Исаия 29 глава

Книга пророка Исаии
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Бог сказал: «Взгляни на Ариил, в котором Давид расположил свой лагерь. Продолжай праздновать год за годом.

Ой Арієле, Арієле, місто, де табором був Давид розташувався! Додайте до року рік, нехай свята йдуть своїм кругом!

Однако Я накажу Ариил, наполнив его печалью и слезами, и он станет подобен алтарю.

Тоді обложу Арієла, і настане квиління та стогін. Ти будеш у мене, як Арієл.

Я армии вокруг него стяну, шатры войны вокруг него раскину.

Розтаборюся навколо тебе, я оточу тебе валами й здвигну окопи проти тебе.

Ариил, Ты будешь побеждён и на землю брошен. Я услышу речь твою, из праха восстающую; как голос призрака твои слова будут звучать, как шёпот, раздающийся из пыли.

Будеш принижений додолу, з-під землі будеш говорити, і з пороху тихенько буде здійматися твоє слово, твій голос буде з-під землі лунати, немов голос привиду якогось, і з пороху, наче щебетання, — твоя мова.

Чужеземцев, живущих среди тебя, станет так много, что они подобны будут пыли, а множество людей жестоких словно мириады соломинок на ветру.

Та зграя ворогів твоїх буде, як дрібний порох; зграя гнобителів, немов полова, що летить геть. І станеться те зненацька, раптом.

Затем Господь тебя землетрясением и громом накажет, а также штормами и грозами, ветрами и всепожирающим огнём.

І Господь сил громом тебе навідає і грюкотом та страшним шумом; бурею, вихорем та полум'ям вогню, що пожирає.

И как в ночном кошмаре, многие народы выйдут на битву с Ариилом и, окружив, его накажут.

І ватага всіх народів, що воюють проти Аріела, все те, що воює проти нього та його укріплень і на нього натискає, буде, наче сон, мов нічне видиво.

И даже для наступающих армий всё покажется сном, их желаниям сбыться не суждено. И, как голодному снится, будто он ест, пробудившись же, он всё ещё голоден, как жаждущему снится, будто он пьёт, проснувшись же, он всё ещё томим жаждой, так будет и с этими армиями. Вот то же произойдёт с теми народами, которые войной идут против Сиона, их желаниям сбыться не суждено».

І як голодному ввісні сниться, що він їсть, а прокинеться, — аж голод його мучить; або як спраглому сниться, що він п'є, а прокинеться, — аж його в'ялить, і в горлі в нього пересохло, так воно буде й з ордою всіх народів, що воюють проти гори Сіону.

Взгляните и удивитесь, вы опьянеете, но не от вина! Взгляните и удивитесь, вы упадёте, но не пиво свалит вас с ног!

Стуманійте, остовпійте! Осліпніть і будьте сліпими, ви, що п'яні, хоч не від вина, ви, що заточуєтеся, хоч і не від п'янкого напою!

Господь заставит вас закрыть глаза, Господь вас усыпит (глаза ваши — пророки), покроет ваши головы Господь (провидцы — ваши головы).

Бо Господь вилив дух задубіння, він замкнув ваші очі, він закрив вам голови.

Я говорю вам о том, что случится, но вы не понимаете меня, для вас мои слова словно слова в запечатанной книге.

Видіння про це все для вас, немов слова, що в книзі під печаттю; дають її письменному й кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а він відказує: «Не можу, бо вона під печаттю.»

Вы можете передать книгу тому, кто умеет читать, и попросить его прочитать, но он вам ответит: «Я не могу, эта книга запечатана». Или можете попросить прочитать того, кто не умеет читать, и тот человек откажется, потому что он не умеет читать.

І дають книгу тому, що неписьменний, і кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а той відказує: «Я ж неписьменний.»

Владыка Мой говорит: «Эти люди утверждают, что любят Меня, они оказывают Мне честь на словах, но сердца их далеки от Меня и почитание их не что иное, как простые человеческие правила, которые они запомнили.

І сказав Господь: «Через те, що цей народ устами тільки зближається до мене й губами тільки мене шанує, а серце своє віддалив від мене, і страх його передо мною — то лише вивчена заповідь людська,

Поэтому Я и дальше буду удивлять этих людей Своими чудесами, их мудрецы утратят свою мудрость и не смогут ничего понять».

тому я і далі творитиму з цим народом дивне диво й чудовину, щоб мудрість їхніх мудрих пропала й розуму не стало в їхніх розумників.»

Эти люди попытаются скрыть свои замыслы от Господа, они своё зло творят во мраке, говоря: «Нас никто не увидит, никто нас не узнает!»

Горе тим, що ховають глибоко свої задуми, щоб перед Господом їх затаїти, що чинять свої справи в темряві і говорять: «Хто нас побачить, хто взнає нас?»

Вы безрассудны и думаете, что глина — это то же самое, что и горшечник. Вы думаете, что вещь может сказать сделавшему её: «Не ты меня сделал!» Разве горшок говорит горшечнику, что тот ничего не понимает?!

Яке ж то безглуздя! Хіба гончаря вважатимуть за глину? Чи виріб скаже про того, який його зробив: він мене, мовляв, не зробив? Чи скаже посуд до гончаря: він, мовляв, не розуміє?

Ещё немного, и земля Ливана будет плодородна, словно лес густой.

Хіба не трошки ще, не трошечки, і Ливан перестане бути садом, а сад не будуть вважати за ліс?

И глухой услышит слова книги, и слепой увидит сквозь мрак и туман.

Того дня глухі почують слова книги, очі сліпих прозріють із темряви та пітьми.

Господь сделает бедных счастливыми, бедные возрадуются о Святом Израиля.

І бідні дедалі більше у Господі веселитимуться, і вбогі між людьми радітимуть Святим Ізраїля.

Так будет, когда исчезнут жестокие люди и те, кто с радостью совершает зло.

Бо гнобителя не стане, глузливець ізникне, пропадуть усі, що неправду берегли,

(Те люди сеют ложь о добрых людях, пытаются поймать на слове людей в суде, стремятся уничтожить невиновных).

що засуджували ближнього словами, що наставляли судді пастку в брамі й правого неправно набік відсували.

Поэтому вот что Господь (Господь, освободивший род Авраама) говорит роду Иакова: «Теперь Иаков не будет стыдиться и не узнает позора.

Тому так говорить Господь, що відкупив Авраама, домові Якова: «Яків не буде більше стидатися, обличчя його більш не червонітиме.

И тогда, увидев всех своих детей, сотворённых Мной, Иаков станет почитать Моё имя, потому что они станут почитать Святого Иакова и благоговеть перед Богом Израиля!

Бо він побачить діло рук моїх у себе, він буде святити моє ім'я; Святого Яковового будуть святити, Бога Ізраїлевого жахатись.

И тогда многие из тех, кто заблуждался и грешил, поймут свою неправоту. Они постоянно жаловались, но сейчас образумились».

Ті, що блукають духом, — мудрости навчаться, і ті, що ремствують — розуму наберуться.»

« 28 глава 30 глава »