землетрусом; страшним шумом бурі та вихру, і поломєм огня, що все пожерає.

И как в ночном кошмаре, многие народы выйдут на битву с Ариилом и, окружив, его накажут.

(Але й вони борзо зникнуть) І, як сонне видиво нічне, буде товпа всїх тих народів воюючих проти Аріїла, й усїх, що на його наступили, обложили й його стиснули.

И даже для наступающих армий всё покажется сном, их желаниям сбыться не суждено. И, как голодному снится, будто он ест, пробудившись же, он всё ещё голоден, как жаждущему снится, будто он пьёт, проснувшись же, он всё ещё томим жаждой, так будет и с этими армиями. Вот то же произойдёт с теми народами, которые войной идут против Сиона, их желаниям сбыться не суждено».

І, як голодному сниться, що він їсть, а прокинеться, — аж голод його мучить; та й, як багнущому сниться, що він пє, а прокинеться, — аж його вялить і жадоба палить, так буде й з роєм всїх тих народів, що проти гори Сиону будуть воювати.

Взгляните и удивитесь, вы опьянеете, но не от вина! Взгляните и удивитесь, вы упадёте, но не пиво свалит вас с ног!

З'умійтесь же й дивуйтесь! Вони других ослїпили, та й самі ослїпли; вони пяні, хоч не від вина, — заточуються, хоч не від напою;

Господь заставит вас закрыть глаза, Господь вас усыпит (глаза ваши — пророки), покроет ваши головы Господь (провидцы — ваши головы).

Господь бо навів на вас духа сонливого й замкнув очі ваші, — пророків, та закрив голови ваші — віщих мужів.

Я говорю вам о том, что случится, но вы не понимаете меня, для вас мои слова словно слова в запечатанной книге.

І всяке пророцтво — се для вас те саме, що слова в книзї під печаттю: подають її письменному й кажуть: "прочитай її"; а той відказує: "не можу, бо вона запечатана";

Вы можете передать книгу тому, кто умеет читать, и попросить его прочитать, но он вам ответит: «Я не могу, эта книга запечатана». Или можете попросить прочитать того, кто не умеет читать, и тот человек откажется, потому что он не умеет читать.

І передають її такому, що не вміє читати, та й кажуть: "прочитай її"; то й же відказує: "я читати не вмію".

Владыка Мой говорит: «Эти люди утверждают, что любят Меня, они оказывают Мне честь на словах, но сердца их далеки от Меня и почитание их не что иное, как простые человеческие правила, которые они запомнили.

І сказав Господь: Позаяк сей нарід устами тілько близиться до мене, і язиком тілько мене шанує, серце ж його далеко відстоїть від мене, а страх їх передо мною походить із науки заповідей людських,

Поэтому Я и дальше буду удивлять этих людей Своими чудесами, их мудрецы утратят свою мудрость и не смогут ничего понять».

Тим і я з людьми такими незвичайно дивне диво-чудо витворю, так що мудрість у премудрих їх зникне, й розуму в їх розумних не стане.

Эти люди попытаются скрыть свои замыслы от Господа, они своё зло творят во мраке, говоря: «Нас никто не увидит, никто нас не узнает!»

Горе тим, що гадають глибоко сховатись, щоб задуму свою втаїти перед Господом; що чинять справи свої в темряві, й говорять: Хто нас побачить, хто взнає?

Вы безрассудны и думаете, что глина — это то же самое, что и горшечник. Вы думаете, что вещь может сказать сделавшему её: «Не ты меня сделал!» Разве горшок говорит горшечнику, что тот ничего не понимает?!

Що за безглуздє! Чи ганчарь же й його глина однакі речі? Хиба ж виріб скаже про того, що його виробив: не він зробив мене? або чи ж скаже штучний утвір про того, що її виконав; він нїчо не знає?

Ещё немного, и земля Ливана будет плодородна, словно лес густой.

Чи ж за короткий, дуже короткий час Ливан не зробиться садом, а сад не будуть уважати лїсом?

И глухой услышит слова книги, и слепой увидит сквозь мрак и туман.

І почують у той час глухі слова книги, та й прозрять із пітьми й темряви очі слїпих.

Господь сделает бедных счастливыми, бедные возрадуются о Святом Израиля.

І будуть страдаючі що-раз більше радуватись у Господї, і вбогі будуть веселитись в Сьвятім Ізрайлевім;

Так будет, когда исчезнут жестокие люди и те, кто с радостью совершает зло.

Бо не стане вже тих, що других з'обижали, щезнуть ті, що на сьміх підіймали, й будуть вигублені всї, що за неправдою побивались;

(Те люди сеют ложь о добрых людях, пытаются поймать на слове людей в суде, стремятся уничтожить невиновных).

Що ошукували ближнього словами; що заставляли сїтї тому, хто в воротах суду добивався, а правого на бік відсували.

Поэтому вот что Господь (Господь, освободивший род Авраама) говорит роду Иакова: «Теперь Иаков не будет стыдиться и не узнает позора.

Тим то так говорить Господь про дом Яковів, — Господь, що вивів Авраама: Яков не буде тодї стидатись, та й лице його не зблїдне.

И тогда, увидев всех своих детей, сотворённых Мной, Иаков станет почитать Моё имя, потому что они станут почитать Святого Иакова и благоговеть перед Богом Израиля!

Бо як побачить він у себе дїти свої, твір рук моїх, — то вони будуть сьвято шанувати імя моє, сьвято держати Сьвятого Ізрайлевого, й боятись Бога Якового.

И тогда многие из тех, кто заблуждался и грешил, поймут свою неправоту. Они постоянно жаловались, но сейчас образумились».

Тодї ті, що блукають духом, спізнають мудрість, а ті, що стояли опір, навчаться послуху.

« 28 глава 30 глава »